Справа № 317/6657/24
Провадження № 2/317/1847/2024
про повернення позовної заяви
23 грудня 2024 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Ткаченко М.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Олексієнка Володимира Олексійовича до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей,
У грудні 2024 року до Запорізького районного суду Запорізької області надійшов позов ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Олексієнка Володимира Олексійовича до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Європейський суд зазначає, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави ( рішення у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року, рішення у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим кодексом, у порядку наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного), окремого провадження.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Як вбачається із поданої позовної заяви, представник позивача об'єднав в одній позовній заяві декілька вимог, а саме: про розірвання шлюбу, що підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження; про визначення місця проживання дітей, що має розглядатися у порядку загального позовного провадження.
Разом із цим, позивачем не враховано приписів процесуального закону щодо об'єднання вимог та особливостей розгляду інших заявлених ним вимог про визначення місця проживання дитини, оскільки ці вимоги не пов'язані підставами виникнення або доказами із вимогою про розірвання шлюбу, вони регулюються різними нормами права і вирішення позовної вимоги про визначення місця проживання дитини відповідно до вимог ст. 161 СК України не залежить від вирішення вимоги про розірвання шлюбу. Спільний розгляд, різних не взаємопов'язаних між собою вимог, може лише ускладнити вирішення справи.
При цьому, в справах про розірвання шлюбу передбачена можливість надання сторонам строку для примирення та зупинення в зв'язку з цим провадження у справі, що в свою чергу не передбачено при розгляді справ про визначення місця проживання дитини. Тоді як при вирішенні питань визначення місця проживання дитини необхідно обов'язково залучати по справі орган опіки та піклування, і як наслідок, це може призвести до безпідставного затягування розгляду іншої заявленої вимоги, тому зазначені вимоги повинні розглядатися окремо.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадках, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 6, 7 ст. 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Таким чином, оскільки зазначені представником позивача у позовній заяві вимоги не можуть бути об'єднаними в одне провадження та розглядатися разом в порядку одного провадження, суд дійшов висновку, про необхідність позовну заяву повернути позивачеві.
Керуючись ст. ст.175-178, 185, 187, 191, 274-279, 353 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Олексієнка Володимира Олексійовича до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей - повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне судове рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя М.О. Ткаченко