Заводський районний суд м. Запоріжжя
вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua
Справа № 332/325/24
Провадження №: 1-в/332/161/24
24 грудня 2024 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні подання провідного інспектора Заводського РВ №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області ОСОБА_4 про приведення вироку у відповідність до вимог чинного законодавства та звільнення від призначеного покарання щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , засудженого 27.02.2024Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч.4 ст.185 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, з іспитовим строком на 1 рік,
встановив:
Провідний інспектор Заводського РВ №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області ОСОБА_6 звернувся до суду з поданням про приведення вироку щодо ОСОБА_5 , засудженого вироком Заводського районного суду м.Запоріжжя від 27.02.2024за ч.4 ст.185, 75, 76 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, з іспитовим строком на 1 ріку відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18.07.2024 (далі за текстом - Закон № 3886-ІХ).
Представник Заводського РВ №1філії Державної установи «Центр пробації», який про час та місце розгляду подання повідомлений належним чином, до суду не з'явився, просив розглянути подання за його відсутності, про що надав заяву .
Прокурор підтримав подання та просив задовольнити.
Засуджений ОСОБА_5 , який про час та місце розгляду подання повідомлений належним чином, до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Перевіривши доводи подання, дослідивши матеріали особової справи засудженого, суд приходить до таких висновків.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.537 КК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.
Так, вироком Заводського районного суду м.Запоріжжя від 27.02.2024 ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України з призначенням покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з визначеним іспитовим строком на 1 рік.
Як вбачається з вироку Заводського районного суду м.Запоріжжя від 27.02.2024, ОСОБА_5 засуджений за ч.4 ст.185 КК України, подія мала місце 17.12.2023, вартість викраденого майна склала 332,50грн.
Вказаний вирок набрав законної сили.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024, статтю 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення викладено у новій редакції, зокрема вказано «Дія, передбачена частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
З урахування вказаних змін, встановленого у 2023 році прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також положень підпункту 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV, пункту 5 розділу ХХ Податкового кодексу України, кримінальна відповідальність за викрадення майна настає лише у тому разі, коли вартість майна перевищує 2684 гривень.
Відповідно до ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Приписи ст. 58 Конституції України передбачають, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
На підставі вищевказаного, суд приходить до висновку, що положення Закону України № 3886-IX від 18.07.2024, з урахуванням вищевказаних норм, мають зворотну силу в часі та підлягають застосуванню у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_5 .
Таким чином, діяння, за вчинення якого засуджено ОСОБА_5 вироком Заводського районного суду м.Запоріжжя від 27.02.2024, наразі не може вважатися кримінально караним правопорушенням, оскільки вартість майна, за викрадення якого останній засуджений, не перевищує граничної вартості майна, за викрадення якого наразі передбачено саме кримінальну відповідальність 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 КК України звільнення засудженого від покарання або подальшого його відбування може застосовуватися тільки судом у випадках, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
За таких обставин, подання органу пробації є таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.372, 537, 539 КПК України, суд, -
постановив:
Подання провідного інспектора Заводського РВ №1 філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області ОСОБА_4 про приведення вироку у відповідність до вимог чинного законодавства та звільнення від призначеного покарання щодо ОСОБА_5 ,- задовольнити.
На підставі ч.2 ст.74 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного за вироком Заводського районного суду м.Запоріжжя від 27.02.2024за ч.4 ст.185, 75, 76 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, з іспитовим строком на 1 рік, у зв'язку з усуненням караності діяння.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд Запорізької області протягом семи днів з дня її проголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1