Справа № 308/18914/24
18 грудня 2024 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі : головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024078170000411 від 20.10.2024 року, про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Руські Комарівці, Ужгородського району, Закарпатської області, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-
встановив:
19 жовтня 2024 року близько 15 год. 30 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, с. Руські Комарівці, вул. Центральна, буд № 60, біля магазину «Монета» усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків в момент словесного конфлікту, з метою спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_4 , наніс останній один удар правою рукою в область обличчя та два удари правою ногою в область лівої ноги, після чого потерпіла не втрималась на ногах та впала на землю покриту щебенем, в результаті чого ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді синців на шкірних покривах обличчя в лівій виличній ділянці та лівої нижньої кінцівки, які мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше як шість днів і за цією ознакою згідно п.2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження.
Таким чином, ОСОБА_3 , своїми діями вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ч.1 ст.125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
Вищевказані обставини, встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками судового провадження.
Разом з обвинувальним актом подано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , складену в присутності захисника адвоката ОСОБА_5 , щодо визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Окрім того, до обвинувального акту додано заяву потерпілої ОСОБА_4 щодо згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні.
В обвинувальному акті також міститься клопотання прокурора, в якому він просить розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
З огляду на вказане, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч. 2 ст. 382 КПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України: умисне легке тілесне ушкодження.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога, психіатра та фтизіатра не перебуває.
Обставинами, визначеними ст. 66 КК України, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає: щире каяття.
Обставин, визначених ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.
За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Враховуючи наведене та конкретні обставини провадження, за яких вчинено діяння, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , наявність обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого, за наявності альтернативної санкції, передбаченої ч. 1 ст. 125 КК України, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 , слід призначити покарання у виді громадських робіт на строк двісті годин.
Суд вважає, що саме таке покарання буде достатнім, справедливим і необхідним для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчиненню кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Цивільний позов не заявлено.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. ст. 373, 374, 375, 376, 381, 382 КПК України, суд,
ухвалив:
ОСОБА_3 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України і призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк двісті годин.
Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, однак відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя Ужгородського
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1