Справа № 305/4878/24
Номер провадження 1-кп/305/419/24
23.12.2024. Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження за відсутності учасників судового провадження в приміщенні Рахівського районного суду Закарпатської області кримінальне провадження, зареєстроване 05.12.2024 у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12024078140000345,за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, розлученого, військовозобов'язаного, судимого вироком Рахівського районного суду 26.02.2024 у справі №305/495/24 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України до покарання у виді 1 місяця арешту,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.3 ст 389 КК України,
Вироком Рахівського районного суду від 26.02.2024 у справі №305/495/24 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України і призначено покарання у вигляді 1 (одного) місяця арешту.
03.09.2024 ухвалою Рахівського районного суду у справі №305/495/24, номер провадження 1-в/305/32/24 засудженому ОСОБА_3 , за його участі, покарання у вигляді 1 місяця арешту, призначеного вироком Рахівського районного суду, замінено на покарання у вигляді 2 місяців пробаційного нагляду. Вказана ухвала набрала законної сили 11.09.2024.
02.10.2024 у Рахівському РВ філії ДУ «Центр пробації» зареєстровано ухвалу та вжито заходів з приведення виконавчого документу до виконання у відповідності до вимог законодавства та порядку здійснення нагляду, та проведення соціально-виховної роботи із засудженими до покарань не пов'язаних з позбавленням волі затвердженого наказом МЮУ за №272/5 від 29.01.2019.
04.11.2024 ОСОБА_3 , рекомендованим листом на адресу його проживання, а саме: АДРЕСА_1 відправлено застереження у вигляді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності у зв'язку з ухиленням від відбування покарання, яке останній отримав.
Однак, ОСОБА_3 , з метою ухилення від відбування покарання, діючи умисно, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ч.3 ст.389 КК України, за ухилення від відбування покарання у вигляді пробаційного нагляду, без поважної причини, а відтак, порушуючи порядок та умови відбування вказаного покарання, достовірно знаючи про те, що йому необхідно з'явитись до Рахівського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області, ухилився від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.3 ст.389 КК України, як ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.
Частиною 2 статті 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Прокурор звернувся з обвинувальним актом із клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акта долучена письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , складена у присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 , відповідно до якої обвинувачений беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.3 ст.389 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження, передбаченими ч.1 ст.394 Кримінального процесуального кодексу України.
Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.
Згідно з ч.1,2 ст.59-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства. Суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду такі обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до ч.4 ст.49-1 КВК України засуджені до покарання у виді пробаційного нагляду зобов'язані: 1) виконувати визначені законом та покладені судом обов'язки; 2)з'являтися за викликом до уповноваженого органу з питань пробації.
За правилами ч.3 ст.49-3 КВК України ухиленням від відбування покарання у виді пробаційного нагляду є систематичне невиконання засудженим обов'язків, передбачених статтею 49-1 цього Кодексу, або вчинення адміністративних правопорушень, зникнення з місця проживання, створення умисних перешкод для функціонування електронного засобу контролю та нагляду. Систематичним вважається невиконання без поважних причин три і більше разів обов'язків, передбачених статтею 49-1 цього Кодексу, покладених на особу рішенням суду, або вчинення трьох і більше адміністративних правопорушень. ОСОБА_3 не заперечує та згоден з викладеними у обвинувальному акті обставинами, встановленими органом досудового розслідування, про те, що будучи засудженим 26.02.2024 вироком Рахівського районного суду Закарпатської області за ч.2 ст.125 КК України до покарання у вигляді 1 (одного) місяця арешту.
03.09.2024 ухвалою Рахівського районного суду у справі №305/495/24, номер провадження 1-в/305/32/24 засудженому ОСОБА_3 , за його участі, покарання у вигляді 1 місяця арешту, призначеного вироком Рахівського районного суду, замінено на покарання у вигляді 2 місяців пробаційного нагляду з покладенням серед інших обов'язку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, та 04.11.2024 ОСОБА_3 , рекомендованим листом на адресу його проживання було відправлено застереження у вигляді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності у зв'язку з ухиленням від відбування покарання, яке останній отримав. Однак, діючи умисно, з метою ухилення від відбування покарання, будучи попередженим про кримінальну відповідальність, за ухилення від відбування покарання у вигляд апробаційного нагляду, без поважної причини, а відтак, порушуючи порядок та умови відбування вказаного покарання, достовірно знаючи про те, що йому необхідно з'явитись до Рахівського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області, ухилився від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, про що свідчить письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 , складена у присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 , відповідно до якої ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.3 ст.389 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження, передбаченими ч.1 ст 394 КПК України.
Вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження (ч.2 ст.382 КПК України).
З урахуванням наведеного, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.3 ст.389 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена повністю поза розумним сумнівом. Дії обвинуваченого ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч.3 ст.389 КК України, як ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.
Відповідно до ч.2 ст.50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Вивчаючи особу обвинуваченого ОСОБА_3 судом встановлено, що останній раніше притягувався до кримінальної відповідальності, не відбув покарання у виді пробаційного нагляду, вчинене ним кримінальне правопорушення, згідно ст.12 КК України, відноситься, до кримінального проступку, має зареєстроване й постійне місце проживання, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав повністю, сприяв розкриттю злочину, дійсно щиро розкаявся, усвідомив свій негативний вчинок і запевнив не повторювати протиправну поведінку в майбутньому, відсутність тяжких наслідків, тобто наявність такої сукупності обставин істотно знижують фактичну ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і ступінь небезпечності винної особи для суспільства.
При обранні виду та міри покарання для ОСОБА_3 суд, реалізовуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним скоєному і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення ним нових злочинів.
Враховуючи всі ці обставини, а також виходячи з принципів індивідуалізації і співмірності заходів примусу характеру вчинених дій, суд вважає, що необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді обмеження волі в межах санкції ч.3 ст.389 КК України.
Враховуючи вищевикладене, оскільки кримінальне правопорушення було вчинено до повного відбуття покарання, остаточне покарання ОСОБА_3 слід призначити за сукупністю вироків на підставі ст.71 КК України із застосуванням п.5 ч.1 ст.72 КК України, частково приєднавши невідбуту частину покарання за ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 03.09.2024.
Саме така міра покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для подальшого виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.
Речові докази та витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.374, 381-382, 394, 424, 473,475 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.3 ст.389 КК України, та призначити покарання у виді 1 (один) рік обмеження волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком приєднати невідбуту частину покарання за ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 03.09.2024 частково - 1 (один) місяць пробаційного нагляду, перевівши його у 1 місяць обмеження волі з урахуванням п.5 ч.1 ст.72 КК України, з розрахунку одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду, та остаточно призначити ОСОБА_3 за сукупністю вироків покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 1 (один) місяць.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня прибуття і постановки його на облік у виправному центрі.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники кримінального провадження мають право отримати копію вироку в канцелярії суду.
Головуюча: ОСОБА_1