Справа № 936/1435/24
Провадження №3/936/693/2024
23 грудня 2024 року селище Воловець
Суддя Воловецького районного суду Закарпатської області Софілканич О.А., розглянувши матеріали, що надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, українця, мешканця АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 204-1 КУпАП,
02.12.2024 близько 22:10 години, уповноваженою посадовою особою відділу активних заходів головного оперативно-розшукового відділу НОМЕР_1 прикордонного загону, під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, в районі населеного пункту Нижні Ворота Мукачівського району Закарпатської області, виявлено громадянина України ОСОБА_1 , який в умовах воєнного стану здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст.9, ст.12 Закону України "Про державний кордон України", тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.1 ст.204-1 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, у матеріалах справи міститься його заява про проведення судового розгляду без його участі, вину визнає.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу наступного висновку.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 7 та статтею 245 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного і об'єктивного з'ясування всіх обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення.
Згідно з положеннями ст.251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винуватість даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Вина ОСОБА_1 підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №023334 від 02.12.2024, яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , з яких вбачається, що він був виявлений на посту с.Нижні Ворота, Закарпатської області, прямував до державного кордону України, мав намір перетнути його в подальшому, вину свою в інкримінованому правопорушенні визнає.
Аналізуючи докази в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин адміністративного провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, відповідно до положень ст. ст. 251, 252 КУпАП, вважаю, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП -спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст.17 КУпАП України у справі не встановлено. Строк притягнення до адміністративної відповідальності не сплив.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість правопорушника і головна його мета виховання порушника, стимулювання його до правомірної поведінки, у зв'язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.
З огляду на викладене, враховуючи обставини справи, особу винуватого, вважаю за необхідне застосувати до особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягнення у виді штрафу.
Водночас, зважаючи, що під час вчинення правопорушення, не було виявлено знарядь і засобів його вчинення, адміністративне стягнення у виді конфіскації таких знарядь і засобів, передбачене санкцією ч.1 ст.204-1 КУпАП -є неможливим.
Згідно з ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ч.2 ст.204-1, ст.283, ст.284, ч.2 ст. 308 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.
У разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня отримання постанови, у порядку примусового виконання стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу в сумі 6800 гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Софілканич О. А.