Справа № 127/40523/24
Провадження № 1-кс/127/17447/24
Іменем України
19 грудня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницького області в складі
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
за участю:
представника заявника скарги: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Відділу поліції №2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_4 , зафіксованою в протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 28.11.2024, -
11.12.2024 ОСОБА_4 звернулась до суду зі скаргою, в якій просила:
- визнати протиправною бездіяльність уповноважених осіб Відділу поліції №2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_4 , зафіксованою в протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 28.11.2024.
- зобов'язати уповноважених осіб Відділу поліції №2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_4 , зафіксованою в протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 28.11.2024.
Скарга мотивована тим, що 28 листопада 2024 року ОСОБА_4 звернулась до Відділу поліції №2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, в якій просила внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.
Однак, станом на дату звернення до суду, відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою ОСОБА_4 , зафіксованою в протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 28.11.2024, внесені не були, витяг заявнику не надано.
На підставі викладеного, вважаючи невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_4 , зафіксованою в протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 28.11.2024, порушенням вимог чинного законодавства, остання звернулась до суду з даною скаргою.
В судовому засіданні представник заявника - ОСОБА_3 вимоги скарги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити..
Відділ поліції №2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив.
Відповідно до частини третьої статті 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
З огляду на наведене суд дійшов висновку, що в даному випадку, відсутність представника відділу поліції не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши пояснення представника заявника скарги, дослідивши матеріали скарги, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора - бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 28 листопада 2024 року ОСОБА_4 звернулась до Відділу поліції №2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, в якій просила внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.
В протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію зазначається наступне:
«Прошу Вас перевірити факт незаконного позбавлення волі ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож. АДРЕСА_1 , працівниками ТЦК. Наразі він знаходиться з його слів в м. Тульчин, проходить ВЛК. Мій син хворіє на ІІ стп. діабету.»
Визначаючись щодо обґрунтованості скарги суд виходить з того, що відповідно до статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Положеннями частини першої статті 9 КПК України на керівника органу досудового розслідування покладений обов'язок неухильно додержуватись вимог Кримінального процесуального кодексу.
Відповідно до частини першої та другої статті 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Положенням про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, яке затверджено наказом Генеральної прокуратури України від 30.06.2020 №298, передбачено, що до реєстру вносяться відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, кримінально-процесуальне законодавство передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, але не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень, а лише тих, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.
Як зазначила у своїй заяві ОСОБА_4 та слідує з її пояснень від 28.11.2024, підставою для звернення із заявою про вчинення кримінального правопорушення стало те, що працівниками ТЦК та СП доставлено сина заявника - ОСОБА_5 до міста Тульчин для проходження військово-лікарської комісії.
Однак, Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст. 102, пунктів 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України оголошено про проведення загальної мобілізації, в тому числі на території Вінницької області.
При цьому, зобов'язано місцеві органи виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини, а також здійснення призову військовозобов'язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України.
Відповідно до частини шостої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Постановою Кабінету міністрів України №560 від 16.05.2024 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок).
Положеннями пункту 49 Порядку передбачено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу.
Абзацами четвертим та п'ятим пункту 54 Порядку визначено, що у ході перевірки документів перевіряється приналежність громадян щодо військового обов'язку, звіряються їх персональні дані, дані військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки). Із зазначеною метою представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів охорони державного кордону або їх структурних підрозділів Держприкордонслужби та поліцейські можуть використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У разі встановлення, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 або Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів старший групи оповіщення пропонує резервісту або військовозобов'язаному (крім резервістів та військовозобов'язаних СБУ та розвідувальних органів) прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів. Із зазначеною метою громадянину оформляється та вручається повістка.
Таким чином, проведення працівниками ТЦК та СП мобілізаційних заходів згідно з Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на виконання указу Президентка України № 741/2024 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» не може свідчити про наявність в діях таких осіб, складу будь-якого кримінального правопорушення.
Верховний Суд у своєму рішенні від 30.09.2021 (Постанова ККС ВС у справі 556/450/18) вказав, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 при розгляді справи №818/1526/18 зазначила, що, саме у межах процедури оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Таким чином, підставою для початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Суд враховуючи вищенаведене, дослідивши скаргу та заяву ОСОБА_4 , зафіксовану в протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 28.11.2024, вважає, що відомості, які зазначені у заяві не містять в собі даних, що можуть вказувати на конкретні ознаки складу кримінального правопорушення.
Отже, з поданої заяви ОСОБА_4 , зафіксованої в протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 28.11.2024, та з її змісту не вбачається зазначення обставин та фактів, які б свідчили про вчинення конкретного кримінального правопорушення.
Як зазначено вище підставами вважати заяву чи повідомлення саме заявою/повідомленням про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.
Враховуючи вищенаведене, дослідивши скаргу та заяву ОСОБА_4 , зафіксовану в протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 28.11.2024, остання не є заявою або повідомленням про вчинення злочину.
Частиною першою та другою статті 307 КПК України передбачено, що за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги та відсутність підстав для її задоволення.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 9, 25, 26, 214, 216, 303-307, 309, 372 КПК України, суд -
У задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Відділу поліції №2 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_4 , зафіксованою в протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 28.11.2024 - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя