Справа № 404/5667/23
Номер провадження 2/404/1275/23
27 листопада 2024 року Кіровський районний суд міста Кіровограда
в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.
за участю секретаря Шевчук Д.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради, про визначення способу участі у вихованні онуки, та спілкуванні з нею, -
Позивач, ОСОБА_1 у липні 2023 року звернулась до суду з позовом про визначення способу участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з онукою ОСОБА_3 . В обгрунтування позову зазначила, що її син був одружений з відповідачем - ОСОБА_2 . У шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_1 , у них народиласть дитина - дочка ОСОБА_4 . В подальшому шлюб було розірвано. Син позивача - ОСОБА_5 з 2015 року брав участь в антитерористичній операції на сході України, після вторгнення Російської фФдерації на територію України та початку повномасштабного вторгнення ОСОБА_5 перебував в лавах Збройних Сил України та ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув захищаючи Батьківщину.
З моменту народження онуки ОСОБА_3 і по теперішній час, позивач завжди приймала активну участь у вихованні онуки, возила її на море, сплачувала гуртки та садочок, проводили дозвілля разом, відводила та забирала онуку з гуртків та освітніх закладах, часто онука лишалася у бабусі на ніч, завжди мали зв'язок з онукою телефонним шляхом, постійно цікавилася життям онуки у ввідповідача. Зазначає, що бабуся - ОСОБА_1 та ОСОБА_4 завжди були близькими, онука постійно прагла до зустрічей з бабусею та вони чудово проводили разом час. Останні три місяці відповідач не дозволяє позивачу спілкуватися з онукою, заблокувала номер телефона позивача на власному телефоні та на телефоні дочки. Ігнорує будь-які спроби та намагання бабусі побачити чи поспілкуватися з онукою. Останній раз позивач бачила власну онуку, коли та перебувала у батьків відповідача, однак дізнавшись про це відповідач вчинила скандал з позивачем через бажання останньої просто побачити онуку. Після чого, позивач звернулася до Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради для виправлення вказаної ситуації, однак їй було рекомендовано для вирішення данного питання звернутись до суду.
Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 20 вересня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. На підставі частини третьої статті 53 Цивільного процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради (а.с.91).
Через канцелярію суду відповідачем подано відзив на позов (вх. № 40633 від 31.10.2023 року; вх. № 3209 від 26.01.2024 року) в якому остання заперечує щодо задоволення позовних вимог, зазначає, що перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 . Від данного шлюбу у них народилась донька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 . В подальшому відповідач розірвала стосунки з ОСОБА_5 , через його наркотичну залежність та забравши доньку переїхала жити до своїх батьків. Бабуся, ОСОБА_1 з часу розірвання стосунків і до трьох річного віку дитини участі у її вихованні не приймала. В подальшому батько дитини та позивач почали з нею спілкуватись, однак після потрапляння до в'язниці ОСОБА_5 , позивач почала псувати психіку дитини, розказавши де перебуває батько та що він вчинив правильно, і його поступок є благородним. Відповідачка була проти надання та роз'яснення такої інформації дитині, щодо її батька, але на її думку ніхто не зважав. Також активної участі у вихованні і спілкуванні з дитиною бабуся не виявляла, так як в школі - ні на перших ні на останніх дзвониках не була, була відсутня на батьківських зборах, святах в садочку. Тільки один раз відповідач змогла вмовити її прийти на свято в садочок. З місць позбавлення волі ОСОБА_5 (її колишній чоловік та батько дитини) пішов добровольцем на війну і загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 . З тих пір дії позивача стали набагато гірші. Вона почала робити так як вважає за потрібне і зовсім не радилася з відповідачем. Без дозволу матері і без бажання дитини (так як в неї вже є сторінка Instagram) створила сторінку ОСОБА_4 і вказала, що її сторінкою керує бабуся. На прохання відповідача видалити сторінку, позивач не відреагувала. Бабуся почала використовувати дитину для розкручування свого контенту в Instagram, Facebook та YouTube. Неодноразово дочка вдома говорила, що бабуся постійно в телефоні, та постійно робить фото і відео. Також дитина жалілася, що вона просила їсти, а у відповідь чула: "Зачекай, я монтую відео". Позивач почала налаштовувати її дочку проти неї. Після вихідних у бабусі дитина приходила засмучена, без настрою, могла вести себе грубо, не хотіла робити домашнє завдання. Якийсь час відповідач побачила, що дитина стала більш замкненою. Потім виявила, що позивач почала створювати таємниці, які не повинна знати мама. Належний догляд за малою дитиною позивачем не надавався. На зауваження відповідача до позивача по зазначеним питанням, реагування не було. Також позивач наносила дитині моральну травму, коли брала до себе на вихідні і постійно нагадувала за батька, розповідаючи історії, а дитина після цього плакала. Відповідач боїться відпускати дитину до позивача, тому що вона не може надати достатнього догляду, так як вона є інвалідом першої групи та сама потребує нагляду та опіки, своїми методами наносить шкоду здоров'ю дитини, та намагається налаштувати дитину проти відповідача та її родини. Відповідач вказувала, що вона не заперечує проти зустрічей бабусі з дитиною, запропонувала свої способи участі бабусі у виховані онуки і вважжає, що такі способи участі у спілкуванні та вихованні дитини є таким, що відповідатиме віковим потребам малолітньої дитини та за сумлінного відношення бабусі до виконання свого обов'язку, буде достатнім для забезпечення участі бабусі у процесі виховання дитини (а.с.98-120; а.с.140-161).
Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 30 січня 2024 року витребувано в Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради письмовий висновок щодо розв'язання спору про визначення способу участі у вихованні онуки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та спілкуванні з нею. Підготовче засідання відкладено (а.с.171-172).
На виконання вимог ухвали Кіровського районного суду міста Кіровограда від 30 січня 2024 року Управлінням з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради надано до суду письмовий висновок щодо розв'язання спору про визначення способу участі у вихованні онуки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та спілкуванні з нею (а.с.175-178).
Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 01 травня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.190).
Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву (вх. № 46355 від 11.11.2024 року) в якому остання зазначає, що ознайомившись із висновком Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради, вона частково визнає позовні вимоги та підтримує такий спосіб участі бабусі у вихованні дитини, а саме: під час навчального року в учбовому закладі - кожну другу суботу місяця з 11 год 00 хв по 14 год 00 хв, та кожну останню п'ятницю місяця з 17 год 00 хв по 19 год 00 хв - з визначенням місця зустрічі за погодженням сторін у присутності матері. Такі зустрічі між бабусею і онукою можливі виключно за умови згоди дитини; літні канікули - кожну другу суботу місяця з 11 год 00 хв по 19 год 00 хв з визначенням місця зустрічі за погодженням сторін без присутності матері. Такі зустрічі між бабусею і онукою можливі виключно за умови згоди дитини; день народження ОСОБА_3 , з визначенням місця зустрічі за погодженням сторін у присутності матері. Такі зустрічі між бабусею і онукою можливі виключно за умови згоди дитини; право спілкування бабусі з онукою мобільним/інтернет зв'язком у вільний від занять час три рази на тиждень (вівторок, четвер, п'ятниця) за умови згоди дитини. В решті позовних вимог просить суд відмовити (а.с.203).
Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові.
Відповідач та її представник в судовому засіданні частково визнали позовні вимоги, а саме участь бабусі у вихованні та спілкуванні з онукою способом визначеним Управлінням з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради у висновку.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачаУправління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради в судовому заіданні підтримали поданий висновок щодо розв'язання спору про визначення способу участі у вихованні онуки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та спілкуванні з нею.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку учасників справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.
15 листопада 1991 року укладено шлюб між ОСОБА_6 1972 року народження, та ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за № 1556. Прізвище після реєстрації шлюбу чоловіка: ОСОБА_7 , дружини: ОСОБА_7 (а.с.6).
Згідно свідоцтва про народження (повторно) серії НОМЕР_1 від 18.01.2008 року виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Новоархангельського районного управління юстиції Кіровоградської області батьками ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , є ОСОБА_6 , та ОСОБА_8 (а.с.8).
14 березня 2001 року шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_8 розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 (а.с.7).
Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Новоархангельського районного управління юстиції у Кіровоградській області 30 серпня 2014 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що складено відповідний актовий запис № 23. Прізвище після реєстрації шлюбу чоловіка: ОСОБА_10 , дружини: ОСОБА_10 . Зазначене підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с.14).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 виданого 09 грудня 2014 року Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_5 , та ОСОБА_2 (а.с.15).
Відповідно до довідки Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація № 1 Кропивницької міської ради» за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.18).
Таким чином, ОСОБА_1 є бабусею ОСОБА_3 .
З наданою переписки у мережі «Viber» та поданих до суду квитанцій вбачається активна участь ОСОБА_1 у житті онуки ОСОБА_3 , як моральна, духовна так і фінансова, що підтверджується покупкою іграшок, одягу та сплатою за гуртки дитини (а.с.20-82).
Згідно висновку наданого Виконавчим комітетом Кропивницької міської ради, рішення комісії з питань захисту прав дитини, керуючись найкращими інтересами дитини, орган опіки та піклування Кропивницької міської ради вважає за доцільне визначити наступні способи участі громадянки ОСОБА_1 у вихованні онуки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та спілкуванні з нею, а саме: кожну другу суботу місяця з 11.00 до 14.00 та кожну останню п'ятницю місяця з 17.00 до 19.00 без присутності матері. В літні та зимові канікули, святкові дні, дні народження дитини - за погодженням сторін без присутності матері. Спілкування засобами мобільного та інтернет зв'язку - за бажанням дитини у вільний від занять час (а.с.175-178).
Водночас, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держав (частина перша статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 Сімейного кодексу України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Відповідно до статті 18 Сімейного кодексу України кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу.
Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частина десята статті 7 Сімейного кодексу України).
Об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою статті 7 Сімейного кодексу України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного (сімейного) права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; перевага балансу інтересів; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (дивитись, зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року у справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23), постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року у справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 зазначено, що позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 цієї Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини (частина перша статті 151 Сімейного кодексу України).
Главою 21 Сімейного кодексу України визначено особисті немайнові права та обов'язки інших членів сім'ї та родичів.
Відповідно до статті 257 Сімейного кодексу України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.
Частиною першою статті 263 Сімейного кодексу України встановлено, що спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 159 Сімейного кодексу України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування (частина друга статті 159 Сімейного кодексуУкраїни).
Конструкція статті 159 Сімейного кодексу України свідчить про те, що законодавець розмежовує вимоги про встановлення способу участі у вихованні дитини та про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні.
Повага до приватного і сімейного життя є важливими правами, захист яких гарантується Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. У прецедентній практиці Європейського суду з прав людини поняття «сімейне життя» у розумінні статті 8 Конвенції отримало достатньо широке тлумачення, не обмежується лише шлюбними відносинами, а може охоплювати й інші фактичні «сімейні зв'язки», зокрема, відносини між дитиною та близькими родичами (наприклад, бабою та дідом), оскільки останні можуть відігравати суттєву рольу сімейному житті.
Під правом на повагу до сімейного життя баби та діда стосовно до своїх онуків в першу чергу розуміється право на підтримання нормальних стосунків між бабою або дідом та онуками шляхом контактів з ним. Такі контакти зазвичай відбуваються за згодою особи, яка несе батьківську відповідальність, а це означає, що доступ баби, діда до онука, як правило, здійснюється на розсуд батьків дитини.
У постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 295/13297/18 (провадження № 61-8094св20) вказано, що законодавцем визначено механізм здійснення права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який проявляється у: (а) покладенні обов'язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина, не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків; (б) закріпленні права баби, діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення (частини друга, третя статті 257 Сімейного кодексу України). Верховний Суд зазначив, що апеляційний суд не вирішив заявлений у справі спір з урахуванням вказаних вище норм права, порушив принцип правової визначеності, оскільки не визначив способи участі позивача у вихованні внука (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
Вирішуючи даний спір судом встановлено, що в добровільному порядку сторони не дійшли згоди щодо визначення порядку спілкування бабусі з онукою.
Судом встановлено з матеріалів справи та наданих пояснень сторін в судовому засіданні, що між позивачем та малолітньою ОСОБА_4 існував тісний зв'язок, вони разом спілкувались та мали теплі родинні відносини. Однак, наразі позивач позбавлена права у спілкуванні з онукою, що є недопустимим порушенням норм сімейного законодавства.
З наданих відповідачем переписок з позивачем вбачається неузгодженість щодо виховання та зустрічей баби з онукою, проте конфлікт сторін не може жодним чином впливати на найкращі інтереси дитини, до яких зокрема входить і спілкування з близькими родичами, в даному випадку з бабусею.
Відповідачем під час розгляду справи не доведено неможливість позивача приймати участь у вихованні та спілкуванні з онукою, доказів негативного впливу позивача на дитину відповідачем суду не надано.
Отже, з огляду на те, що позивач не має можливості бачитись та спілкуватись з онукою, що задає їй душевних страждань, що раніше позивач та онука були близькі та мали тісний зв'язок одна з одною, участь позивача у житті дитини, допомога у вихованні, в тому числі і фінансова, суд вважає, що бабуся має право спілкуватись зі своєю онукою, брати участь у її вихованні, тому дійшов висновку про визначення способів участі баби у вихованні онуки та у спілкуванні з ним шляхом встановлення систематичних побачень. Час, місце і періодичність побачень суд визначає з урахуванням віку та інтересів дитини, що є наслідком часткового задоволення позову.
Зокрема, суд відмовляє у позовній вимозі щодо спільного щорічного відпочинку з онукою ОСОБА_3 на території України або за її межами двічі на рік протягом 10-ти календарних днів за домовленістю з матір'ю дитини, з обов'язковим здійсненням ОСОБА_1 супроводу дитини з місця її проживання на відпочинок та повернення дитини за її місцем проживання, без присутності матері, оскільки обов'язок виховання, піклування про розвиток дітей передусім покладається на їх батьків, які мають у цьому вирішальний вплив і на них покладається встановлена законодавством відповідальність за неналежне здійснення своїх батьківських обов'язків щодо дитини.
Водночас, запропонована відповідачем періодичність побачень судом не приймається, так як є несприятливою для відновлення стосунків між бабусею та онукою та недоведеною відповідачем з мотивів неможливості побачень у запропонований позивачем графік.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до вимог статті 141 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7,18, 151, 159, 257, 263 Сімейного кодексу України, статтями 4, 7, 10, 11, 76-81, 141, 258, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради, про визначення способу участі у вихованні онуки, та спілкуванні з нею, задовольнити частково.
Визначити такий спосіб участі ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з онукою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 :
- побачення другу та четверту п'ятницю місяця з 17 год 00 хв до 20 год 00 хв без присутності матері, з обов'язковим здійсненням ОСОБА_1 супроводу дитини з місця її проживання на побачення та повернення дитини за її місцем проживання;
- побачення кожної середи кожного місяця з 17 год 00 хв до 20 год 00 хв без присутності матері, з обов'язковим здійсненням ОСОБА_1 супроводу дитини з місця її проживання на побачення та повернення дитини за її місцем проживання;
- побачення кожну четверту суботу місяця з 17 год 00 хв до 20 год 00 хв без присутності матері, з обов'язковим здійсненням ОСОБА_1 супроводу дитини з місця її проживання на побачення та повернення дитини за її місцем проживання;
- побачення щороку у день наступний після дня народження ОСОБА_3 з 12 години до 20 години без присутності матері, з обов'язковим здійсненням ОСОБА_1 супроводу дитини з місця її проживання на побачення та повернення дитини за її місцем проживання;
- щоденне спілкування засобами телефонного, поштового, електронного та іншими засобами зв'язку з 18 години до 20 години;
- спільний щорічний відпочинок з онукою ОСОБА_3 на території України один раз на рік протягом 10-ти календарних днів за домовленістю з матір'ю дитини, з обов'язковим здійсненням ОСОБА_1 супроводу дитини з місця її проживання на відпочинок та повернення дитини за її місцем проживання, без присутності матері.
В решті позовних вимог, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засідання було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: Міська рада міста Кропивницького; місцезнаходження: 25022, місто Кропивницький, вулиця Велика Перспективна, будинок № 41;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради, місцезнаходження: 25022, місто Кропивницький, вулиця Велика Перспективна, 41.
Повний текст рішення суду складено 06.12.2024 року.
Суддя Кіровського районного
суду міста Кіровограда Людмила КУЛІНКА
Суддя Кіровського Л. Д. Кулінка
районного суду
м.Кіровограда