(заочне)
Справа №348/2331/24
Провадження № 2/348/1056/24
23 грудня 2024 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючого судді Бурдун Т.А.
за участю секретаря судового засідання Лейб'юк Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Надвірна в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
В обґрунтування позовних вимог позивач послалася на те, що з відповідачем вона перебувала у шлюбних відносинах. Від шлюбу з відповідачем народилось двоє дітей, які на теперішній час є малолітніми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають з позивачем. Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 07 серпня 2024 року шлюб між сторонами було розірвано. Угоди про добровільну сплату аліментів з відповідачем не досягнуто. Відповідач ухиляється від покладеного на нього обов'язку утримувати дітей. Відповідач працездатний, проходить військову службу, а тому має можливість утримувати своїх дітей. Стан здоров'я та матеріальне становище відповідача дозволяють сплачувати аліменти у такому розмірі.
Тому позивач просить суд стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_3 в розмірі 1/3 частки його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, з дня подання позову, щомісячно до досягнення дітьми повноліття.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с.13).
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з'явився, про місце, день та час слухання справи був повідомлений належним чином шляхом направлення судових повісток за місцем проживання, вказаним в позовній заяві та шляхом розміщенняоголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме на сайті Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 10.12.2024 року, про причини неявки до суду не повідомив, відзиву не подав. Заяви про розгляд справи за його відсутності не надходило, тому зі згоди сторони позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст.280, 281 ЦПК України.
Оскільки сторони у судове засідання не з'явилися, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
23 грудня 2024 року судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбних відносинах. Під час спільного проживання у них народилось двоє дітей, які на теперішній час є малолітніми: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в свідоцтвах про народження яких батьком вказаний відповідач ОСОБА_2 (а.с. 4-5).
Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 07 серпня 2024 року шлюб між сторонами було розірвано (а.с.6-8).
Згідно копії довідки №65 від 29.05.2020 року про реєстрацію місця проживання особи, витягу з реєстру Коломийської територіальної громади малолітні - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані та проживають разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.31-32).
Відповідно до копії довідки в/ч НОМЕР_1 від 22.08.2024 року ОСОБА_2 перебуває на військовій службі в в/ч НОМЕР_1 (а.с.11).
Позивач самостійно несе усі обов'язки щодо утримання та виховання малолітніх дітей. Угоди про добровільну сплату аліментів з відповідачем не досягнуто. Відповідач ухиляється від покладеного на нього обов'язку утримувати неповнолітніх дітей.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частинами першою та третьою статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно ч.ч.1,2 ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до положень ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.
Суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (ч. 1 ст. 184 СК України).
При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст. ст. 183, 184 СК України.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Прожиткові мінімуми для різних категорій населення на 2024 рік в Україні встановлено Законом «Про Державний бюджет на 2024 рік». Так, статтею 7 вказаного Закону на 2024 рік встановлений прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 3196 гривень.
При цьому суд зауважує, що сплата аліментів на утримання малолітньої дитини у розмірі 50 % прожиткового мінімуму, не є обмеженням для платника аліментів, оскільки такий розмір встановлений ст. 182 СК України як необхідний для дитини відповідного віку.
Положеннями статті 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Згідно з частиною другою статті 141 Сімейного кодексу України, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Можна зробити висновок, що обсяг відповідальності батьків не залежить від проживання їх разом чи окремо від дитини і цей факт не звільняє від обов'язку забезпечувати такі умови життя дитини, які є достатніми для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, соціального та духовного розвитку.
Зазначений висновок підтверджується і наявністю відповідальності за ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків, як передбачено у частині четвертій статті 155 Сімейного кодексу України.
Судом встановлено, що неповнолітні діти сторін проживають з позивачем та знаходяться на її утриманні, а, отже, на неї покладено більше турбот щодо утримання малолітніх дітей.Відповідач ухиляється від покладеного на нього обов'язку утримувати неповнолітніх дітей, хоча є здоровим, працездатним чоловіком молодого віку, не має на утриманні інших неповнолітніх дітей чи непрацездатних осіб. Доказів того, що відповідач не може надавати неповнолітнім дітям матеріальну допомогу суду надано не було. Суд же розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України) і кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).
З урахуванням зазначеного, виходячи з принципу справедливості та розумності, враховуючи право дітей на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітніх дітей у розмірі 1/3 частки його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно до досягнення дітьми повноліття.
Згідно ст. 191 ч. 1 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.
Позивач ОСОБА_1 відповідно до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору за подання до суду позову про стягнення аліментів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про державний бюджет на 2024 рік» встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року у розмірі 2920 грн.
Таким чином, на відповідача покладаються судові витрати в дохід державного бюджету України у розмірі 1211 гривень 20 копійок.
Відповідно до ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.
На підставі викладеного,
керуючись ст.ст.12,76, 95, 141, 264, 265, 273, 274-279, 280-283, 354, 355, 430 ЦПК України, ст.ст. 180-183, 191 СК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частки 1/3 заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 24 вересня 2024 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп. (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.).
Допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку на апеляційне оскарження.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя Т.А. Бурдун