Справа № 344/21528/24
Провадження № 3/344/7497/24
17 грудня 2024 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Ковалюк І.П., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 , адміністратора магазину «Stylus.ua», за ч.1 ст.155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Як вбачається із протоколу №3551 про адміністративне правопорушення від 06.11.2024 року, ОСОБА_1 будучи адміністратором магазину «Stylus.ua», що знаходиться по вул. С.Стрільців,3 в м.Івано-Франківську, 28 жовтня 2024 року близько 14 год 58 хв. вчинив порушення, а саме порушення встановленого порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснення продажу товарів, які не обліковані за встановленою формою ведення обліку товарних запасів, чим було порушено п. 12 ст.3 Закону України від 06.07.1995р. № 265/95-ВР «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (із змінами та доповненнями), чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судове засіданні ОСОБА_1 не з'явилася. Захисник ОСОБА_1 - адвокат Мартиненко Ю.І. подала письмові пояснення по справі та просила закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи та матеріали поданого клопотання, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно з положеннями ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
До протоколу про адміністративне правопорушення долучено копію акту(довідки) 091325 фактичної перевірки від 06.11.2024 року.
З протоколу про адміністративне правопорушення від 06.11.2024 №3551 вбачається, що ОСОБА_1 будучи адміністратором магазину «Stylus.ua», що знаходиться по вул. С.Стрільців,3 в м.Івано-Франківську, 28 жовтня 2024 року близько 14 год 58 хв. вчинив порушення, а саме порушення встановленого порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснення продажу товарів, які не обліковані за встановленою формою ведення обліку товарних запасів, чим було порушено п. 12 ст.3 Закону України від 06.07.1995р. № 265/95-ВР «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (із змінами та доповненнями), чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Частина 1 ст.155-1 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
З диспозиції зазначеної статті випливає, що вона носить бланкетний характер і лише описує безпосередньо саме правопорушення, але для повного визначення ознак цього правопорушення відсилає до законодавчо встановленого порядку проведення розрахунків у певній сфері. Зокрема, така норма має загальний і конкретизований зміст. Загальний зміст бланкетної диспозиції передається словесно-документною формою відповідної статті КУпАП і в обов'язковому порядку включає положення інших нормативно-правових актів. Із загальним змістом бланкетної диспозиції пов'язане визначення діяння як правопорушення певного виду та встановлення за нього адміністративної відповідальності, а конкретизований зміст цієї диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює адміністративно-правову норму більш конкретним змістом.
Згідно зі ст.75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п.1.3. цієї статті, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до п.80.2 ст.80 Податкового Кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.
Згідно п.80.7 ст.80 Податкового Кодексу України, фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Відповідно до п.12 ст.3 Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Таким чином, законодавчо передбачено здійснення суб'єктами господарювання обліку товарних запасів та здійснення продажу лише тих товарів, що відображені у такому обліку, а фактична перевірка податковим органом може здійснюватися за місцем фактичного здійснення продажу товарів у присутності особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
В той же час, ст.80 Податкового кодексу України чітко розмежовано статуси осіб, у присутності яких може здійснюватися така перевірка: посадові особи суб'єкта господарювання або його представник та/або особа, що фактично здійснює розрахункові операції.
Як вбачається з матеріалів справи, суб'єктом господарювання є ФОП ОСОБА_2 , що здійснює діяльність у сфері торгівлі, а саме в інтернет-магазині електроніки «Stylus.ua», що знаходиться по вул. С.Стрільців,3 в м.Івано-Франківську, де було проведено фактичну перевірку.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством,або власник відповідно до законодавства та установчих документів.
З матеріалів справи не встановлено обов'язку здійснення обліку товарних запасів за місцем фактичної реалізації товару. Тим більше, не встановлено обов'язку здійснення обліку товарних запасів адміністратором торгової точки. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачає покладення таких обов'язків на інших посадових осіб підприємства.
Відповідно адміністратор магазину, на якого не покладено обов'язку такого обліку, не може нести відповідальність і за ненадання документів, підтверджуючих належне ведення обліку товарних запасів.
Дійсно, суб'єктом відповідальності за ч.1 ст.155-1 КУпАП можуть бути особи, які відповідно до своїх функціональних обов'язків здійснюють розрахункові операції, а також посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Однак диспозицією ч.1 ст.155-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а не за неналежний порядок ведення обліку товарних запасів, ненадання документів щодо ведення обліку товарних запасів.
Враховуючи, що будь - яких даних про покладення саме на адміністратора обов'язків з приводу належного порядку ведення обліку товарних запасів і те, що адміністратор несе відповідальність за порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, під час розгляду справи , здобуто не було
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Аналізуючи наведене, з урахуванням того, що факт порушення ОСОБА_1 ч.1 ст. 155-1 КУпАП не доведено наявними в матеріалах справи доказами, вважаю, що провадження у даній справі необхідно закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 247 ч. 1 п. 1, 283, 284 КУпАП,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд упродовж десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Іванна КОВАЛЮК