Справа № 342/1142/24
Провадження № 2/342/597/2024
23 грудня 2024 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Гайдич Р.М.,
секретаря судового засідання Лукасевич М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Городенківської міської ради про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вищенаведеним позовом.
Учасники справи в судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи були повідомлені у передбаченому чинним законодавством порядку.
Городенківська міська рада подала до суду заяву про розгляд справи без участі представника міської ради за наявними в матеріалах справи документами та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства. (а.с.68-69)
Від відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до суду, через поштове відділення, поступили заяви про розгляд справи за їх відсутності. (а.с.115-118)
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Городенківської міської ради, в якому просить визнати за нею право на земельну частку (пай) розміром 23,00 в умовних кадастрових гектарах, що знаходиться в межах території Топорівського старостинського округу Городенківської міської ради Коломийського району Івано-Франківської області в порядку спадкування, яка належала померлій ОСОБА_4 .
При подачі позовної заяви, позивачем було подано заявку на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою sms-повідомлення на номер мобільного телефону вказаний у даній заявці. (а.с.35)
Ухвалою суду від 06 вересня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. (а.с.41-43)
Ухвалою суду від 07 листопада 2024 року закрито підготовче провадження у даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 03 грудня 2024 року.(а.с.120-121)
Про розгляд справи призначений на 03.12.2024 позивач була повідомлена у передбаченому чинним законодавством порядку, що підтверджується довідкою про доставку sms - повідомлення на номер мобільного телефону вказаний ним в заявці на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою sms-повідомлення . (а.с.122)
Однак, в судове засідання призначене на 03.12.2024 позивач не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила. У зв'язку з тим. що позивач не з'явилася в судове засідання, розгляд справи було відкладено на 23.12.2024, про що повідомлено учасників справи у передбаченому чинним законодавством порядку.
Довідкою про доставку sms - повідомлення на номер мобільного телефону вказаний позивачкою в заявці на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою sms-повідомлення підтверджується те, що позивач про розгляд справи призначений на 23.12.2024 була повідомлена у передбаченому чинним законодавством порядку. (а.с.142)
Проте, в судове засідання призначене на 23.12.2024 позивач повторно не з'явилася, про причини неможливості з'явитися в судове засідання на розгляд справи позивач суд не повідомляла, клопотання про відкладення розгляду справи позивач не подавала.
Частиною 1 ст.12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.
В той же час, практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду виходить з того, що кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури.
Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Стосовно питання доступу до суду Європейський суд з прав людини у справі "МПП "Голуб" проти України" зазначає, що процедурні гарантії, закріплені статтею 6, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов'язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя.
Таким чином, втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань.
Суд наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення ЄСПЛ у справі "Каракуця проти України", заява № 18986/06).
У рішенні "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року Європейський суд з прав людини нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Відповідно до п.п. 6,7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники процесу зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом. За приписами ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Також у рішеннях Європейського Суду з прав людини в справах «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Частиною 13 статті 128 ЦПК України визначено, що за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має електронного кабінету, та технічної можливості повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Частиною 1 ст.131 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.
Відповідно до ч.2 ст.131 ЦПК України якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачкою ОСОБА_1 при подачі позовної заяви про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування 05.09.2024 подано заявку на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою sms-повідомлення в якій просила надсилати судові повістки, повідомлення в електронному вигляді за допомогою sms- повідомлення на зазначений нею мобільний номер телефону. Одночасно в даній заяві ОСОБА_1 зазначила, що про зміну номеру мобільного телефону та обставин, які перешкоджають отриманню sms-повідомлення, зобов'язується повідомити суд.
Довідками про доставку sms -повідомлення щодо документу «Судова повістка про виклик до суду в цивільній справі» підтверджується про те, що судові повістки про виклик до суду на 03.12.2024 та 23.12.2024 були доставлені позивачу ОСОБА_1 на номер телефону зазначений нею в заявці на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою sms-повідомлення.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин, - визначено ч. 3 ст. 131 ЦПК України.
Відповідно до ч.5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Письмовими доказами стверджується, що позивач ОСОБА_1 повідомлялася про розгляд справи відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, однак повторно не з'явилася в судове засідання, про поважні причини неявки в судові засідання суд не повідомляла.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Станом на 23.12.2024 від позивача не надходила заява про розгляд справи без її участі та не було повідомлено суд про причини неявки в судові засіданні призначені по справі. Будь-яких клопотань про перенесення розгляду справи з поважних причин позивачем до суду не надавалось.
Таким чином, в силу вищенаведених норм ч.3 ст.131 ЦПК України, суд визнає, що позивач систематично не з'являлася до суду без поважних причин, при цьому судом враховано правові позиції ЄСПП в рішенні по справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» (№ 12307/16).
Також, Верховний Суд у складі колегії судді Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 465/6555/16-ц наголосив на те, що повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Городенківської міської ради про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування слід залишити без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача ОСОБА_1 в судове засідання без поважних причин та неповідомлення нею про причини неявки суд.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст.ст. 13, 128, 130, 223, 247, 257-261, 268, 352, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Городенківської міської ради про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування - залишити без розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: Гайдич Р. М.