Справа № 216/542/24
3/214/2276/24
Іменем України
21 листопада 2024 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Попов В.В., розглянувши адміністративну справу, що надійшла від Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 13.01.2024 року, о 22 годині 45 хвилин, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Mazda 6», н/з НОМЕР_1 , рухалась по вул. Гетьманська, 39ж в м. Кривому Розі, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою газоаналізатора «Drager», а також у медичному закладі відмовилась, що підтверджується відеозаписом з відеореєстратора №№475747, 475757, чим порушила п. 2.5 ПДР України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 та її представник - адвокат Новак А.М. до судового засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись. Адвокат надав до суду клопотання про закриття провадження у справі, у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачено ч. 1 ст. 130 КУпАП з підстав, викладених у клопотанні.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частина 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку на підставі законно здобутих доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому, слід зазначити, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виходячи з основоположних засад диспозитивності, суд не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколах про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 3, 4 р. І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, зареєстрованого Міністерством юстиції України 11.11.2015 року № 1413/27858, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до п.6 р.І зазначеної «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року №1452/735, зареєстрованого Міністерством юстиції України 11.11.2015 року №1413/27858, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, суб'єктом вказаного адміністративного правопорушення може бути лише особа, яка керує транспортним засобом.
Відповідно до ст. 266 КупАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 11.11.2015 року № 1413/27858, у редакції, чинній на час складення протоколу (далі - Інструкція), у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Так, судом досліджено відеозапис із носія відеоінформації долученого до матеріалів справи в якості доказу, запис з якого починається з того, як автомобіль марки «Mazda 6», н/з НОМЕР_1 , паркується на території АЗС та одразу за ним зупиняється службовий автомобіль. Після чого, працівник поліції підходить до даного автомобіля за кермом якого знаходиться ОСОБА_1 під час спілкування з якою, працівником поліції було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, про наявність яких було повідомлено водія та запропоновано пройти медичний огляд на стан сп'яніння. Далі, до працівників поліції підходить чоловік, який назвався ОСОБА_2 та повідомив, що він є чоловіком ОСОБА_1 та адвокатом, при цьому його повноваження на представництво перевірено не було. Решта запису містить спілкування працівників поліції із даним чоловіком, який весь час стверджує, що водій автомобіля «Mazda 6» проходити медичний огляд не буде. Далі зафіксовано процедуру складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . При цьому, суд звертає увагу, що поліцейськими не було отримано чіткої відповіді про відмову від проходження огляду на стан сп'яніння саме від ОСОБА_1 , як водія та особи, яка ймовірно вчинила адміністративне правопорушення. Крім того, працівниками поліції не було роз'яснено особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її прав.
Разом з тим, суд не бере до уваги твердження адвоката Новака А.М., викладені у поданому ним клопотанні щодо не повідомлення водія про виявлені у неї ознаки алкогольного сп'яніння та не вручення їй направлення на огляд до медичного закладу, оскільки такі спростовуються наявним в матеріалах справи відеозаписом.
Викладені обставини свідчать про порушення при складанні протоколу вимог ст.ст. 256, 266, 268 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тоді як складання протоколу є процесуальною дією суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень ст. 251 КУпАП є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
При цьому, суд зазначає, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), що передбачають: «ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи».
Отже, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що такими не підтверджується факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Враховуючи, що у суду відсутні докази, які у своїй сукупності беззаперечно доводили б винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та дійсність самого факту вчинення нею такого правопорушення, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130, 247, 268, 283-285 КУпАП, -
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у відношенні ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.В. Попов.