Справа № 190/2466/24
Провадження №2/190/648/24
(заочне)
16 грудня 2024 року м.П»ятихатки
П'ятихатський районний суд Дніпропетровської області
в складі головуючого судді Фирси Ю.В.,
за участю секретаря Гук С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П'ятихатки цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «Коллект Центр» звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказуючи, що 17 травня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2113752525107, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит шляхом перерахування коштів на поточний рахунок у розмірі 5900,00 грн., строком на 1 рік, з процентною ставкою 2 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту. Відповідно до умов договору, відповідач зобов'язувалась виконувати свої зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
01.12.2021 року ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали договір факторингу № 1-12, відповідно до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило право вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» за кредитним договором №2113752525107 від 17.05.2021 року.
10.01.2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» уклали договір відступлення права вимоги № 10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги ТОВ «Коллект Центр» за кредитним договором № 2113752525107 від 17.05.2021 року.
Всупереч умовам договору, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконала, в результаті чого утворилась заборгованість по тілу кредиту - 5900 грн., заборгованість за процентами - 62158,86 грн.. Загальна сума заборгованості складає 68058,86 грн., яку просять стягнути з відповідача в примусовому порядку. Крім того просять стягнути з відповідача 3028 грн. сплаченого судового збору та 16000 грн. витрат на правову допомогу.
Позивач ТОВ «Коллект Центр» свого представника в судове засідання не направили, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в прохальній частині позову просили проводити розгляд справи за відсутності їх представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причину неявки до суду не повідомила /а.с.50/.
Таким чином, оскільки відповідач у судове засідання не з'явилась, про місце, дату та час судового розгляду справи була сповіщена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, не надала заяви про розгляд справи за її відсутності, не скористалась правом надання заперечень проти позову, у зв'язку з чим суд за згодою позивача вирішує справу в порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.
За таких обставин, оскільки сторони в судове засідання не з'явились, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, суд вважає, що судове засідання можливо провести без їх участі, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
17 травня 2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2113752525107, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит шляхом перерахування коштів на поточний рахунок у розмірі 5900,00 грн., строком на 1 рік, з процентною ставкою 2 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту /а.с.6-8/.
Згідно довідки ТОВ «Вей Фор Пей» від 12.12.2023 року ТОВ «Служба миттєвого кредитування» здійснено 17.05.2021 року переказ грошових коштів у розмірі 5900 грн. за договором № 2113752525107 від 17.05.2021 року /а.с. 13/.
01.12.2021 року ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «Вердикт Капітал» уклали договір факторингу № 1-12, відповідно до умов якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило право вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» за кредитним договором № 2113752525107 від 17.05.2021 року /а.с. 18-20/.
10.01.2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» уклали договір відступлення права вимоги № 10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги ТОВ «Коллект Центр» за кредитним договором № 2113752525107 від 17.05.2021 року /а.с. 24-26/.
Проте зобов'язання за вказаним договором відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконала, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 68058,86 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту - 5900 грн., заборгованість за процентами - 62158,86 грн./а.с.14-15/.
За приписами ч.1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.
Відповідно до ч.1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд приходить до висновку про укладеність вищевказаного договору про надання споживчого кредиту між відповідачем та ТОВ «Служба миттєвого кредитування».
За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності договору про надання фінансового кредиту. Зазначений договір недійсним не визнано.
При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів повернення ОСОБА_1 отриманих в позику коштів зі сплатою відсотків за користування кредитом, в межах визначеного сторонами строку кредитування.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 не виконала зобов'язання за договором про надання споживчого, а тому з неї на користь ТОВ «Коллект Центр» слід стягнути заборгованість.
Згідно зі ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З огляду на те, що стороною позивача було надано до суду договір про надання юридичних послуг № 01-07/2024, витяг з акту про надання юридичної допомоги № 3 від 02.10.2024 року, заяву на надання юридичних послуг № 166 від 14.08.2024 року, яка свідчить сплату позивачем послуг за юридичну допомогу в сумі 16000,00 грн., суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на правничу допомогу в сумі 16000,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.128, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3 оф. 306, код ЄДРПОУ 44276926) - 68058 грн. (шістдесят вісім тисяч п'ятдесят вісім гривень) 86 коп. заборгованості за кредитним договором № 2113752525107 від 17 травня 2021 року, з яких заборгованість по тілу кредиту - 5900 грн., заборгованість за процентами - 62158,86 грн., витрати на правову допомогу в сумі 16000 грн. (шістнадцять тисяч гривень) та сплачений судовий збір у сумі 3028 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень).
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Головуючий суддя Ю.В. Фирса