Справа № 185/4875/18
Провадження № 2/185/8/24
20 грудня 2024 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Перекопського М.М.,
з участю секретаря судового засідання Іжболдіної І.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства 'Перший Український Міжнародний Банк' до ОСОБА_1 , треті особи: Павлоградсько-Юр'ївський відділ державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Державний реєстратор Дніпропетровської обласної філії комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради Профатілова Марина Сергіївна, кредитна спілка «Союз Дніпро», про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю та скасування арешту, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Павлоградсько-Юр'ївський відділ державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про скасування реєстрації права власності,
встановив:
У червні 2018 року до суду звернувся позивач із позовом до ОСОБА_1 , в якому згідно уточнених позовних вимог просив зняти арешти з квартири АДРЕСА_1 , накладені за номером запису обтяження: 26100822; 26100736; 13408812, а також стягнути з відповідача судові витрати по справі.
Позов обґрунтовано тим, що між ЗАТ «Донгорбанк», правонаступником якого є позивач та відповідачем було укладено кредитний договір, у забезпечення виконання зобов'язань якого, між сторонами було укладено договір іпотеки. На вимогу іпотекодержателя, державним реєстратором було передано в приватну власність позивача нерухоме майно, передане в іпотеку, а саме квартира АДРЕСА_1 . Однак, пізніше позивачу стало відомо, що на вищезазначену нерухомість було накладено арешти, які позбавляють позивача можливості реалізувати свої права та інтереси щодо володіння майном, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із позовом.
Відповідач надав відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки державний реєстратор незаконно здійснила державну реєстрацію майна за собою, на яке була накладена заборона відчуження та подав зустрічний позов до ПАТ "ПУМБ" про скасування реєстрації права власності, в обґрунтування якого зазначив, що підставою переходу права власності у разі звернення стягнення є одностороннє рішення уповноваженого органу, ким повинно бути ЗАТ «Донгорбанк», проте реєстратор зареєструвала право власності на підставі вимоги директора Департаменту стягнення кредитів ОСОБА_2 .
Відповідач за зустрічним позовом надав відзив на зустрічний позов, в якому зазначив, що реєстрація була здійснена правомірно, а наявність зареєстрованої заборони відчуження майна не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.
В судове засідання сторони не з'явились, представники ПАТ «Пумб», КС «Союз Дніпро» та Павлоградського відділу ДВС надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Представник Петрова А.Ю. в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між ЗАТ «Донгорбанк» та відповідачем було укладено кредитний договір №188ДЖ/30/08И від 05.08.2008 року, у забезпечення виконання зобов'язань якого, між сторонами було укладено договір іпотеки №188ДЖ/30/08И від 05.08.2008 року, де предметом іпотеки є нерухоме майно а саме квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
На підставі вимоги іпотекодержателя та вищевказаного договору іпотеки, 28.08.2018 року державним реєстратором було передано в приватну власність позивача нерухоме майно, передане в іпотеку, а саме квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна вбачається, що на квартиру яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , власником якої є ПАТ «ПУМБ» накладено заборону на нерухоме майно, а саме: номер запису обтяження: 26100650, дата державної реєстрації 05.08.2008 року, підстава виникнення обтяження: договір іпотеки, серія та номер 2-3731, виданий 05.08.2008, видавник: Павлоградська ДНК; а також накладено арешт: номер запису про обтяження 26100822, дата державної реєстрації 22.08.2016, підстава виникнення обтяження: постанова, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП 50830879, виданий 22.08.2016; обтяжувач: Павлоградський МР ВДВС ГТУЮ, код ЄДРПОУ 35020282; номер запису про обтяження 26100736, дата державної реєстрації 20.12.2012, підстава виникнення обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП 35096042, виданий 30.11.2012; обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції, код ЄДРПОУ 35020282; реєстраційний номер обтяження 13408812, дата реєстрації 20.12.2012, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, ВП 35096042, 30.11.2012, обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції, код ЄДРПОУ 35020282.
Відповідно до вимоги від 05.09.2016 року, ПАТ «ПУМБ» надсилав ОСОБА_1 попередження стосовно ухвалення рішення про прийняття предмету іпотеки у свою власність, а ОСОБА_1 в свою чергу отримав його, що підтверджується оригіналом рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення від 20.09.2016 року.
Згідно ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч.1,2 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч.1 ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У відповідності до ч.1 ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Тобто вимога ПАТ «ПУМБ», як власника майна, на зняття арештів з майна є законною та обґрунтованою матеріалами справи.
Згідно із ч.1 ст.33 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
В п. 4.7 договору іпотеки зазначено, що задоволення забезпеченої іпотекою вимоги шляхом набуття Іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки і є підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на нерухоме майно, що також передбачено ч.1 ст.37 ЗУ «Про іпотеку».
У пункті 4.4 договору іпотеки зазначено, що у разі порушення (невиконання або неналежного виконання) основного зобов'язання та/або умов цього договору Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'1язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на Предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства та цього договору.
Представник ОСОБА_1 наполягав на тому, що ОСОБА_1 не отримував вимогу та не підписував рекомендоване повідомлення, а тому пункт 4.4 договору не виконаний у повному обсязі та незаконне рішення реєстратора необхідно скасувати.
Проте, суд вважає що ОСОБА_1 не спростовано надходження поштового відправлення з вимогою банку на адресу його проживання та реєстрації з огляду на наступне.
Відповідно до п. 99 Правил надання поштового зв'язку, затверджених постановою КМ України від 05.03.2009 року №270, рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім зазначених в абзаці четвертому пункту 93 цих Правил), поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності повнолітньому члену сім'ї за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками.
У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
Отже, Правилами не вимагалося особистого підпису одержувача на бланку повідомлення про вручення поштового відправлення. Навіть ймовірні заперечення членів сім'ї позивача про одержання ними вказаного повідомлення, також не можуть бути належним доказом не вручення вимоги банку та не спростовують наявність підпису на повідомленні про вручення рекомендованого листа.
Таким чином вимога про усунення порушення в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку», яка банком направлена іпотекодавцю на адресу його зареєстрованого та фактичного проживання відповідає законодавству, є належним чином врученою іпотекодавцю, який протягом встановленого 30-ти денного строку не усунув порушення зобов'язання, які покладенні на нього іпотечним договором.
Іпотекодавець не спростував дотримання іпотекодержателем порядку належного надсилання вимоги про усунення порушення основного зобов'язання, яке презюмується.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Полтавського апеляційного суду від 19.10.2023 року по справі №643/12369/19.
З інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна вбачається, що заборону через іпотечний договір на нерухоме майно накладено раніше ніж інші обтяження.
За змістом частини шостої статті 3 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Відповідно до частини сьомої статті 3 Закону України «Про іпотеку» пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
Оскільки накладення арешту на майно має наслідком заборону відчуження арештованого майна, то ним порушується право іпотекодержателя в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки. Зі змісту наведених приписів Закону України «Про іпотеку» випливає, що в разі коли належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше за накладення арешту для задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя, суд має звільнити з-під арешту іпотечне майно. При цьому відсутні підстави для відмови у звільненні з-під арешту зазначеного майна у зв'язку з відсутністю реального порушення боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання на момент пред'явлення відповідної вимоги; факт порушення основного зобов'язання, яке забезпечене іпотекою, виступає лише умовою реалізації гарантованих іпотекою прав іпотекодержателя і не пов'язується з його існуванням, а, отже, й порушенням шляхом арешту та заборони відчуження предмета іпотеки.
Такий правовий висновок було викладено у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 910/4772/17.
З урахуванням невиконаного основного зобов'язання, існування чинного договору іпотеки, умови якого позивачем не оспорюються, оскільки заборона на предмет іпотеки була накладена на предмет іпотеки для забезпечення прав іпотекодержателя, який і задовольнив свої вимоги за рахунок заставленого майна, а отже є повноправним власником цього майна, первісний позов підлягає задоволенню, а заявлені вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки первісний позов задоволено а у зустрічному - відмовлено, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1762,00 грн.
Керуючись ст. 2,12,19,81,89,263,265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Задовольнити позов акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 , треті особи: Павлоградсько-Юр'ївський відділ державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Державний реєстратор Дніпропетровської обласної філії комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпропетровської міської ради Профатілова Марина Сергіївна, кредитна спілка «Союз Дніпро», про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю та скасування арешту.
Скасувати арешти квартири та оголошення заборони на її відчуження, накладені на належну акціонерному товариству «Перший український міжнародний банк» квартиру АДРЕСА_1 , а саме:
- номер запису про обтяження 26100822, дата державної реєстрації 22.08.2016, підстава виникнення обтяження: постанова, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП 50830879, виданий 22.08.2016; обтяжувач: Павлоградський МР ВДВС ГТУЮ, код ЄДРПОУ 35020282;
- номер запису про обтяження 26100736, дата державної реєстрації 20.12.2012, підстава виникнення обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП 35096042, виданий 30.11.2012; обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції, код ЄДРПОУ 35020282;
- реєстраційний номер обтяження 13408812, дата реєстрації 20.12.2012, підстава обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, ВП 35096042, 30.11.2012, обтяжувач: Відділ державної виконавчої служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції, код ЄДРПОУ 35020282.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» судовий збір в сумі 1762 грн.
Відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Павлоградсько-Юр'ївський відділ державної виконавчої служби у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про скасування реєстрації права власності.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 23 грудня 2024 року.
Суддя М. М. Перекопський