Справа № 171/2058/23
Номер провадження 2-а/184/31/24
18 грудня 2024 рокум. Покров
Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Томаш В.І., за участю секретаря судового засідання - Бринзи Л.І., розглянувши у м. Покров адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Маркова С.В. до Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області «про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху»,-
Позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом до Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області та в обгрунтування позовних вимог вказав, що постановою серії БАБ № 182739 від 19.08.2023 року інспектором СРПП ВП № 10 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Клименком Валерієм Васильовичем про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правоворушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Позивач вважає, що постанова винесена всупереч чинному законодавству, внаслідок чого підлягає скасуванню.
У позові зазначив, що 19.08.2023 року близько 18.30 години він приїхав на автомобілі марки ВАЗ 2101 номерний знак НОМЕР_1 до двору свого знайомого ОСОБА_2 , будинок якого розташований в с. Червоний Тік Криворізького району Дніпропетровської області вулиця Воронезька, 3. З ним в автомобілі знаходився громадянин ОСОБА_3 . Під'їхавши до вказаного двору, він припаркував автомобіль, вийшов із авто і зайшов у двір знайомого. Знаходячись біля воріт, він побачив як до двору під'їхав патрульний автомобіль, із нього вийшли працівники поліції. До нього підійшов працівник поліції, що керував ним, інший працівник поліції залишився біля патрульної машини на відстані близько 4-5 метрів.
Поліцейський, який підійшов до нього не представившись, попросив вийти із двору і пред'явити документи, сказав, що позивач порушив Правила дорожнього руху і, що він знаходиться у нетверезому стані. На вимогу поліцейського він надав водійське посвідчення та технічний паспорт на автомобіль.
На його питання, які саме він допустив порушення Правил дорожнього руху, поліцейський заявив, що він їхав без пасків безпеки.
Вважає, що він ПДР під час керування транспортним засобом не порушував, тому заперечував проти тверджень поліцейського. Він просив надати докази вчинення ним порушень, однак, поліцейські відмовили йому в наданні доказів.
Не дивлячись на відсутність підстав та доказів вчинення позивачем порушень Правил дорожнього руху, в тому числі, перебування у стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом, поліцейські, так і не представившись почали вимагати, щоб він надав їм страховий поліс на автомобіль та пройшов перевірку на стан сп'яніння в медичному закладі.
Він пояснював, що підстави для такої перевірки відсутні, як відсутні і підстави для перевірки його на стан сп'яніння за допомогою алкотестера, оскільки вони його під час керування транспортним засобом не зупиняли, підійшли до нього, коли актомобіль вже був припаркований, а він знаходився поза межами автомобіля ( в дворі ). Він від патрульних не втікав, їхав повільно, жодних сигналів чи вимог для зупинки автомобіля патрульні не здійснювали, він самостійно зупинив автомобіль. Враховуючи ці обставини, він вважав і вважає, що дії працівників поліції, які стверджували, що він їхав без паску безпеки, вимагали надання полісу страхування та проходження перевірки на стан, протиправними, такими, що не грунтуються на законі. Враховуючи, що у відповідача були відсутні підстави для складання постанови про накладення адміністративного стягнення, протоколу про адмін.правопорушення, у нього були відсутні і підстави вимагати у позивача поліс страхування.
Не дивлячись на його заперечення, поліцейські сіли в свій автомобіль і, вийшовши з нього через приблизно 20 хвилин, надали йому на підпис постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП серія БАБ № 182739 від 19.08.2023 року та протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 342590 від 19.08.2023 року, складені інспектором СРПП ВП № 10 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області КЛИМЕНКО В.В.
Факт отримання копії постанови він підтвердив своїм підписом з метою подальшого її оскарження. Свою вину у вчиненні правопорушень позивач не визнавав, оспорював правомірність дій працівників поліції відразу після їх вчинення.
Дії патрульного поліцейського та постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП вважає протиправною, постановленою безпідставно, без наявності належних та допустимих доказів із грубим порушенням порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності працівниками поліції.
Він не був ознайомлений із своїми правами під час притягнення до адмін.відповідальності, порушено його право на захист ( не роз'яснено право скористатись послугами захисника, отримати правову допомогу) і т.і.
В постанові серії БАБ № 182739 від 19.08.2023 року відсутнє посилання на будь-які докази вчинення ним порушень Правил дорожнього руху. Графа постанови: «до постанови додаються …» - інспектором не заповнена. В оскаржуваній постанові, в тому числі, не зазначено жодних відомостей про фіксування подій на нагрудну камеру поліцейського.
Крім того, в порушення в п. 9 розділу IV «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затвердженій наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 року № 1376, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 року за № 1496/27941, примірник постанови, який він отримав від працівника поліції, складений нерозбірливим почерком, документ є нечитабельним. Вважає, що він унеможливлює встановлення змісту постанови, зокрема, в частині: суть адміністративного правопорушення, опис обставин, установлених при розгляді справи, що позбавляє його можливості реалізувати належним чином право на захист від обвинувачення.
Через допущені порушення бланк постанови серії БАБ № 182739 від 19.08.2023 року має вважатись зіпсованим. На підставі вказаного документа вирішення питання про притягнення його до адміністративної відповідальності було неприпустимим.
Під час руху керованого ним автомобіля жодних зауважень чи вимог щодо зупинки траспорту він від працівників поліції не отримував. На момент пред'явлення до нього вищевказаної вимоги працівником поліції він не знаходився у статусі водія, не виконував функцій водія по керуванню транспортним засобом, не був учасником дорожнього руху, його автомобіль знаходився поза межами проїзної частини, на прилеглій до будинку території, він знаходився від автомобіля на значній відстані. Під час виявлення так званого правопорушення, він не керував автомобілем, не знаходився на проїзній частині.
Вважає, що відповідач порушив вимоги щодо порядку притягнення його до адмін.відповідальності за ч.1 ст. 126, ч.5 ст. 121 КпАП України. В постанові про притягнення його до адмін.відповідальності не зазначено точне місце вчинення ним правопорушення, не вказані дані та адреса свідка ОСОБА_3 , який знаходився в його автомобілі, не відібрані пояснення ні від нього, ні від свідка ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , біля будинку якого відбувались події, і, який також став свідком незаконних вимог поліцейських,
Згідно ст. 265-2 КУпАП: У разі наявності підстав вважати, що вчинено порушення, передбачені статтею 126 КУпАП, працівник Державної автомобільної інспекції ( працівник поліції) тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування, або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, і про тимчасове затримання робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
Вважає, що оскільки вказана дія відповідачем вчинена не була, це додатково свідчить про відсутність підстав для висновку про притягнення його до адмін.відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП.
З урахуванням викладеного вважає, що вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 121 , ч.1 ст. 126 КУпАП не доведено, прийняте рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, неправомірним, постанова від 19.08.2023 року щодо притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, є протиправною і підлягає скасуванню.
06.06.2024 року справа № 171/2058/23 направлена за підсудністю до Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області .
Ухвалою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 14.06.2024 року адміністративний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, роз'яснено відповідачу, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 10год. 00хв. 25 вересня 2024року в приміщенні Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області
В судове засідання викликані учасники справи.
Представником відповідача - Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області С. Новіковою до Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області надіслано відзив на позов.
У відзиві на позов представник відповідача зазначила: відповідач вважає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 19.08.2023 року серії БАБ № 182739, якою зафіксовано порушення Позивача, відповідальність за які передбачена ч.5 ст.121 та ч.1 ст.126 КУпАП, законна та складена з урахуванням норм діючого законодавства.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачена статтею 121 та статтею 126 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Із змісту постанови про адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 19.08.2023 року серії БАБ № 182739, інспектором СРПП ВП № 10 Криворізького РУП ГУПН в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Клименком В.В. зафіксовано, що 19.08.2023 року о 19 год. 30 хв. в с. Червоний Тік по вулиці Воронезька водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ - 2101, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить гр. ОСОБА_4 , обладнаний засобами пасивної безпеки, був непристебнутий ременем безпеки, при цьому не мав при собі та не надав поліс обов'язкового страхування, чим порушив п.п. 2.1.Ґ,2.4 а, 2.3.в ПДР України та скоїв адміністративні правопорушення, передбачені частиною 5 статті 121, частиною 1 статті 126 КУпАП.
П.п.2.4 а) ПДР України передбачено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред'явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган ( посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вважають, що постанова про адміністративне правопорушення серії БАБ № 182739 відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. Поліцейський розглянув справу про адміністративне правопорушення, вчинене позивачем, з дотриманням всіх вимог ПДД України, поліцейським було встановлено особу правопорушника, ступінь його вини, позивачу були роз'яснені його права.
Зазначають, що 19.08. 2023 року о 19.30 год. інспектором Клименком В.В. у відношенні ОСОБА_1 було складено протокол серії АДД № 342590 про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.02.2024 року по справі № 171/1970/23 ( провадження № 3/210/31/24) ОСОБА_1 визнано винним за вчинення адміністративного правоворушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 (один) рік.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 квітня 2024 року по справі № 171/1970/23 апеляційні скарги ОСОБА_1 та його представника адвоката Маркової С.В. залишені без задоволення. Постанова Дзержинського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 16 лютого 2024 року відносно ОСОБА_1 залишена без змін.
Вважають, що постанова серії БАБ № 182739 складена з дотриманням вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.
Представник відповідача разом з відзивом направила до Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області суду копію постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 182739; постанову про закінчення виконавчого провадження від 17.04.2024 року та супровідний лист Криворізького відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), а також повідомила, що надати відеофайл з нагрудної камери поліцейських, які фіксували порушення ПДР Григорюка А.А. 19.08.2023 року не представляжться можливим у зв'язку з закінченням термінів зберігання.
Представник відповідача просить у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі, розглянути справу за відсутності представника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
Позивач та його представник адвокат С.В. Маркова подали до суду заяви, в яких просять розглянути справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 без їх участі та повідомили, що підтримують заявлені позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не зявився, просить суд розглянути справу в його відсутність.
Узв'язку з тим, що розгляд справи відбувається за відсутності учасників справи, на підставі ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 19.08.2023 року серії БАБ № 182739, винесеної інспектором СРПП ВП № 10 Криворізького РУП ГУПН в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Клименком В.В. позивач визнаний винним у вчиненні правопорушень, передбачених частиною 5 статті 121, частиною 1 статті 126 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 грн.
У постанові вказано, що 19.08.2023 року о 19 год. 30 хв. в с. Червоний Тік по вулиці Воронезька водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ - 2101, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить гр. ОСОБА_4 , обладнаним засобами пасивної безпеки, був непристебнутий ременем безпеки, при цьому не мав при собі та не надав поліс обов'язкового страхування, чим порушив п.п. 2.1.Ґ,2.4 а, 2.3.в ПДР України та скоїв адміністративні правопорушення, передбачені частиною 5 статті 121, частиною 1 статті 126 КУпАП.
Позивач ОСОБА_1 не погодився з постановою серії БАБ № 182739, винесеної інспектором СРПП ВП № 10 Криворізького РУП ГУПН в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Клименком В.В. і оскаржив її до суду у встановлений законом строк.
Наведене свідчить про наявність публічно-правового спору з приводу рішення суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
Оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення була винесена без складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст.55, ст.124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.
Згідно п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання та регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Нормами Закону України «Про Національну поліцію» до повноважень національної поліції відповідно до покладених на неї обов'язків належать: виявляти причини та умови, вживати заходів щодо попередження та усунення виявлених адміністративних правопорушень; патрульні поліцейські уповноважені перевіряти документи, що посвідчують особу, чи документи, що підтверджують певне право особи; складати протоколи про адміністративні правопорушення, застосовувати інші передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення; у випадках, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймати рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечувати їх виконання.
За змістом положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (частинами першою-третьою, п'ятою-шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою-третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтями 124-1-126) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності (ст.7 КУпАП).
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 4 ст. 258 КУпАП, визначено, що уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Статтею 251 КУпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Верховний суд Касаційного адміністративного суду у постанові №338/1/17 від 26.04.2018 зазначив, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Така ж на правова позиція Верховного суду викладена у постановах від 15.03.2019 року по справі №686/11314/17 та від 22.10.2019 року по справі №161/7068/16-а.
Судом встановлено, що в п.7 постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 182739 від 19.08.2023 року щодо ОСОБА_1 відсутній запис про будь-які докази по справі, в тому числі, відсутні пояснення позивача, дані про свідків, пояснення свідків та особи, що притягується до адміністративної відповідальності, докази застосування технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису , в тому числі, записи з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах.
У відзиві на позов представник відповідача зазначила, що порушення ПДР ОСОБА_1 19.08.2023 року фіксувалось на нагрудну камеру поліцейських, однак, інформація про застосування таких технічних засобів у постанові серії БАБ № 182739 від 19.08.2023 року відсутня, що суперечить положенням ч.3 ст.283 КУпАП, яким передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався);
Враховуючи висновки Верховного суду, викладені у постановах по адміністративних справах, що розглядались ВС, є підстави для висновку що у випадку, якщо поліцейським не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм правил дорожнього руху, зокрема п.п. 2.3 в ПДР України, згідно якого для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки, то вимога інспектора до водія про пред'явлення документів на право керування транспортним засобом, в тому числі, страхового полісу, є неправомірною.
Згідно із ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відсутність у постанові про накладення адміністративного стягнення серії БАБ № 182739 від 19.08.2023 року доказів на підтвердження вчинення позивачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126, ч.5 ст.121 КУпАП підтверджує невідповідність даної постанови вимогам чинного законодавства та недоведення вчинення ним вказаного в даній постанові адміністративного правопорушення.
Аналіз чинного законодавства та судової практики свідчить, що водій не зобов'язаний виконувати неправомірні вимоги поліцейського. Невиконання Григорюком .А.А. неправомірних вимог патрульного поліцейського щодо пред'явлення позивачем полісу страхування не свідчить про наявність в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126, ч.5 ст.121 КУпАП.
Посилання представника відповідача на складання 19.08.2023 року протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 342590 про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та притягнення його до адміністративної відповідальності за даною статтею не впливає на визначення законності постанови серії БАБ № 182739 від 19.08.2023 року, тому вказана обставина при вирішенні даного адміністративного позову судом до уваги не приймається.
Як вбачається з положення ч.2 ст. 77 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності винесення рішення на накладення стягнення покладається саме на відповідача, тому саме відповідач має долучити до матеріалів справи належні, достатні та допустимі докази, які б підтвердили, що позивач порушив ПДР України.
Таким чином, суд вважає, що винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення в даному випадку порушує права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КпАП України.
У відповідності до ч.3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Згідно зі ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст.286 КАС України, відповідно до якої за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, ту обставину, що відповідачем не було надано до суду доказів в підтвердження вини позивача у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП, ч.1 ст.126 КУпАП суд приходить до висновку про те, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності була винесена без достатніх правових підстав.
За таких обставин суд вважає, такими, що мають право на існування твердження позивача, про те, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не було враховано та не вирішено його заперечення проти скоєння ним правопорушення, а саме - того, що він не порушував Правил дорожнього руху України, а постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 182739 від 19.08.2023 року відносно нього є протиправною та підлягає скасуванню.
Вирішуючи питання про стягнення із відповідача, суб'єкта владних повноважень, судових витрат, понесених по даній справі, суд приходить до наступного.
Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так, до позовної заяви позивачем додано квитанцію, якою підтверджується сплата судового збору в розмірі 1071,60 грн. отже відповідна сума підлягає стягненню з відповідача.
Тому на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області судові витрати, понесені позивачем у зв'язку зі сплату судового збору.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 77, 78, 132-139, 242, 244, 245, 246, 255, 286 КАС України, ст.ст.122, 245, 247п.1, 280, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожньогоруху України,суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Маркова С.В. до Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121, ч.1 ст.126 КУпАП - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії серії БАБ № 182739 від 19.08.2023 року інспектора СРПП ВП № 10 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Клименка Валерія Васильовича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правоворушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 5 ст.121, ч.1 ст.126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної полійції України в Дніпропетровській області судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 1071,60 гривень на користь позивача ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш