Справа № 184/2136/24
Номер провадження 1-кп/184/226/24
09 грудня 2024 року
Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в режимі відео конференції, клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання від вартою по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023041360000320 від 24.08.2023 рокувідносно обвинуваченого:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Покров Дніпропетровської області, українця, громадянина України, неодруженого, не працює, має середню освіту, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 21.02.2003 Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбуття покарання строком на 2 роки.
- 12.04.2005 Орджонікідзевським міським судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.187, ч. 2 ст. 289, 69, 70 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст. 71 КК України частково приєднано (6 місяців) невідбуту частину покарання за вироком Орджонікідзевського міського суду від 21.02.2003, до відбуття 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
- 29.05.2008 Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області за ст. 391 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України приєднано 3 місяці за вироком Орджонікідзевського міського суду від 12.04.2005 до відбуття покарання 1 рік 3 місяці позбавлення волі. Звільнений 28.08.2009 по відбуттю строку покарання.
- 04.07.2013 Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187, 69, ч. 1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнився 19.10.2018 по відбуттю строку покарання.
- 23.02.2022 Бориспільським міським судом Київської області за ч. 1 ст. 162 КК України до штрафу в розмірі 850 грн.
- 10.06.2023 Орджонікідзевським міським судом за ч.2 ст.15 ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ст.75 КК України до 5 років позбавлення волі з випробувальним терміном 3 роки. Вироком Дніпровського апеляційного суду від 13.07.2023 призначено покарання у вигляді 5 років 3 місяців позбавлення волі
- 10.08.2023 Орджонікідзевським міським судом за ч.4 ст.186 КК України до 7 років позбавлення волі. На підстав ч.1 ст.71 КК України частково приєднано невідбутий термін по вироку Дніпровського апеляційного суду від 13.07.2023, до відбуття 7 років 1 місяць позбавлення волі.
- 14.08.2023 Орджонікідзевським міським судом за ч.1 ст.309, ч.4 ст.70 КК України до 7 років одного місяця позбавлення волі
за участю: прокурора - ОСОБА_4 , обвинуваченого - ОСОБА_3 , захисника - ОСОБА_5 , -
В провадженні Орджонікідзевського міського суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, внесеного в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за №12023041360000320 від 24.08.2023 року.
Прокурор заявив клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів. В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що заявлені раніше ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення не зменшились, та запобігти яким шляхом застосування більш м'яких, аніж тримання під вартою запобіжних заходів, неможливо.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник в судовому засідання просили відмовити в задоволені клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.
Розглянувши вказане клопотання, заслухавши учасників процесу та дослідивши докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Відповідно до ч.2 вказаної статті, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області відносно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого встановлено до 14.12.2024 року.
Ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканість.
З контексту ст. 177 КПК України випливає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання доцільності продовження запобіжного заходу, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, що підтверджується наданими стороною обвинувачення сукупністю доказів, а саме: протоколом допиту потерпілих, протоколами допиту свідків, протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, висновками експерта, речовими доказами у кримінальному провадженні.
Повторно оцінюючи наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд виходить з того, що відповідно до практики ЕСПЛ, тяжкість можливого покарання згідно рішення ЄСПЛ «Москаленко проти України» є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду. Крім того, оцінка ризику ухилення від суду має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (справа «Панченко проти Росії»). Ризик втечі має оцінюватись в світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками (справа «Бекчиєв проти Молдови»). Оцінка ризику повторного скоєння правопорушення має здійснюватись, зокрема, з встановлених обставин справи щодо біографії та характеристики особи, про яку йдеться (Клоот проти Бельгії).
Вивченням особистості ОСОБА_3 встановлено, що останній постійних засобів для існування не має, не працює. Раніше ОСОБА_3 засуджено Орджонікідзевським міським судом за ч.1 ст.309, ч.4 ст.70 КК України до 7 років одного місяця позбавлення волі. Проте, вказаний вирок суду не було виконано через переховування ОСОБА_3 від органів поліції.
Крім того, 10.11.2023 в зв'язку з тим, що ОСОБА_3 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності по даному кримінальному провадженню, переховувався від органів досудового розслідування, слідчим було прийнято рішення про зупинення досудового розслідування та оголошено розшук ОСОБА_3 .
Тому, є достатні підстави вважати, що з метою ухилення від слідства та суду, а також уникнення покарання за тяжкий злочин ОСОБА_3 може переховуватися від суду.
Зазначена обставина вказує на існування обґрунтованого ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України - переховуватися від суду.
Вивченням даних, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що останній постійних засобів для існування не має, веде аморальний спосіб життя, на життя заробляє тим, що з корисливих спонукань веде свою злочинну діяльність.
Обвинувачений ОСОБА_3 раніше неодноразово вчиняв корисливі злочини, за які він засуджений до покарання у виді позбавлення волі, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і знову продовжує вчиняти корисливі злочини.
Наведене вказує, що існує обґрунтований ризик, передбачений п. 5 ч. 1
ст. 177 КПК України, а саме продовжувати свою злочинну діяльність чи вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, при вирішенні питання продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд доходить висновку про продовження існування та не зменшення ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки, як вбачається із матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі від п'яти до восьми років; обвинувачений в повній мірі розуміє невідворотність покарання у виді позбавлення волі за таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчиненої повторно, поєднаної з проникненням до житла, вчиненої в умовах воєнного стану.
Застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконанню обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Суд звертає увагу на те, що зазначені обставини підлягають врахуванню при обранні запобіжного заходу відповідно до ст. 178 КПК України.
Судовий розгляд кримінального провадження триває, через що наявна потреба запобігти процесуальним ризикам, встановленим в судовому засіданні, а тому строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно продовжити ще на 60 днів до 06 лютого 2025 року включно.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 314, 315, 316, 369-372 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на 60 днів, а саме до 06 лютого 2025 року включно.
В задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Виконання даної ухвали покласти на ІТТ № 3 ГУНП у Дніпропетровській області та Державну установу «Дніпровська установа виконання покарань №4».
Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя Орджонікідзевського міського суду ОСОБА_1