17.11.2010 року Старосамбірський
районний суд Львівської області
у складі: головуючої - судді Лойзик М.В.
при секретарі Бебич Г.Р.
з участю прокурора Денис Н.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Старий Сам-бір справу № 2-408/10 за позовом Прокурора Старосамбірського району в інтересах держави в особі Великосушицької сільської ради Старосамбірського району, третя особа - Старосамбірське ДЛГП „Галсільліс” до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,
07.07.2010 року прокурор звернувся до суду із цим позовом посилаючись на те, що ОСОБА_1 у квадраті 21 виділу 15 Хирівського лісництва ДЛГП „Галсільліс”, не маючи лісорубочного квитка чи іншого спеціального дозволу, вчинив самовільну рубку 4 дерев породи ялиця, заподіявши навколишньому середовищу та державі матеріальну шкоду на 24360.02 гривні, що підтверджується протоколом про адміністративне порушення вимог лісового законодавства № 4/1 від 19.03.2010 року, тому повинен відшкоду-вати спірну суму.
Відповідно до ст.7 Лісового кодексу України ліси в Україні є об'єктами права власності українського народу і від його імені права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України, а сільські ради є органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади, здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, отже шкоду, заподіяну лісовому господарству слід відшкодовувати відповідній сільраді, а в даному випадку - Великосушицькій, на території якої знаходиться 21 квадрат Хирівського лісництва.
У судовому засіданні прокурор та представник ДЛГП „Галсіль-ліс” Кокоць С.В. позов підтримали.
Представник Великосушицької сільської ради Гермак Н.М. ви-могу про стягнення із ОСОБА_1 відшкодування заподіяної самовільною рубкою деревини шкоди підтримала, але просила змен-шити розмір стягнень, оскільки відповідач малозабезпечений, хво-ріє і при цьому утримує троє дітей.
Відповідач ОСОБА_1 визнав факт заготовки і виве-зення з лісу 18.03.2010 року деревини, однак твердив, що заго-товляв тільки дрова породи ясень. Просив зменшити йому розмір стягнення, оскільки його сім'я внаслідок безробіття перебуває у тяжкому матеріальному становищі, сам він хворіє, весною переніс операцію, тому спірна сума для нього є не підйомною.
Дослідивши докази суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних міркувань:
Дослідженими в судовому засіданні доказами - протоколом про адміністративне порушення вимог лісового законодавства № 4/1 від 19.03.2010 року, постановою від 19.03.2010 року про накладення адміністративного стягнення, відомістю нарахування суми збитків, поясненнями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 підтверджений факт вчинення ОСОБА_1 19.03.2010 року самовільної рубки дерев породи ялиця у квадраті 21 Хирівського лісництва ДЛГП „Галсільліс” - село Велика Сушиця Старосамбірського району Львівської області, чим навколишньому середовищу та інтересам держави заподіяна шкода на суму 24360.02 гривні.
Постанову про накладення адміністративного стягнення ОСОБА_1. не оскаржував.
У відповідності з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, за-вдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Отже ОСОБА_1 зобов'язаний відшкодувати заподіяну самовільною рубкою деревини шкоду Великосушицькій сільській раді
Проте, із довідки про склад сім'ї № 974 від 27.09.2010 ро-ку, акту обстеження матеріально-побутових умов проживання сім'ї ОСОБА_1, складеного комісією Великосушицької сільської ради, та долучених до справи документів вбачається, що сім'я відповідача перебуває у важкому матеріальному становищі, оскіль-ки дорослі члени родини безробітні; на утриманні відповідача двоє неповнолітніх дітей, а сам він тривалий час знаходився на лікуванні.
У відповідності із ч.4 ст.1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завда-но вчиненням злочину.
За наведених обставин підставним слід вважати зменшення ро-зміру відшкодування заподіяної ОСОБА_1 шкоди до 4 000 гривень.
А тому, керуючись ст.10,11,209,212,214,215,218 ЦПК України, ст.121 Конституції України, ст.46 Закону України „Про охорону
навколишнього природного середовища”, ст.105 Лісового Кодексу, ст.1166, ч.4 ст. 1193 ЦК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1, прожи-ваючого у селі Велика Сушиця Старосамбірського району Львівської області, в користь держави в особі Великосушицької сільської ради Старосамбірського району, р/р 33116331700589, код ЗКПО 24062100, банк УДК у Львівській області, МФО 825014, на відшкодування шкоди - 4000 (чотири) тисячі гривень, а в решті вимог - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 51 (п'ятдесят одну) гривню судового збору та 120 (сто двадцять) гривень на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд на протязі 10 днів з часу його проголошення.
Суддя