15.11.2010 року Старосамбірський
районний суд Львівської області
у складі: головуючої - судді Лойзик М.В.,
при секретарі Бебич Г.Р.,
з участю потерпілої ОСОБА_1,
адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглунивши у відкритому судовому засіданні у місті Старий Сам-бір кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, урод-женки міста Добромиль Старосамбірського району Львівської об-ласті, проживаючої там же АДРЕСА_1, громадянки України, із середньою освітою, одруженої, на утриманні двоє не-повнолітніх дітей, не працюючої, не судженої; у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
09.07.2010 року біля 16 години ОСОБА_4, у місті До-бромиль Старосамбірського району Львівської області, на присади-бній ділянці по вулиці по АДРЕСА_2 на ґрунті особистих неприязних відносин побила ОСОБА_1, заподіявши їй легкі тіле-сні ушкодження.
Підсудна ОСОБА_4 не визнала себе винною та пояснила, що 09.07.20010 року після обіду приходила до своєї матері ОСОБА_5, яка проживає у АДРЕСА_3. Там мала конфлікт із братом. Їх відносини стала коментувати сусідка матері ОСОБА_1, яка постійно затіває сварки, наносить образи, але вони на неї не зважали, займалися своїми справами. На при-садибну ділянку до ОСОБА_1 не заходила, жодних ударів їй не нано-сила.
Проте винність підсудної підтверджується поясненнями потер-пілої, свідків, дослідженими судом письмовими доказами.
Потерпіла ОСОБА_1 показала, що давно перебуває в неприя-зних відносинах із сусідкою ОСОБА_5 та її дочкою, підсудною ОСОБА_4 09.07.2010 року в післяобідній час із онуком ОСОБА_6 проходила мимо господарства ОСОБА_5 і чула, як там свари-лися ОСОБА_4 зі своїм братом. Не звертала на це увагу, але ОСОБА_4, будучи знервованою, причепилася до неї, стала крича-ти та ображати її та покійну невістку. Вона попросила ОСОБА_4 дати їй спокій і пішла у своїх справах, працювала на городі. Через деякий час ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які поверталися із свого саду, знову затіяли з нею сварку. ОСОБА_4 схопила палицю, прибігла на її город і стала наносити їй удари в різні ділянки тіла, заподіявши сильний біль. На її крик і плач з дому вийшов онук ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які бачили, як ОСОБА_4 тіка-ла з її господарства.
Наступного дня звернулася в міліцію зі скаргою на неправо-мірні дії ОСОБА_4 і за направленням працівника міліції про-йшла медичне освідчення, яким було засвідчено заподіяні їй тіле-сних ушкоджень.
Оскільки крім тiлесних ушкоджень ОСОБА_4 заподіяла їй ще i моральну шкоду, так як будучи людиною похилого віку терпiла образи, фiзичний бiль, ходила із синцями, тому просила стягнути із заскарженої на відшкодування моральної шкоди 3000 гривень.
Свідок ОСОБА_6 показав, що 09.07.2010 року разом із ба- бусею ОСОБА_1 проходив мимо господарства ОСОБА_5 і чув, як ОСОБА_4 кричала до бабусі, чому вона дивиться на її сварку із братом. Після того знаходився у бабусиному будинку, розмовляв із ОСОБА_7, який приніс молоко. Почули на вулиці крики, собачий лемент, тому вийшли з хати і побачили, як ОСОБА_4 вибігала з бабусиного подвір'я і кричала: «Що, стара, добре ді-стала, позакривала свої брами, бо нас багато». Бабуся плакала і розказала, що ОСОБА_4 побила її. Бачив на тілі бабусі синці.
Свідок ОСОБА_7 показав, що 09.07.2010 року після обіду заходив у справах до будинку ОСОБА_1 Розмовляв там із ОСОБА_6, але почули на дворі шум, тому вийшли з хати і побачили, як із подвір'я швидким кроком виходила ОСОБА_4 і щось говорила, проте із-за собачого лементу не розібрав її слів. Через кілька днів зустрів ОСОБА_1 у місті і бачив у неї на обли-ччі синець.
У суду нема підстав сумніватися у правдивості показань потерпілої, свідків, оскільки вони є послідовними, логічними, відповідають матеріалам справи:
Зареєстрованій у ЖРЗП Старосамбірського РВ ГУМВСУ 10.07. 2010 року за № 1064 заяві ОСОБА_1, якою вона просила притяг-нути до відповідальності ОСОБА_4, яка 09.07.2010 року безпричинного ображала її, прийшла на її город, побила її де-рев'яною палкою.
У відповідності з актом судово-медичного огляду № 169/2010 від 10.07.2010 року у ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, виявлено тілесні ушкодження: множинні синці на руках і ногах (всього шість), що характерні для ударів продовгуватим предметом, яким може бути палиця, відносяться до категорії легких.
Актом додаткового огляду від 12.07.2010 року у ОСОБА_1 виявлено ще синець верхньої повіки правого ока та задньої поверхні правого передпліччя, які мають строк не більше трьох діб, могли утворитися від ударів палицею. Відносяться до легких.
У суду не виникає сумніву у істинності цих актів, оскільки вони виконані у відповідності з вимогами кримінально-процесу-ального законодавства, мотивовані, підтверджені та роз'яснені в судовому засіданні судмедекспертом ОСОБА_8
Враховуючи наведене, немотивоване заперечення ОСОБА_4 своєї вини не заслуговує на увагу.
Свідок ОСОБА_5 показала, що давно перебуває у неприязних відпосинах із ОСОБА_1, яка постійно затіває сварки із нею та членами її родини, проте дочка ОСОБА_4 не била потерпілу.
Суд не може надати віру цим показанням в частині запере-чення факту нанесення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень ОСОБА_1, оскільки вони спростовуються фактичними обставинами справи.
Таким чином, сукупністю досліджених у суді доказів досто-вірно доведена винність ОСОБА_4 в умисному заподіянні потерпілій легких тілесних ушкоджень, тому ці її дії слід квалі-фікувати за ч.1 ст.125 КК України.
Обираючи покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяж-кості вчиненого нею злочину; особу винної, яка вперше притя-гається до кримінальної відповідальності; пом'якшуючими пока-рання обставинами суд вважає позитивну характеристику ОСОБА_4, наявність у неї на утриманні двох неповнолітніх дітей, і з огляду на наведене вважає можливим її виправлення і перевихо-вання мінімальним покаранням, передбаченим санкцією ч.1 ст.125 КК України.
Що стосується цивільного позову, то у відповідності до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шко-ди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, які особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я та у душевних стражданнях, внаслідок проти-правної поведінкою щодо неї чи її близьких. Розмір грошового відшкодування визначається судом залежно від характеру право-порушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реа-лізації, ступеня вини особи, яка завдала шкоди. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справед-ливості.
Дослідженими у суді медичними документами незаперечно вста-новлено, що потерпіла ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, по причині заподіяних їй ОСОБА_4 тілесних ушкоджень терпіла фізичний біль; отже був порушений її звичний спосіб життя. Оче-видно, що вона перенесла і душевні страждання із-за нанесених їй молодою, здоровою ОСОБА_9 образ, приниження, неповаги до людської гідності. За таких обставин ОСОБА_1 має право на моральне відшкодування і заявлену у суді суму у 3000 гривень слід вважати допустимою.
Керуючись ст.323, 324 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винною за ч.1 ст.125 КК України та обрати їй покарання - 850 (вісімсот п'ятдесят) гри-вень штрафу.
Цивільний позов задовольнити, стягнути із ОСОБА_10 в користь ОСОБА_1 на відшкодування мора-льної шкоди 3 (три) тисячі гривень.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області через Старосамбірський районний суд на протязі 15 діб з часу його проголошення.
Суддя -підпис-
З оригіналом згідно
Суддя М.В.Лойзик