Провадження № 11-кс/803/2/24 Справа № 206/2372/16-к Суддя у 1-й інстанції - Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_1
09 грудня 2024 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в залі суду в м. Дніпрі клопотання адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 про повернення внесеної застави, -
Ухвалою слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 17.01.2015 року було задоволено клопотання старшого слідчого СВ Самарського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_7 та застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16.03.2015 року включно з визначенням грошової суми у розмірі 48720,00 гривень достатньої для внесення її як застави.
20.01.2015 року ОСОБА_8 вніс на рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області грошову суму у розмірі 48720,00 гривень як заставу, визначену ухвалою слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 17.01.2015 року.
08 червня 2023 року адвокат ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 звернулась до Дніпровського апеляційного суду із клопотанням про повернення внесеної застави.
В судове засідання учасники судового провадження не з'явилися, про день і час розгляду подання були повідомлені належним чином, неявка учасників процесу в судове засідання не перешкоджає розгляду подання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши викладені у клопотанні доводи, колегія суддів дійшла наступного висновку.
З матеріалів провадження вбачається, що 17 січня 2015 року ухвалою слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська у справі № 206/206/220/15-к було задоволено клопотання старшого слідчого СВ Самарського РВ ДМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_7 та застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16.03.2015 року включно з визначенням грошової суми у розмірі 48720,00 (сорок вісім тисяч сімсот двадцять) гривень достатньої для внесення її як застави.
20 січня 2015 року ОСОБА_8 (брат ОСОБА_6 , заставодавець) вніс на рахунок ТУ ДСА в Дніпропетровській області (код ОКПО 26239738, МФО 805012, р/р 37312022006709) грошову суму у розмірі 48720,00 гривень як заставу, визначену ухвалою слідчого судді Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 17.01.2015 року у справі №206/206/220/15-к.
Вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 23.08.2019 року у справі 206/2372/16-к скасовано запобіжний захід у вигляді застави щодо ОСОБА_6 .
Ухвалою Дніпровського апеляційного, суду від 15.01.2020 року вирок суду від 23.08.2019 року у справі 206/2372/16-к скасовано та призначено справу на новий розгляд в суді першої інстанції, запобіжний захід щодо ОСОБА_6 у вигляді застави в розмірі 48720,00 гривень, внесеної на депозитний рахунок: одержувач ТУДСА України в Дніпропетровській області, код ОКПО 26239738, МФО 805012, банк одержувача ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області, р/р 37312022006709 залишено без змін. Отже, вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 23.08.2019 року у вказаній справі не набрав чинності, запобіжний захід у вигляді застави продовжив діяти.
Вироком Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 18.09.2020 року у вказаній справі ОСОБА_6 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 18.09.2020 року щодо ОСОБА_6 було скасовано та закрито кримінальне провадження №42014041700000028 на підставі п. З ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з тим, що не встановлені достатні докази для доведення винуватості осіб в суді І вичерпані можливості їх отримати. Проте, даною ухвалою не було вирішено питання про припинення запобіжного заходу у вигляді застави.
Захисник ОСОБА_5 08 червня 2023 року звернулась до Дніпровського апеляційного суду із клопотанням про повернення внесеної застави.
Проте, Постановою Верховного суду від 18 січня 2024 року ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 28.02.2023 року, ухвалену за наслідками розгляду апеляційних скарг прокурора, обвинуваченого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_9 на вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 18.09.2020 року скасовано та призначено новий апеляційний розгляд провадження щодо ОСОБА_10 та ОСОБА_6 .
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23 лютого 2024 року матеріали провадження за апеляційними скаргами захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_11 , обвинуваченого ОСОБА_6 та прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_12 на вирок Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 18.09.2020 року щодо ОСОБА_10 та ОСОБА_6 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України прийнято до провадження судді ОСОБА_13 та призначено до розгляду.
Відповідно до ст. 182 КПК України, з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В силу ч. 4 ст. 202 КПК України, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Згідно зі ст. 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Таким чином, на момент розгляду вказаного клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення внесеної застави, з матеріалів провадження вбачається, що на цей час, судом апеляційної інстанції ще не прийнято остаточного рішення й судовий розгляд ще триває.
Згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є:
1) особисте зобов'язання;
2) особиста порука;
3) застава;
4) домашній арешт;
5) тримання під вартою.
Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 182 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків.
У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.
Згідно ч. 6 ст. 182 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Згідно ч. 9 ст. 182 КПК України, питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. Неприбуття в судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання.
Згідно ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
В силу ч. 4 ст. 202 КПК України, з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Згідно зі ст. 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 у вигляді застави, продовжує діяти з підстав, визначених ст. 203 КПК України, та ніяким чином не залежить від продовження дії обов'язків.
Матеріали провадження не містять будь-яких доказів щодо наявності підстав для скасування запобіжного заходу у вигляді застави, а також відповідного рішення суду.
Право вирішення питання щодо повернення застави, після закінчення строку досудового розслідування належить виключно суду першої інстанції.
Колегія суддів, зазначає, що клопотання захисника ОСОБА_5 є передчасним.
Питання повернення застави вирішується в порядку ст. ст. 537, 539 КПК України, під час виконання вироків.
За таких підстав, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 .
Керуючись ст. ст. 404,405,407,409,422 КПК України, колегія суддів,-
Клопотання адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 про повернення внесеної застави, - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3