Провадження № 11-сс/803/2029/24 Справа № 214/10286/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
10 грудня 2024 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з секретарем ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції)
захисника ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції)
підозрюваного ОСОБА_8 (у режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , у інтересах підозрюваного ОСОБА_8 подану на ухвалу слідчого судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 жовтня 2024 року, якою щодо підозрюваного за ч. ч. 1, 2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.1 ст.263, ч. 1 ст.14 ч. 3 ст 307 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого ,
продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 19 грудня 2024 року, включно, без визначення розміру застави,
встановила:
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 жовтня 2024 року задоволено клопотання слідчого СВ ВП №4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 строком на 60 днів, тобто до 19 грудня 2024 року включно, без визначення розміру застави.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 скоїв кримінальні правопорушення за ознаками: незаконного придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів та психотропних речовин, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини в особливо великих розмірах, вчинені у складі злочинної організації.
Умисні дії ОСОБА_8 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. ч. 1, 2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.1 ст.263, ч. 1 ст.14 ч. 3 ст 307 КК України.
Слідчий суддя мотивував свої висновки тим, що на даній стадії кримінального провадження, стороною обвинувачення доведено, що повідомлена ОСОБА_8 підозра є обґрунтованою.
Слідчий суддя врахував особу підозрюваного, який раніше не судимий, підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст.28, ч.3 ст. 307 КК України, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, за які передбачене максимальне покарання у виді 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна, а тому слідчий суддя зробив висновок, що тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях є достатньою для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя вказав, що прокурором у судовому засіданні доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають значення для кримінального провадження або іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції захисник ОСОБА_7 , який діє у інтересах підозрюваного ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, відповідно до змісту якої просить ухвалу слідчого судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 жовтня 2024 року скасувати.
В обгрунтування поданої апеляційної скарги захисник зазначає, що матеріали клопотання про продовження запобіжного заходу не містять наявності доведеної доказів обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Крім того, вказує, що в клопотанні про продовження запобіжного заходу не викладено, якими доказами підтверджується та обгрунтовується запобіжний захід, які свідки можуть пояснити про причетність ОСОБА_8 до вчинення зазначених кримінальних правопорушень та яким чином це стосується ОСОБА_8 .
Звертає увагу, що , ОСОБА_8 піклується про дітей, забезпечує відвідування ОСОБА_10 до дитячого садку.
Під час апеляційного розгляду справи:
- підозрюваний ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_7 підтримали доводи апеляційної скарги сторони захисту, просили більщ м'який запобіжний захід.
- прокурор ОСОБА_6 заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 .
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно з положеннями ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
За змістом ч.3 ст.197 КПК строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з положеннями частини третьої, четвертої та п'ятої статті 199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Колегія суддів вважає, що зазначених вимог закону слідчим суддею дотримано у повному обсязі.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що у провадженні СВ ВП №4 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12023041750001551, внесене до ЄРДР 19 грудня 2023 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1,2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 14 ч. 3 ст. 307 КК України.
У межах вказаного кримінального провадження, 26 липня 2024 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255 КК України - участь у злочинній організації, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307 КК України - незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів та психотропних речовин, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини в особливо великих розмірах, вчиненні у складі злочинної організації.
Апеляційний суд вважає, що висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри повідомленої ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255, ч.4 ст.28 ч.3 ст.307 КК України є обґрунтованими і підтверджуються доказами долученими до клопотання слідчого.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, зокрема, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин визначив лише ймовірну причетність ОСОБА_8 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Апеляційний суд зазначає, що на даному етапі досудового розслідування слідчий суддя та суд апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді, зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Згідно з приписами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Як вбачається з обґрунтованих висновків слідчого судді, викладених в мотивувальній частині ухвали, у даному кримінальному провадженні існує доведені органом досудового розслідування ризики, передбачені пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.255 (санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна), ч.4 ст.28 ч.3 ст.307 (санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна) КК України, а тому, розуміючи можливе застосування тяжкого покарання, у разі визнання його винуватим у вчиненні даних кримінальних правопорушень, останній може переховуватися від суду.
Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватими у вчиненні злочину, не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу проте як за національним законодавством (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України), так і за практикою Європейського суду з прав людини, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року).
При цьому, як додаткову обставину в підтвердження ризику переховування, апеляційний суд враховує, ведення в Україні воєнного стану через агресію Російської Федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень та якісно погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за поведінкою підозрюваного, з огляду на те, що захисник не просить про застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Крім того апеляційний суд погоджується з існуванням ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України.
На теперішній час органом досудового розслідування не встановлені всі докази, які можуть підтвердити причетність ОСОБА_8 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а отже останній безпосередньо, або через інших осіб, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Крім того, доведено існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику незаконного впливу підозрюваного на свідків, потерпілого та іншого підозрюваного у даному кримінальному провадженні. В разі здійснення на них впливу з боку підозрюваного ОСОБА_8 останні можуть змінити свої покази, чим ввести орган досудового розслідування в оману та перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Апеляційний суд наголошує, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом. Таким чином, ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні підтверджується тим, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні ще не завершено, що вказує на те, що свідки та потерпілі у справі не допитані у судовому засіданні, а тому підозрюваний ОСОБА_8 може здійснювати на них незаконний вплив, шляхом вмовлянь або погроз, з метою зміни їх показів задля уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того апеляційний суд погоджується з існуванням ризику, передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КПК України, з огляду на те, що ОСОБА_8 є співучасником злочинної організації та має певно коло знайомих із зв'язками у кримінальному середовищі, у зв'язку з чим, шляхом підкупу, погроз або тиску матиме змогу перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
У судовому засіданні також доведено наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливості підозрюваного вчинити нове кримінальне правопорушення, або продовжити вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки останній не має постійного джерела доходу, ним було вчинено кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги захисника про недоведеність існування ризиків, які передбачають необхідність продовження щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є непереконливими, адже при вирішенні питання про продовженні запобіжного заходу дається оцінка сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність саме ризиків (можливості) вчинення дій, а не факту конкретного їх вчинення.
Крім того, варто зазначити про неможливість застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_8 , оскільки на даній стадії кримінального провадження запобігти встановленим ризикам можливо виключно за умови застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Не спростовують правильності висновків суду й відомості про особу підозрюваного, який, за словами сторони захисту має певні соціальні зв'язки, має місце реєстрації, має родину, зокрема трьох малолітніх дітей, які перебувають на утриманні останнього, оскільки зазначені обставини існували і на момент вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, однак не стали тими стримуючими факторами, які б могли запобігти їх вчиненню.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнуть безумовне скасування ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді чи ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 жовтня 2024 року без змін.
Керуючись статтями 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Ухвалу слідчого судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 жовтня 2024 року, якою щодо підозрюваного за ч. ч. 1, 2 ст.255, ч.4 ст.28, ч.3 ст.307, ч.1 ст.263, ч. 1 ст.14 ч. 3 ст 307 КК України , ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 19 грудня 2024 року включно, без визначення розміру застави - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , у інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та такою, що касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4