Провадження № 11-кп/803/3060/24 Справа № 205/5181/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
25 листопада 2024 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
засудженого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2024 року про відмову в умовно-достроковому звільненні від відбування покарання засудженого ОСОБА_7 , -
Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2024 року було відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 щодо застосування відносно нього положень ст. 81 КК України.
Як встановлено судом, ОСОБА_7 засуджений вироком Дніпровського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року за ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 369, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 1, 4 ст. 70 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 7 місяців, яке почав відбувати 24 вересня 2021 року. За час відбуття покарання в Державній Установі «Дніпровська виправна колонія (№89)» засуджений ОСОБА_7 характеризується негативно, працевлаштований на виробництві установи. Допускав порушення режиму утримання, за що був підданий дисциплінарним стягненням, а саме 17 серпня 2023 року, 19 вересня 2023 року, 19 жовтня 2023 року та 02 січня 2024 року, які на час розгляду справи не знято та не погашено у встановленому законом порядку. За весь час відбуття покарання засуджений має 2 заохочення за сумлінну поведінку та ставлення до праці.
Дослідивши вищенаведені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позитивні зміни у поведінці засудженого не відбулись, про що свідчить наявність незнятих та непогашених дисциплінарних стягнень, а тому ОСОБА_7 . Не є таким, що став на шлях виправлення та довів його, що виключає можливість його умовно-дострокового звільнення.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі засуджений просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та звільнити його умовно-достроково від відбування покарання, мотивуючи такі вимоги тим, що ОСОБА_7 відбув 2/3 частини призначеного строку, вину свою визнав в повному обсязі, щиросердечно розкаявся, після звільнення з місць позбавлення волі зобов'язується стати на облік до військкомату.
Позиції учасників судового провадження.
Засуджений апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав та мотивів, викладених в ній. Вказував на те, що заборгованість за судовими позовами повністю погасив, працює, старається та після звільнення з місць позбавлення волі зобов'язується піти до воєнкомату.
Мотиви суду.
Заслухавши доповідь судді, думку учасників кримінального провадження, їх виступи в судових дебатах, дослідивши матеріали кримінальної провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга засудженого не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Так, підставою умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є: фактичне відбуття засудженим певної частини призначеного йому покарання та доведенням засудженого свого виправлення. Доведення засудженого свого виправлення означає досягнення ним такого стану, за якого від даної особи не доводиться очікувати вчинення в майбутньому нових злочинів. Виправлення засудженого має бути підтверджене сумлінною поведінкою і ставленням до праці.
Вимогами ч. 2 ст. 67, ч. 2 ст. 103 КВК України встановлено, що засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку представлені до заміни невідбутої частини покарання більш м'яким або до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
Пленум ВСУ у п. 17 постанови від 26 квітня 2002 року №2 “Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», вказав на те, що оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміну невідбутої частини покарання більш м'яким справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії або служби у справах неповнолітніх по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Критерієм сумлінної поведінки є неухильне дотримання всіх вимог режиму місця відбування покарання та всіх покладених на засудженого обов'язків. Чесним ставленням до праці є постійна старанність у роботі, прагнення до кращого виконання дорученої роботи, підвищення кваліфікації, бережливе ставлення до матеріалів, обладнання. Висновок про виправлення засудженого має ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передує розгляду питання про можливість застосування умовно-дострокового звільнення від покарання.
Згідно до ст. 6 КВК України виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.
Як вбачається із матеріалів особової справи, ОСОБА_7 засуджений вироком Дніпровського апеляційного суду від 19 жовтня 2021 року за ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 369, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 1, 4 ст. 70 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 7 місяців, яке почав відбувати 24 вересня 2021 року. За час відбуття покарання в Державній Установі «Дніпровська виправна колонія (№89)» засуджений ОСОБА_7 характеризується негативно, працевлаштований на виробництві установи. Допускав порушення режиму утримання, за що був підданий дисциплінарним стягненням, а саме 17 серпня 2023 року, 19 вересня 2023 року, 19 жовтня 2023 року та 02 січня 2024 року, які на час розгляду справи не знято та не погашено у встановленому законом порядку. За весь час відбуття покарання засуджений має 2 заохочення за сумлінну поведінку та ставлення до праці.
Проаналізувавши поведінку засудженого за весь період відбування покарання до якого засуджений ОСОБА_7 , врахувавши наявність 4 дисциплінарних стягнень, які непогашені в установленому законом порядку, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції щодо передчасності застосування вимог ст. 81 КК України відносно засудженого обґрунтованими та відповідними матеріалам особової справи.
Щодо застосованих до ОСОБА_7 двох заохочень, то колегія суддів звертає увагу, що вони не мають системного характеру, що свідчить про їх формальність та пасивну поведінку засудженого за весь час відбування покарання.
В свою чергу, формальність підстав для застосування положень ст. 81 КК України у зв'язку з відбуттям відповідного строку покарання, також, не може бути єдиною підставою для умовно-дострокового звільнення ОСОБА_7 , а тому колегія суддів приходить до висновку про те, що умовно-дострокове звільнення є недоцільним, а тому в задоволенні апеляційної скарги засудженого колегія суддів вважає за необхідне відмовити.
А тому, на підставі викладеного та керуючись положеннями ст. ст. 404, 407, 409, 419 КПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 червня 2024 року про відмову в умовно-достроковому звільненні від відбування покарання засудженого ОСОБА_7 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді Дніпровського
апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4