печерський районний суд міста києва
Справа № 757/59063/24-к
пр. 1-кс-50013/24
20 грудня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві судове провадження за скаргою ОСОБА_3 , яка подана в інтересах Громадської організації «НОН-СТОП» на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у місті Києві, яка полягає не у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 28.11.2024 № 28/11/2024-13,
10.12.2024 до Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга ОСОБА_3 , яка подана в інтересах Громадської організації «НОН-СТОП», яка передана слідчому судді ОСОБА_1 18.12.2024, у порядку ст. 303 КПК України, на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у місті Києві, яка полягає не у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою від 28.11.2024 № 28/11/2024-13.
Заявник не отримав відомостей, що дані за заявою внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а відтак бездіяльність Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у місті Києві щодо цього факту оскаржено до Печерського районного суду м. Києва.
Заявник у прохальній частині скарги просив провести розгляд у його відсутність, вимоги підтримав та просив задовольнити.
Представник Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у місті Києві у судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду скарги повідомлений належним чином, заяв, клопотань до суду не подано.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність не з'явившихся осіб, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Судовим розглядом встановлено, що 10.12.2024 на адресу Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у місті Києві головою Громадської організації «НОН-СТОП» ОСОБА_3 за допомогою електронної пошти направлено заяву від 28.11.2024 № 28/11/2024-13 про вчинення кримінального правопорушення.
Станом на день подання скарги та розгляду, інформацію про внесення відомостей за заявою заявником не отримано, що послугувало обставиною для звернення до слідчого судді з даною скаргою.
Системний аналіз положень ст.ст. 214, 303 КПК України свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто сама заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Відповідно до ч.1 ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч.5 ст.214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь - які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Крім того, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшов висновку в Узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12.01.2017 за № 9-49/0/4-17 з приводу того, що КПК передбачає внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.
При дослідженні матеріалів скарги, слідчим суддею не встановлено обґрунтованості вимог скарги, оскільки зі змісту заяви не вбачається фактичного існування доказів вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя, враховуючи, що кримінальне провадження здійснюється на основі принципу змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, приходить до висновку, що заявник, не довів існування бездіяльності органу досудового розслідування, що, як наслідок, свідчить про необґрунтованість та безпідставність вимог скарги.
Керуючись ст. ст.2, 22, 60, 214, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги ОСОБА_3 , яка подана в інтересах Громадської організації «НОН-СТОП» на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідування, розташованого у місті Києві, яка полягає не у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 28.11.2024 № 28/11/2024-13 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_4