ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
справа № 753/3356/23
провадження № 2-а/753/83/24
23 вересня 2024 року Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Каліушка Ф.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження -
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що постановою Дарницького районного суду м. Києва від 22.07.2022 року у справі №753/6720/22 його визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. із позбавленням керувати транспортним засобом на строк один рік.
Постановою Київського апеляційного суду від 23.09.2022 року постанову Дарницького районного суду м. Києві від 22.07.2022 року залишено без змін.
24.01.2023 року постановою державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження з примусового виконання зазначеної вище постанови №753/6720/22 від 22.07.2022 року.
Позивач вказує, що постанова Дарницького районного суду м. Києва від 22.07.2022 року у справі №753/6720/22 набрала законної сили 24.09.2022 року після її перегляду судом апеляційної інстанції, а отже могла бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили, тобто до 25.12.2022 року.
З відмітки на супровідному листі Дарницького районного суду м. Києва від 15.12.2022 року за №65057/22 вбачається, що належним чином завірена копія постанови по справі про адміністративне правопорушення №753/6720/22 від 22.07.2022 року надійшла до відома та належного виконання відповідачу 24.01.2023 року, тобто поза межами строків, передбачених ч. 1 ст. 303 КУпАП.
Враховуючи те, що постанова Дарницького районного суду м. Києва від 22.07.2022 року у справі №753/6720/22 набрала законної сили 24.09.2022 року після її перегляду судом апеляційної інстанції, а пред'явлена до виконання лише 21.01.2023 року, тобто з пропуском встановлених законодавством строків, постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання зазначеної постанови №753/6720/22 від 22.07.2022 року є незаконною та підлягає скасуванню.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.05.2023 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 року дану адміністративну справу передано за підсудністю на розгляд Дарницького районного суду м. Києва.
Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 23.01.2024 року дану адміністративну справу визначено за суддею Каліушком Ф.А.\
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 24.01.2024 року адміністративну справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) відповідач не скористався своїм правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.
Згідно частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Дарницького районного суду м. Києва від 22.07.2022 року у справі №753/6720/22 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. із позбавленням керувати транспортним засобом на строк один рік.
Постановою Київського апеляційного суду від 23.09.2022 року постанову Дарницького районного суду м. Києві від 22.07.2022 року залишено без змін.
24.01.2023 року постановою державного виконавця Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження з примусового виконання зазначеної вище постанови №753/6720/22 від 22.07.2022 року.
Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України. Відповідно до ст. 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року. № 11-рп/2012).
В силу статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, а також рішеннями, які відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статей 3, 4 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
У виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо, зокрема:
-рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);
-пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом.
У свою чергу, Закон України «Про виконавче провадження» є спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій.
Натомість, детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (далі - Інструкція), розробленою відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Положення цієї Інструкції слід розглядати як такі, що прийняті відповідно до вимог вказаного закону, та такі, що не можуть їм суперечити, у тому числі встановлювати нові вимоги, які прямо не передбачені законами, на виконання яких ця Інструкція затверджена.
За змістом розділу ІІІ (пункти 1-3) Інструкції примусовому виконанню підлягають виконавчі документи, визначені у статті 3 Закону України «Про виконавче провадження».
Виконавчий документ у паперовій формі повинен відповідати вимогам до виконавчого документа, зазначеним у статті 4 Закону.
При перевірці відповідності виконавчого документа вимогам пунктів 3, 4 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець враховує таке:
повне найменування для юридичних осіб повинно містити інформацію про організаційно-правову форму такої особи відповідно до вимог чинного законодавства;
ім'я фізичної особи (яка є громадянином України) складається з її прізвища, власного імені та по батькові (частина перша статті 28 Цивільного кодексу України). Відповідно до частини третьої статті 12 Закону України «Про національні меншини в Україні» громадяни, в національній традиції яких немає звичаю зафіксовувати по батькові, мають право записувати в паспорті лише ім'я та прізвище, а у свідоцтві про народження - імена батька та матері;
відсутність коду за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб) допускається, якщо законодавством країни, на території якої зареєстровано юридичну особу, не передбачено присвоєння юридичній особі такого коду.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Досліджуючи доводи позивача про те, що державний виконавець не звернув увагу на пропуск строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, судом встановлено наступне.
Як зазначено вище, у виконавчому документі повинно міститися дата набрання рішенням законної сили і саме, з цього моменту, державний виконавець перевіряє чи дотриманий строк пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи постанови Дарницького районного суду м. Києва від 22.07.2022 року у справі №753/6720/22, вона набрала законної сили 24.09.2022 року після її перегляду судом апеляційної інстанції.
З відмітки на супровідному листі Дарницького районного суду м. Києва від 15.12.2022 року за №65057/22 вбачається, що належним чином завірена копія постанови по справі про адміністративне правопорушення №753/6720/22 від 22.07.2022 року надійшла до відома та належного виконання відповідачу 24.01.2023 року, та цього ж дня відповідною постановою було відкрито виконавче провадження.
Отже, з моменту набрання згаданою постановою законної сили строк її пред'явлення до примусового виконання 3 місяці, тобто до 25.11.2022.
Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред'явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення (частина 4 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»).
Водночас, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. В послідуючому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
26.03.2022 набрав чинності Закон України від 15.03.2022 №2129-ІХ, яким Закон України «Про виконавче провадження» доповнено пунктом 10-2 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення, відповідно до якого, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Таким чином, особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10-2 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження».
Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 15.03.2023 у справі №260/2595/22.
Отже, станом на час пред'явлення до виконання постанови Дарницького районного суду м. Києва від 22.07.2022 року у справі №753/6720/22, пунктом 10-2 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» визначалось, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Оскільки порядок та строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, тому у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання.
Близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 07.03.2023 у справі № 910/5925/15, та від 03.08.2023 у справі № 420/10415/22.
Окрім того, як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 15.03.2023, справа №260/2595/22 в п. 47 Постанови, особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10.2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з поміж іншого, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Оскільки порядок та строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання.
За таких умов Верховний Суд дійшов висновку, що виконавчий лист (чинний) станом на набрання чинності Законом № 2129-IX від 15.03.2022 (набрав чинності 26.03.2022) і у якого пізніше під час дії цього закону закінчився такий строк, прийняття виконавчого документа державним виконавцем на виконання є правомірним до припинення або скасування воєнного стану на території України.
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що визначений статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» строк пред'явлення постанови Дарницького районного суду м. Києва від 22.07.2022 року у справі №753/6720/22 на примусове виконання постанови перервався та, у будь-якому випадку, на час її пред'явлення не сплив, оскільки воєнний стан ще триває.
Враховуючи положення пункту 10-2 розділу ХІІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», визначений статтею 12 відповідного закону строк пред'явлення постанови до виконання є перерваним у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні, який триває по теперішній час, приймаючи до уваги те, що відповідний строк не пропущено, суд дійшов висновку відносно того, що оскаржувана постанова від 24.01.2023 про відкриття виконавчого провадження прийнята державним виконавцем обґрунтовано, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому, є правомірною та скасуванню не підлягає.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Приймаючи до уваги наведені вище висновки та встановлені обставини, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб'єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір поверненню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись стст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
СУДДЯ КАЛІУШКО Ф.А.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення 02 грудня 2024 року.