Справа № 636/4314/23 Провадження № 1-кп/636/604/24
Дата
23 грудня 2024 року м. Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чугуєва обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22023220000001226, внесеному 15.08.2023 р. до ЄРДР, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.14, ч.5 ст. 111-1, ч.2 ст.110 КК України,
В провадження суду надійшов обвинувальний акт № 22023220000001226, внесеному 15.08.2023 р. до ЄРДР, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.14, ч.5 ст. 111-1, ч.2 ст.110 КК України.
У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження ОСОБА_4 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з тим, що ризики, які були встановлені при обранні даного запобіжного заходу, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, продовжують існувати на теперішній час, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні тяжких злочинів проти держави. Інші більш м'які запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Обвинувачений та захисник заперечували проти клопотання прокурора щодо продовження строку запобіжного заходу, просили змінити запобіжний захід на більш м'який та вважали, що ризики заявлені прокурором необґрунтовані.
Вислухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд приходить до наступного.
В ході досудового слідства обвинуваченому обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який подалі продовжувався.
Запобіжні заходи є заходами превентивного характеру, які застосовуються з метою запобігання протиправній поведінці обвинуваченого і забезпечення кримінального провадження. Превентивний характер цих заходів чітко проявляється в цілях їх застосування, якими є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, які ст. 177 КПК України віднесено до ризиків у кримінальному провадженні. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність сукупності як обґрунтованої підозри, так і вищенаведених ризиків.
Статею 183 КПК України зазначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не дозволить запобігти ризикам, передбаченим статтею ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, згідно положень статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, в кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
За правовими позиціями ЕСПЛ «обґрунтована підозра» це наявність фактів або відомостей, які здатні переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Ризиками у кримінальному провадженні є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки обвинуваченого.
Суд, розглядаючи питання доцільності продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, враховуючи, що рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обмежує права і свободи обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті), що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості, приходить до наступного.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання до 10 років позбавлення волі, що дає підстави вважати реально існуючим ризик того, що з урахуванням тяжкості покарання, яке загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винним, останній спробує переховуватись від суду.
Як вбачається з даних про особу ОСОБА_4 є громадянином України, українцем, не судимий, раніше працював спеціалістом у Вовчанській сільраді, має реєстрацію та постійне місце проживання, одружений, має двох дітей, один з яких є неповнолітнім.
Між тим, не зважаючи на існування у обвинуваченого певних соціальних зв'язків та його сімейний стан, настання кожного окремо, та усіх у сукупності ризиків можливе і з урахуванням невідворотності призначення реального покарання особі, оскільки санкції ч.5 ст. 111-1, ч.2 ст.110 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5&1(с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.2007).
З урахуванням наведених обставин, а також того, що ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні злочинів, які відповідно до положень ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких, суд вважає, що на момент розгляду клопотання прокурора встановлено наявність обґрунтованої підозри.
Крім того, відповідно до ч.6 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується безальтернативний запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.
Згідно вимог ч.4 ст.183 КПК України, Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 176-179, 181, 184, 193-198, 331, 350, 369-372 КПК України, суд -
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 діб, тобто до 21 лютого 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а особою, яка тримається під вартою, протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Головуючий суддя ОСОБА_1