Справа № 644/5355/23
Провадження № 1-кп/645/97/24
іменем України
23 грудня 2024 року місто Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Харкова клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України,-
В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова перебуває на розгляді кримінальне провадження, внесене 24.02.2023 року до ЄРДР за №12023221180000309 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м.Харкова від 01.11.2024 року обвинуваченому ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів - до 29.12.2024 року з визначенням застави у розмірі 188880,00 грн.
Прокурор ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів посилаючись на ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 заперечував щодо продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 та просив суд змінити запобіжний захід на більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою. Захисник вважав, що прокурором не доведено, що обрання більш м'якого запобіжного заходу щодо обвинуваченого не забезпечить виконанням ним процесуальних обов'язків. Крім того наголосив, що ОСОБА_5 не надають належно медичної допомоги в умовах слідчого ізолятору, у зв'язку з чим погіршується стан його здоров'я.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника, а також просив зменшити розмір застави.
Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України. Відповідно до частини 5 статті 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Окрім того, стаття 17 Закону України № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права, а стаття 18 цього Закону визначає порядок посилання на Конвенцію та практику суду.
Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і застосовується в порядку, передбаченому для норм національного законодавства.
Вимога законності не може бути задоволена лише шляхом дотримання національного законодавства, яке само по собі повинно відповідати Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Плесо проти Угорщини»), тому позбавлення волі може бути цілком законним з точки зору внутрішнього права, однак, бути свавільним, виходячи зі змісту Конвенції, порушуючи тим самим її положення (рішення ЄСПЛ у справі «А. та інші проти Об'єднаного Королівства»).
З наведеного витікає, що рішення суду про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або продовження строку дії такого запобіжного заходу буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції та рішень Європейського суду.
Конвенцією покладається обов'язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Свершов проти України» тяжкість злочину, в якому обґрунтовано підозрюється особа, має суттєве значення, однак не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Як вбачається ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 КК України, за одне з яких законом України про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років з конфіскацією майна.
Виходячи із фактичних обставин пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення, його специфіки, яке стосується кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, проти здоров'я населення, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого. При цьому, суд вважає, що існує реальний ризик, що знаючи, яке кримінальне покарання обвинуваченому загрожує, він може вдатися до втечі та переховуватися від суду.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 офіційно не працює, а отже не має офіційного джерела доходу, що підтверджує наявність ризику переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Враховуючи особу обвинуваченого, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обсяг обвинувачення та обставини інкримінованого злочину, а також превалювання суспільного інтересу над особистим (приватним) інтересом у даному кримінальному провадженні, суд приходить до висновку про продовження строків тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 на термін, який не може перевищувати 60 (шістдесят) днів.
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що зазначені ризики зменшились, або ж відпали, наразі відсутні, тому підстави для зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_5 на більш м'який - відсутні, застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання ним процесуальних обов'язків та унеможливить запобігання вищезазначеним ризикам.
За змістом ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч. 4 цієї статті. В суду зазначаються, які обов'язки з передбачених ст. 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.
Також, суд враховує, що ОСОБА_5 визначено мінімальний розмір застави, встановлений п.3 ч.5 ст.182 КПК України - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 188880,00 грн. (2361 х 80), тому суд залишає незмінним визначений розмір застави, оскільки вважає її достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 194, 315 КПК України, суд-
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів - до 19 лютого 2025 року включно.
Обрати раніше визначений розмір застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2024 рік.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 заставу у розмірі 188880 грн.,що становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яку необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області до спливу терміну тримання під вартою.
Реквізити для внесення застави: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249; Банк отримувача ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО) 820172; Рахунок отримувача UA208201720355299002000006674.
У разі внесення застави в розмірі 188880,00 грн. ОСОБА_5 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до суду;
2) повідомляти прокурора, суд про необхідність зміни свого місця проживання або місця роботи;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України, в разі їх наявності;
4) не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає без дозволу суду.
Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз'яснити обвинуваченому, заставодавцю, що у разі невиконання покладених на обвинуваченого обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України, та до обвинуваченого може бути застосовано інший запобіжний захід.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 5 днів, а обвинуваченим в той же термін з моменту вручення йому копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1