23 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 201/10754/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції
на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 жовтня 2024 року (суддя Федоріщев С.С.)
у справі №201/10754/24
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України
про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просив визнати протиправною скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 24.08.2024 серії ЕНА №2905009 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки прилад TruCam, яким зафіксоване перевищення швидкості, не було статично зафіксовано, тримався у руці поліцейського, що дає похибку і неточні дані, крім того одночасно рухався ще і інший автомобіль, тому прилад не може давати точних даних.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 жовтня 2024 року позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову серії ЕНА №2905009 від 24.08.2024, винесену відносно ОСОБА_1 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, справу про адміністративне правопорушення закрито.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Суд першої інстанції виходив з того, що прилад TruCam при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу не може триматися руками інспектора поліції, а повинен бути стаціонарно вмонтованим. Також, контроль швидкості повинен відбуватися лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак 5.70), оскільки вказане обумовлено ч. 2 ст. 40 Закону «Про Національну поліцію», згідно з якою інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відео техніку, що здійснює фіксацію, повинна бути розміщена на видному місці. Оскільки поліцейським у спірному випадку не дотримано вимоги щодо використання приладу TruCam, суд дійшов висновку про протиправність спірної постанови.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволені позову.
Скаржник наполягає, що здійснюючи фіксацію, тримаючи прилад TruCAM LTI 20/20 №ТС008448 в руках, поліцейський діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, інструкції з експлуатації приладу та інших документів. Визначене спірною постановою правопорушення зафіксоване лазерним вимірювачем швидкості транспортних засобів TruCAM II LTI 20/20 TC008448, без впливу людського фактору. Фактичні данні, отримані за його допомогою, є прямим доказами. В даному випадку ані вібрація руки, а ні вібрація приладу, а ні наявність транспортних засобів, що рухаються поряд, не можуть вплинути на результат вимірювання, чи дати більшу похибку. Максимально можлива похибка 2 км/год у даному діапазоні швидкостей чітко встановлена під час проведення процедури повірки та зазначена безпосередньо у свідоцтві про перевірку. За твердженням відповідача жодними положеннями Закону України «Про Національну поліцію», в тому числі, статтею 40, не передбачено обмеження поліції використовувати технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень в ручному режимі, які розміщуються по зовнішньому периметру дороги. В свою чергу, можливість використання приладу TruCAM LTI 20/20 №ТС008448, який розміщений по зовнішньому периметру дороги у ручному режимі, прямо передбачена свідоцтвом про повірку приладу, сертифікатом, інструкцією з експлуатації, змістом листа ДП «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» №22- 38/49 від 01.10.2019.
Позивач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване, вважає доводи відповідача такими, що суперечать обставинам справи, нормам чинного законодавства.
Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 24.08.2024 Управлінням патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України винесено постанову постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №2905009 від 24.08.2024, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення в розмірі 340 гривень.
Відповідно до змісту цієї постанови, 21.08.2024 о 11 год. 34 хв. під час несення служби інспектором взводу №2 роти №2 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП старшим лейтенантом поліції Негарою М.А. спільно з напарником зафіксовано, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом SKODA KAROQ, номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 113 км/год. на автомобільній дорозі М30-692 км., де максимальна швидкість складає 90 км/год. Встановлено, що водій перевищив встановлені обмеження швидкості на 23 км/год., чим порушив п. 12.6.г ПДР, а саме: порушення швидкісного режиму поза населеним пунктом водієм транспортного засобу, яке не зазначено у пп. 12.6 а-г, на автомобільній дорозі без знака 5.1 та окремих проїзних частин, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП.
Як зазначено в постанові, швидкість вимірювалась приладом TruCAM LTI 20/20 №ТС008448.
Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачено, що за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, передбачено накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.
В спірних правовідносинах факт порушення перевищенні швидкості встановлено лазерним вимірювачем швидкості приладом TruCAM LTI 20/20 №ТС008448, який в розумінні положень статті 251 КУпАП, може мати доказову силу в питанні встановлення факту перевищення ТЗ допустимої швидкості руху.
В той же час, слід зауважити, що таке можливо лише за умови дотримання уповноваженою особою процедури використання даного приладу.
Як вказує скаржник і це не спростовано матеріалами справи, під час вимірювання швидкості транспортного засобу лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTI 20/20 №ТС008448 не був встановлений стаціонарно, а знаходився в руках працівника поліції. За твердженням позивача таке розміщення приладу TruCam суперечить приписам статті 40 Закону України «Про національну поліцію».
Із цими аргументами позивача, які були прийняті судом першої інстанції, суд апеляційної інстанції погоджується та вважає за необхідне зазначити таке.
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» регламентовано застосування технічних приладів, технічних засобів та спеціалізованого програмного забезпечення.
За змістом ч.1 ст.40 цього Закону поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення:
1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень;
2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз;
3) безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню;
4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп'яніння;
5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.
Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.
Отже, даною нормою закону встановлений порядок застосування, зокрема, технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки та засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Технічний засіб з виявлення та/або фіксації правопорушень має бути монтований/розміщений по зовнішньому периметру доріг і будівель. Інших способів використання технічних засобів, ніж ті, які визначені в ст.40 Закону України «Про Національну поліцію», законодавцем не визначено.
З наявних у справі наведених вище доказів судом встановлено, що лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTI 20/20 №ТС008448 , який у розумінні положень статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» є технічним засобом з виявлення та/або фіксації правопорушень, не був закріплений (розміщений) в порядку, передбаченому ст.40 Закону, а знаходився в руках поліцейського, яким і здійснювалося вимірювання швидкості.
Такий спосіб застосування приладу TruCam, на переконання суду апеляційної інстанції, неможливо визнати таким, що відповідає нормам статті 40 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки за змістом цієї норми технічний засіб може бути монтований / розміщений по зовнішньому периметру доріг і будівель.
Суд апеляційної інстанції вважає, що значення слів «монтований/розміщений», в контексті наведеної статті закону, слід розуміти так, що технічний засіб має бути або ж вмонтований, або ж розміщений стаціонарно (статично), що виключало б можливість його руху під час вимірювання швидкості. При цьому, обидва слова «монтований» та/або «розміщений» стосуються виключно технічного засобу.
Заміри у використаний поліцейським спосіб можуть дати більшу похибку, ніж передбачено свідоцтвом про повірку, що ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху автомобіля, яким керував позивач.
Виходячи з встановлених у справі обставин та аргументації сторін, суд апеляційної інстанції безумовно погоджується із наявністю у відповідача повноважень із здійснення контролю за швидкістю руху транспортних засобів, однак наголошує, що працівники поліції повинні використовувати технічні засоби фіксації швидкості руху виключно у спосіб, визначений законом.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що надані відповідачем дані з лазерного вимірювача швидкості TruCAM LTI 20/20 №ТС008448 не можуть бути визнані належними та допустимими доказами вчинення позивачем адміністративного правопорушення, обставини якого викладені в спірній постанові.
Інших доказів на підтвердження порушення позивачем пп.12.6 Правил дорожнього руху відповідачем не надано.
За таких обставин спірна постанова від 24.08.2024 серії ЕНА №2905009 є протиправною та підлягає скасуванню.
Суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив обставини, які мають значення для справи, дав їм правильну юридичну оцінку, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.
Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 жовтня 2024 року у справі №201/10754/24 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, оскарженню не підлягає (ст.272, ч.5 ст.328 КАС України).
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко