Справа № 127/41414/24
Провадження № 3/127/9909/24
23 грудня 2024 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Тишківський С.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Згідно з Протоколом у справі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 153873 від 16.12.2024 року: «26.11.2024 о 18:30 год. в АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство економічного характеру відносно ОСОБА_2 , а саме можливо розбив скло на балконі помешкання, чим міг спричинити шкоду».
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, разом з тим в матеріалах справи міститься його письмова заява від 16.12.2024, згідно з якою ОСОБА_1 у повному обсязі визнає свою вину, щиро кається та просить суд здійснити розгляд справи за його відсутності.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .
Розглянувши матеріали справи, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 9 КУпАП: адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (в редакції, що діяла станом на дату зафіксованих у протоколі подій) адміністративна відповідальність настає у випадку вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIII від 07.12.2017 року в редакції, що діяла станом на дату зафіксованих у протоколі подій (далі за текстом - Закон № 2229-VIII): домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відтак особою, відносно якої може бути вчинено домашнє насильство Закон № 2229-VIII визначає члена сім'ї кривдника, його родича, колишню або теперішню дружину (чоловіка), особу, яка спільно проживає (проживала) однією сім'єю з кривдником.
Вчинення особою діянь, що містять ознаки домашнього насильства, щодо будь-якої іншої особи, яка не визначна у п.3 ч.1 ст. 1 Закону № 2229-VIII, не утворює складу домашнього насильства.
В протоколі серії ВАД № 153873 від 16.12.2024 року поліцейським у формулюванні звинувачення ОСОБА_1 не вказано статус особи ОСОБА_2 , щодо якої, за вказаним звинуваченням, ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство. Зокрема не зазначено, ким є ОСОБА_2 . ОСОБА_1 зважаючи на перелік осіб, щодо яких, відповідно до п.3 ч.1 ст. 1 Закону № 2229-VIII, може бути вчинено домашнє насильство.
Відтак з Протоколу серії ВАД № 153873 від 16.12.2024 року не вбачається передбачений ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (в редакції, що діяла станом на дату зафіксованих у протоколі подій) склад адміністративного правопорушення «домашнє насильство» за його нормативним визначенням згідно п.3 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» № 2229-VIII від 07.12.2017 року (в редакції, що діяла станом на дату зафіксованих у протоколі подій) стосовно статусу ОСОБА_2 у відносинах з ОСОБА_1 .
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
В протоколі серії ВАД № 153873 від 16.12.2024 року поліцейським у формулюванні звинувачення ОСОБА_1 вказано, що останній «можливо розбив скло на балконі помешкання». Використання у Протоколі формулювання «можливо» вказує на припущення щодо способу вчинення адміністративного правопорушення.
Попри це, склад кожного адміністративного правопорушення, в тому числі і передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце виключно за категоричної наявності вчинення особою передбаченого законом діяння (дії або бездіяльності) і не може ґрунтуватися на припущеннях та здогадках.
Можливе розбиття скла на балконі квартири потерпілої не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки сам факт розбиття скла навіть не стверджується у Протоколі серії ВАД № 153873 від 16.12.2024 року.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 Закону № 2229-VIII економічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Можливе розбиття скла ОСОБА_1 на балконі ОСОБА_2 не утворює економічного насильства за визначенням п. 4 ч.1 ст. 1 Закону № 2229-VIII (в редакції, що діяла станом на дату зафіксованих у протоколі подій).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст. 173-2, ст.ст. 7, 9, 221, 247, 251, 276, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд -
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 закрити в зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.
Суддя: