Справа № 127/34743/24
Провадження № 3/127/9620/24
23.12.2024м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бернада Є.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
05.10.2024 о 19.40 год ОСОБА_1 , перебуваючи у магазині «Аврора» по вул. Келецька, 66 в м. Вінниці, вчинив дрібну крадіжку навушників бездротових марки Havit вартістю 379,17 грн.
ОСОБА_1 у судовому засіданні винуватість у вчиненні правопорушення визнав частково і суду пояснив, що у зв'язку із захворюванням на менінгіт він страждає на порушення пам'яті, тому забув розрахуватись за навушники.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
Згідно зі статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП) завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Зі змісту частини першої статті 51 КпАП випливає, що склад даного правопорушення має місце у разі вчинення дрібного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати.
Відповідно до частини другої статті 51 КпАП дія, передбачена частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В свою чергу частиною третьою статті 51 КпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частиною першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Згідно з пунктом 5 Підрозділу 1 Перехідних положень Податкового кодексу України (далі - ПК) визначено, що у разі, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПК з урахуванням норм абзацу першого підпункту 169.4.1 пункту 169.4 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Тобто розмір податкової соціальної пільги в розумінні пункту 5 Підрозділу 1 Перехідних положень ПК дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Згідно з положеннями статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на один місяць працездатних осіб з 1 січня 2024 року становить 3028 грн. Отже, розмір податкової соціальної пільги у 2024 році для кримінально-правової кваліфікації становить 1514 грн.
Як суд зазначив вище, у протоколі про адміністративне правопорушення наявне посилання на те, що 05.10.2024 о 19.40 год ОСОБА_1 , перебуваючи у магазині «Аврора» по вул. Келецька, 66 в м. Вінниці, вчинив дрібну крадіжку навушників бездротових марки Havit вартістю 379,17 грн.
На підтвердження зазначеної обставини суду надані копія протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію (далі - Протокол), копія письмових пояснень ОСОБА_2 , (далі - Пояснення), копія довідки про ціни на товари (далі - Довідка), фото з магазину.
Як суд зазначив вище, ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував факту заволодіння майном, однак зауважив, що у зв'язку з розладами пам'яті забув здійснити розрахунок за них. Разом з тим, ОСОБА_1 не надав суду відомостей, які б свідчили про вжиття заходів, спрямованих на здійснення розрахунку за товар, яким він заволодів. Надані ж суду матеріали, свідчать саме про протиправне заволодіння ОСОБА_1 майном.
Саме тому суд вважає, що в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт заволодіння ОСОБА_1 05.10.2024 о 19.40 год у магазині «Аврора» по вул. Келецька, 66 в м. Вінниці навушників бездротових марки Havit вартістю 379,17 грн.
Вирішуючи питання щодо кваліфікації діяння ОСОБА_1 , суд вважає за доцільне зауважити, що до матеріалів справи надана копія постанови від 01.10.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 51 КпАП.
Як вже суд зазначив вище, згідно з частиною третьою статті 51 КпАП склад цього правопорушення має місце у разі повторного протягом року вчинення порушень, передбачених частиною першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Вирішуючи питання щодо наявності в діянні ОСОБА_1 ознак повторності, суд вважає за доцільне зауважити таке.
Відповідно до частини першої статті 287 КпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Згідно з частиною першою статті 289 КпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Зі змісту частини першої статті 294 КпАП випливає, що постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
При цьому частиною другою статті 294 КпАП регламентовано, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Відповідно до приписів частини першої статті 39 КпАП у разі, якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню.
Отже, як суд зазначив вище, рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 51 КпАП, судом було прийняте 01.10.2024. Діяння, винуватість у вчиненні якого підтверджена за результатами судового розгляду, ОСОБА_1 було вчинене 05.10.2024. Тобто на час вчинення цього діяння постанова суду законної сили не набрала.
Отже, сукупний аналіз наведених норм свідчить, що особа вважається такою, що піддана адміністративному стягненню у разі набрання законної сили постанови суду. Як суд зазначив вище, на час вчинення діяння відповідна постанова суду законної сили не набула. Тому правові підстави для ствердження про наявність правових підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною третьою статті 51 КпАП, за ознаками повторності відсутні.
Саме тому суд вважає, що діяння ОСОБА_1 охоплюється складом правопорушення, передбаченого частиною першою статті 51 КпАП, за ознаками дрібного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, кваліфікуючою ознакою якого є викрадення майна.
Вирішуючи питання щодо адміністративного стягнення, яке необхідно застосувати до ОСОБА_1 з метою попередження вчинення ним нових правопорушень у майбутньому, суд враховує таке. З наданих суду матеріалів випливає, що на момент вчинення діяння, яке було предметом судового розгляду, ОСОБА_1 слід вважати таким, що раніше до адміністративної відповідальності притягнутий не був. Разом з тим, аналізуючи ставлення ОСОБА_1 до вчиненого, обставини, що характеризують його особу, суд вважає за доцільне з метою попередження вчинення ним нових правопорушень застосувати до нього адміністративне стягнення у виді громадських робіт.
Згідно зі статтею 40-1 КпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 51, 283, 284 КпАП, суд
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді 20 (двадцяти) годин громадських робіт.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: