04 грудня 2024 року м.Дніпросправа № 280/3889/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року у справі № 280/3889/24 (суддя Прасов О.О., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі позивач) звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач) від 02.04.2024 №00038640709 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 33 792,10грн..
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року позовні вимоги позивача було задоволено. Суд визнав протиправним та скасував оскаржене позивачем рішення відповідача.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неналежну оцінку доказів у справі, відповідач просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що перевіркою господарської одиниці за адресою: АДРЕСА_1 суб'єкта господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , встановлено порушення п. п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265, а саме: 1) при реалізації 1 пачки цигарок за ціною 100,00 грн. реєстратор розрахункових операцій не застосувався та розрахунковий документ встановленої форми на суму 100,00 грн. не видавався (перший випадок); 2) не застосування реєстратора розрахункових операцій при проведенні розрахункових операцій на загальну суму 365,00 грн. з урахуванням проведеної контрольної розрахункової операції, а саме: згідно опису наявності готівки на місці проведення розрахунків сума готівкових коштів склала 1 742,00 грн., сума коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (загальна сума продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня) 1 377,00 грн. на час перевірки. Тобто, встановлено не застосування реєстратора розрахункових операцій при проведенні розрахункових операцій на загальну суму 365,00 грн. (другий випадок); 3) проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій (РРО) та без роздрукування відповідного розрахункового документу встановленого зразка на загальну суму 22 096,40 грн., а саме згідно баз даних ДПС України (СОД РРО) через РРО, ф.н. № НОМЕР_1 , який було скасовано (знято з реєстрації) - 21.02.2023 року 09:38:31, що підтверджено відповідною довідкою № 3431 від 21.02.2023 року, проведення розрахункових операцій через неналежним чином зареєстрований РРО, в період з 21.02.2023 року по 28.02.2023 року, на загальну суму 22 096,40 грн., чим порушено п. 1 ст. 3 Закону № 265.
Відповідач вважає помилковими висновки суду щодо неправильного розрахунку контролюючим органом штрафних санкцій, що стало підставою для скасування оскарженого позивачем рішення відповідача. Наполягає, що рішення контролюючим органом прийнято у відповідності до норм ПК України, а тому у суду були відсутні підстави для його скасування.
Позивачем було подано письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві стверджує, що погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд повно встановив обставини справи та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального права. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.
Перевіривши обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду слід скасувати з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що 14 лютого 2024 року на підставі ст. 19-1, ст. 20, п. п. 75.1.3 п. 75.1ст. 75 ПК України, на підставі п. п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80, п. 69.27 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України та доповідної записки начальника управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Запорізькій області Шепеля Дмитра від 13.02.2024 року № 584ВН видано наказ № 262-п «Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 ».
На підставі наказу Головного управління ДПС у Запорізькій області № 262-п від 14.02.2024 року та направлень від 14.02.2024 року № 407 та № 408 на підставі ст. 19-1, ст. 20, п. п. 75.1.3 п. 75.1ст. 75 ПК України, на підставі п. п. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80, п. 69.27 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України фахівцями Головного управління ДПС у Запорізькій області було розпочато та проведено фактичну перевірку позивача за вказаною адресую здійснення господарської діяльності: АДРЕСА_1 .
У відповідності до вимог пункту 81.1 статті 81 ПК України, фахівцями Головного управління ДПС у Запорізькій області позивачу - ФОП ОСОБА_1 надано для ознайомлення копію наказу про проведення перевірки та направлення на перевірку, що підтверджується особистим підписом позивача у направленнях.
Перевіркою господарської одиниці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 суб'єкта господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), встановлено порушення п. п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265, а саме:
- при реалізації 1 пачки цигарок Кент нано за ціною 100,00 грн. реєстратор розрахункових операцій не застосувався та розрахунковий документ встановленої форми на суму 100,00 грн. не видавався;
- не застосування реєстратора розрахункових операцій при проведенні розрахункових операцій на загальну суму 365,00 грн. з урахуванням проведеної контрольної розрахункової операції, а саме: згідно опису наявності готівки на місці проведення розрахунків сума готівкових коштів склала 1 742,00 грн., сума коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (загальна сума продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня) 1 377,00 грн. на час перевірки. Тобто, встановлено не застосування реєстратора розрахункових операцій при проведенні розрахункових операцій на загальну суму
365,00 грн.;
-проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій (РРО) та без роздрукування відповідного розрахункового документу встановленого зразка на загальну суму 22 096,40 грн., а саме згідно баз даних ДПС України, (СОД РРО) через РРО, ф.н. № НОМЕР_1 , який було скасовано (знято з реєстрації) - 21.02.2023 року 09:38:31, що підтверджено відповідною довідкою № 3431 від 21.02.2023 року, проведення розрахункових операцій через неналежним чином зареєстрований РРО, в період з 21.02.2023 року по 28.02.2023 року, на загальну суму 22 096,40 грн., чим порушено п. 1 ст. 3 Закону № 265.
За результатами проведеної фактичної перевірки складено акт про результати фактичної перевірки від 26.02.2024 року за № 1669/08/01/07/09/ НОМЕР_2 .
У зв'язку з відмовою позивача від отримання, ознайомлення та підписання акту, складено акт про відмову від отримання акту перевірки № 316/08/01/07/09/2741713469 від 26.02.2024 року.
Акт фактичної перевірки позивачу направлено поштою.
На підставі акту фактичної перевірки, Головним управлінням ДПС у Запорізькій області було прийнято податкове повідомлення - рішення від 02.04.2024 року № 00038640709 на загальну суму штрафної (фінансової) санкції 33 792,10 грн.. Податкове повідомлення-рішення було направлено ФОП ОСОБА_3 поштою.
В адміністративному порядку податкове повідомлення-рішення позивачем оскаржено не було.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернулася до суду з позовом про його скасування.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, прийшов до висновку, що контролюючим органом дотримано процедуру призначення та проведення фактичної перевірки, факти виявлених порушень позивачем неспростовано, проте невірно розраховано розмір штрафних санкцій, які має сплатити позивач, що і стало підставою для скасування рішення відповідача.
Колегія судів не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що підстави для задоволення позовних вимог в спірному випадку відсутні, враховуючи наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до статті 62 Податкового кодексу України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки врегульовано статтею 80 Податкового кодексу України.
Так, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п. 80.1 статті 80 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:
80.2.2. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Отже, ПК України закріплює таку обов'язкову вимогу щодо змісту наказу про проведення перевірки як найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, а також необхідність відображення підстави для її проведення, визначеної цим Кодексом.
Колегія суддів звертає увагу, що в наказі підставою для призначення фактичної перевірки з питань дотримання норм законодавства, регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі обіг товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) наведено пп. 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, і за висновком Верховного Суду це є мінімально достатнім, оскільки надає платнику податків загальне розуміння про підставу її призначення та відповідний предмет перевірки.
Суд встановив, що фактична перевірка позивача за місцем провадження нею господарської діяльності проведена посадовими особами відповідача відповідно до рішення керівника контролюючого органу, а саме наказу заступника начальника ГУ ДПС у Запорізькій області №262-п від 14.02.2024 року, який відповідає вимогам п.81.1 ст.81 ПК України (а.с. 55).
Приводом для видання цього наказу стала інформація, викладена у доповідній записці начальника управління податкового аудиту ГУ ДПС у Запорізькій області Шепеля Д., про можливі порушення позивачем законодавства щодо здійснення розрахункових операцій, обігу підакцизних товарів, що повністю узгоджується із підставою, передбаченою пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України (а.с.53).
Перед початком фактичної перевірки працівники ГУ ДПС у Запорізькій області провели у магазині контрольну розрахункову операцію, у ході якої особа, яка здійснює розрахункові операції здійснила продаж 1 пачки цигарок Кент нано за ціною 100грн. товарів без застосування реєстратора розрахункових операцій.
ФОП ОСОБА_1 були пред'явлені для ознайомлення направлення на проведення перевірки, а також їй під розписку вручили копію наказу №262-п від 14.02.2024 року. Посадові особи контролюючого органу були допущені до фактичної перевірки на господарському об'єкті позивача та провели таку перевірку (а.с. 54).
Отже, є вірними висновки суду першої інстанції, що фактична перевірка проведена з додержанням вимог чинного законодавства щодо підстав та порядку проведення таких перевірок, з відома та за участю представника платника податків.
Порушень законодавства в частині наявності підстав та процедури призначення перевірки, які вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки, відповідач не допустив.
Щодо суті виявлених під час перевірки порушень податкового законодавства.
Перевіркою господарської одиниці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 суб'єкта господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), встановлено порушення п.п. 1, 2 ст. 3 Закону № 265, а саме:
1. при реалізації 1 пачки цигарок Кент нано за ціною 100,00 грн. реєстратор розрахункових операцій не застосувався та розрахунковий документ встановленої форми на суму 100,00 грн. не видавався;
2. не застосування реєстратора розрахункових операцій при проведенні розрахункових операцій на загальну суму 365,00 грн. з урахуванням проведеної контрольної розрахункової операції, а саме: згідно опису наявності готівки на місці проведення розрахунків сума готівкових коштів склала 1 742,00 грн., сума коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (загальна сума продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня) 1 377,00 грн. на час перевірки. Таким чином, встановлено не застосування реєстратора розрахункових операцій при проведенні розрахункових операцій на загальну суму 365,00 грн.;
3. проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій (РРО) та без роздрукування відповідного розрахункового документу встановленого зразка на загальну суму 22 096,40 грн., а саме згідно баз даних ДПС України, (СОД РРО) через РРО, ф.н. № НОМЕР_1 , який було скасовано (знято з реєстрації) - 21.02.2023 року 09:38:31, що підтверджено відповідною довідкою № 3431 від 21.02.2023 року, проведення розрахункових операцій через не зареєстрований РРО, в період з 21.02.2023 року по 28.02.2023 року, на загальну суму 22 096,40 грн., чим порушено п. 1 ст. 3 Закону № 265.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР). Його дія поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
За правилами пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані:
1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Наведені та відображені у акті перевірки порушення підтверджені наявними у матеріалах справи доказами.
Позивач не наводить своїх заперечень, як і не надає суду доказів на спростування фактів виявлених під час перевірки порушень вимог пунктів 1, 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, прийшов до висновку, що контролюючим органом не вірно розраховані санкції за порушення вимог Закону № 265/95-ВР, що і стало підставою для скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення.
Колегія суддів з цими висновками не погоджується.
Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: а саме у разі встановлення в ході перевірки факту не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше та 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.
Кожен встановлений контролюючим органом факт не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи є окремим правопорушенням. При цьому, кваліфікуючою ознакою такого правопорушення є повторність вчинення відповідного діяння, яке встановлюється у разі вчинення особою кількох правопорушень.
Законом № 265/95-ВР чітко визначено, що фінансові санкції застосовуються за факти встановлені під час перевірки.
Як встановлено актом фактичної перевірки № 1669/08/01/07/09/2741713469 від 26.02.2024 року першим фактом порушення законодавства було саме реалізація 1 пачки цигарок Кент нано за ціною 100,00 грн.: реєстратор розрахункових операцій не застосувався та розрахунковий документ встановленої форми не видавався.
Другий та третій факт порушення, було виявлено вже в ході подальшої перевірки.
З огляду на об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкта, суб'єктивну сторону кожного конкретного правопорушення вони є закінченими з моменту проведення розрахункової операції без використання реєстратора розрахункових операцій.
Отже, розмір фінансових санкцій у даному випадку слід визначати з урахуванням хронології виявлення фактів та кількості разів допущених правопорушень.
За перший з таких фактів потрібно застосувати штраф, як за перше порушення, а за кожен наступний (виявлений) - як за повторне (у підвищеному розмірі).
Отже, кожен встановлений контролюючим органом факт проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій є окремим правопорушенням.
При цьому, кваліфікуючою ознакою такого правопорушення є повторність вчинення відповідного діяння, яке встановлюється у разі вчинення особою кількох правопорушень.
Таким чином, розмір фінансових санкцій у даному випадку слід визначати з урахуванням кількості разів допущених правопорушень, незалежно від того, чи виявлено такі порушення контролюючим органом в межах однієї перевірки.
Наведений висновок відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 22.02.2022 у справі № 640/4426/19.
Враховуючи вищевикладене, податкове повідомлення - рішення від 02.04.2024 року №00038640709 є правомірним та відповідає нормам діючого законодавства України, підстави для його скасування відсутні.
Оскільки суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам сторін та поданим ними доказам, а висновки суду зроблено з помилковим застосуванням норм матеріального права, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.
Розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України нездійснюється.
Керуючись ст.311, п.2 ч.1 ст.315, п.3, 4 ч.1 ст.317, ст.ст.321, 322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - задовольнити.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 червня 2024 року у справі № 280/3889/24 - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
В задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак