20 грудня 2024 року м. Дніпросправа № 160/23544/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,
розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року у справі №160/23544/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з необхідністю подання до Третього апеляційного адміністративного суду:
- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку;
- доказів надсилання позивачу листом з описом вкладення копії поданої ним апеляційної скарги з доданими до неї документами;
- оформленого належним чином документа про повноваження особи, яка подала апеляційну скаргу.
Зазначеною ухвалою встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - десять днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Копія вказаної ухвали суду надіслана скаржникові (суб'єкту владних повноважень) в його електронний кабінет та доставлена 25.11.2024 о 19:21, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
28.11.2024 року до суду від скаржника надійшла заява, до якої додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.
В обгрунтування вказаного клопотання скаржник зазначає, що на теперішній час на території України введено воєнний стан, а територіальне управління, яке займається супроводженням даної справи знаходиться в територіальній громаді, де йдуть постійні обстріли та атаки, через що співробітники пенсійного органу майже щодня проводять більшу частину дня в укритті. Через постійні повітряні тривоги та обстріли, перебування працівників у відпустках та перебої з електропостачанням, відповідач не мав змоги своєчасно підготувати та подати апеляційну скаргу, а тому скаржник вважає, що наявні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження та з метою доступу до правосуддя просить поновити пропущений строк.
Розглянувши клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, колегія суддів зазначає про таке.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» (№32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обґрунтованого рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа Сандерс проти Іспанії» визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (“Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» №11681/85).
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Відповідно до частини 5, п.2 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Відповідно до абзацу другого частини 6 статті 251 КАС України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Апеляційним судом встановлено, що копія оскаржуваного рішення доставлена в електронний кабінет скаржника (суб'єкта владних повноважень) 16.10.2024 року, що підтвержується відомостями з підсистеми «Електронний суд».
Відтак, останнім днем апеляційного оскарження є 15.11.2024 року (п'ятниця).
Разом з тим, апеляційна скарга подана скаржником через підсистему «Електронний суд» 19.11.2024 року, тобто поза межами строку апеляційного оскарження.
Посилання скаржника на воєнний стан, повітряні тривоги та обстріли територіальної громади, де знаходиться територіальне управління, колегія суддів вважає необгрунтованими та недоведеними з огляду на таке.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану на території України» воєнний стан введено з 24 лютого 2022 року по всій території України строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та не скасований як на момент винесення рішення суду першої інстанції, так і на момент подання апеляційної скарги.
Вказаний Указ стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків даний указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.
Скаржник не зазначає, яким саме чином введення на території України воєнного стану, який не скасовано (не припинено) і на теперішній час, перешкоджало своєчасно подати апеляційну скаргу (в тому числі через систему «Електронний суд») на рішення суду від 11.10.2024 року в межах строку апеляційного оскарження суб'єктом владних повноважень, який працює у штатному режимі та щоденно подає до апеляційного суду процесуальні документи. Крім того, сам апелянт знаходиться в місті Дніпрі та має можливість подати документи безпосередньо до суду, який також працює в штатному режимі.
Неналежне виконання скаржником вимог Кодексу адміністративного судочинства України в частині порядку та строку подання апеляційної скарги та відповідних документів до неї, не є поважною підставою для поновлення строку апеляційного провадження.
Інших підстав для поновлення строку апеляційного оскарження скаржником не наведено, а судом апеляційної інстанції не встановлено.
Європейський Суд з прав людини в рішенні у справі «Перес де Рада Каванілес проти Іспанії» зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним; воно підлягає обмеженням, дозволеним за змістом, зокрема, коли умови прийнятності скарги визначені, оскільки за своєю природою вона потребує регулювання з боку держави, яка користується певною свободою розсуду в цьому відношенні.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними, підстави для надання додаткового часу для сплати судового збору відсутні.
Станом на час постановлення цієї ухвали строк для усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений ухвалою суду про залишення апеляційної скарги без руху, сплинув і скаржник не зазначив поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а також не усунув інші недоліки апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року у справі №160/23544/24.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко