Провадження № 2/641/1295/2024 Справа № 641/1209/24
19 грудня 2024 року м. Харків
Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Онупко М.Ю.,
за участю секретаря Робочої М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -
Позивач Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ЕТАЛОН» (далі - ПрАТ «СК «ЕТАЛОН») звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача у порядку регресу витрати пов'язані з виплатою страхового відшкодування в розмірі 18104,17 грн., а також стягнути витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 8000 грн., судові витрати в розмірі 3028 грн.
В обґрунтування позовної заяви представник позивача зазначив, що постанови Київського районного суду м. Харкова від 18.05.2023 року (справа № 953/3369/23), ОСОБА_1 визано винуватим у вчиненні правопорушень передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП. Так 21.04.2023 року о 10 год. 39 хв. по вулиці Гаршина, 9 у місті Харків ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mercedes-Benz Atego» д.н.з. НОМЕР_1 , не дотримався безпечного інтервалу та допустив наїзд на автомобіль «Audi Q5» д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження. Крім цього, ОСОБА_1 після зіткнення залишив місце пригоди.
Також представник позивача вказав, що між ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме транспортного засобу «Mercedes-Benz Atego» д.н.з. НОМЕР_1 , підтвердженням чому є поліс № ЕР-212793138 від 04.01.2023 (строк дії полісу з 05.01.2023 року по 04.01.2024 року). Власник транспортного засобу «Audi Q5» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 03.10.2023 звернувся до страховика ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» з заявою про страхове відшкодування. Згідно з страховим актом ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» № 1096/01/50/2023/1 від 18.12.2023 сума виплаченого страхового відшкодування ОСОБА_3 склала 18104,17 грн, що підтверджується платіжною інструкцією АТ КБ «Приватбанк» № 13236 від 18.12.2023 року.
Враховуючи вищевикладене, позивач ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» було вимушено звернутися з даним позовом до суду для захисту своїх прав та інтересів
Ухвалою Комінтернівського районного суд м. Харкова від 01.03.2024 року по вищевказаній справі відкрито провадження, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засіданні представник позивача ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, проти розгляду справи в порядку заочного провадження не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав.
Суд вважає, за можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та постановити заочне рішення, проти чого не заперечує представник позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом чи договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що 21.04.2023 року о 10 год. 39 хв. по вулиці Гаршина, 9 у місті Харків ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mercedes-Benz Atego» д.н.з. НОМЕР_1 , належним ОСОБА_4 , не обрав безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого допустив наїзд на автомобіль «Ауді» д.н.з. НОМЕР_2 належний ОСОБА_3 , від чого трансопртні засоби отримали механічні пошкодження, завдано матеріальної шкоди. Також, 21.04.2023 року о 10 год. 39 хв. за адресою: м. Харків, вул. Гаршина, 9 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz Atego» д.н.з. НОМЕР_1 , належним ОСОБА_4 став учасником ДТП, після чого, з невідомих причин, залишив місце події.
Цивільно-правова відповідальність власника «Mercedes-Benz Atego» д.н.з. НОМЕР_1 була застрахована в ПрАТ «СК «ЕТАЛОН», за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, поліс № ЕР-212793138 дійсний з 05.01.2023 року по 04.01.2024 року.
Постановою Київського районного суду м. Харкова у справі № 953/3369/23 від 18.05.2023 року, ОСОБА_1 визнано винним у здійсненні правопорушень передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП і піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. на користь держави. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 536 грн. 80 коп. Відповідно до відмітки суду вказана постанова суду набрала законної сили 30.05.2023 року.
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчиненні вони цією особою.
Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 50-D/13/14 від 12.10.2023 року, вартість відновлювального ремонту складає 34 467,01 грн. (з урахуванням ПДВ на запасні частини та матеріали), вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу складає 24 090 грн. (з врахуванням ПДВ на запасні частини та матеріали). Таким чином, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу AUDI Q5 д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок ДТП станом на 21.04.2023 року складає 24 090 грн.
У зв'язку з вищевикладеним позивач ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» сплатило на користь власника транспортного засобу AUDI Q5 д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_3 страхове відшкодування в сумі 24 090 грн. (24 090 грн. розмір матеріального збитку на підставі звіту оцінювача - 2785,83 грн. зменшення розміру страхового відшкодування - 3200 грн. франшиза за договором страхування = 18 104,17 грн.)
Факт зазначеної виплати в розмірі 18 104,17 грн. підтверджується платіжною інструкцією № 13236 від 18.12.2023 року.
Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо- транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до п.п «в», п. 38.1.1, ч. 38.1, ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він після дорожньо- транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.
Враховуючи наведене, позивач ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» набув права регресної вимоги до відповідача, а тому з винуватця ДТП ОСОБА_1 , який є відповідачем у справі підлягає стягненню на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 18 104,17 грн., яке було виплачено власнику постраждалого транспортного засобу AUDI Q5 д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_3 .
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що станом на час розгляду справи, відповідачем відшкодування шкоди не здійснювалось, будь-яких заперечень з приводу суми страхового відшкодування та її виплати не надано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» в порядку регресу витрат по виплаті страхового відшкодування в розмірі 18 104,17 грн., обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Позивачем на підтвердження розміру витрат на оплату професійної правничої допомоги було надано до суду договір про надання професійної правничої допомоги від 15.11.2023 року, укладений між ПрАТ «СК «ЕТАЛОН» та АО «Аспект», клопотання про стягнення судових витрат, яке містить розрахунок витрат на професійну правничу допомогу на загальну суму 8000 грн.
Відповідач не подав заперечень проти обґрунтованості розміру витрат позивача на правову допомогу з підстав невідповідності розміру таких витрат критеріям співмірності та пропорційності.
Оцінюючи розмір заявлених представником позивача вимог для компенсації витрат на правову допомогу суд звертає увагу на наступне.
Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За змістом ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання зазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Верховного Суду від 07.11.2019р. у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020р. у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020р. у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує і Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа «Гімайдуліна і інші проти України» від 10.12.2009р., справа «Баришевський проти України» від 26.02.2015р.). А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах: «East/West Alliance Limited» проти України» від 02.06.2014р., за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002р., за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Аналіз змісту наданих стороною позивача доказів на підтвердження розміру витрат на правову допомогу свідчить, що відповідні витрати складаються з визначеного за домовленістю між позивачем та його представником фіксованого розміру гонорару адвоката за виконання будь-якої роботи, необхідної для досягнення очікуваного результату у справах з ціною позову від 10000 до 19999 грн.
В той же час суд бере до уваги, що в даному випадку представник позивача не брав участі в судових засіданнях, справа розглядалася в спрощеному провадженні.
Оцінюючи складність характеру спірних правовідносин, суд звертає увагу, що за своєю сутністю спірні правовідносини не є складними, а судова практика по такій категорії справ є усталеною і однотипною. Обсяг доказів в обґрунтування позовних вимог, який є необхідним для правильного вирішення спору та був поданий стороною позивача до суду, є незначним.
Отже, оцінюючи обґрунтованість заяви позивача щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, об'єктивно необхідним на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, суд доходить висновку, що заявлена позивачем сума в розмірі 8000 грн. є необґрунтованою. При цьому суд вважає не співмірною заявлену до стягнення суму витрат на професійну правову допомогу позивача з реальним обсягом такої допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг, критерію реальності таких витрат (обсяг юридичної та технічної роботи щодо підготовки справи до розгляду в суді, яка обмежується виключно консультаціями та складанням позовної заяви з додатками).
За таких обставин, беручи до уваги розмір ціни позову, складність справи, обсяг виконаних представником позивача робіт, докази на підтвердження понесених витрат, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог щодо компенсації витрат позивача на правову допомогу в межах суми 3000 грн., оскільки такий розмір видається пропорційним та обґрунтованим з огляду на складність, об'єм справи, а також суму платежу, присуджену судом до стягнення з відповідача.
Також з відповідача на користь позивача на підставі ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 13, 14, 76-82, 95, 141, 178, 258, 259, 264, 265, 280 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН», суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 18 104 (вісімнадцять тисяч сто чотири) грн. 17 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕТАЛОН» витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн. 00 коп., витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн., а всього в розмірі 6028 (шість тисяч двадцять вісім) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Сторони по справі:
Позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ЕТАЛОН», місце знаходження: місце знаходження: м. Київ, вул. Дегтярівська, 33 Б, Код ЄДРПОУ: 20080515.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - в матеріалах справи відсутній.
Повний текст рішення виготовлено 23.12.2024 року.
Суддя М.Ю.Онупко