Справа № 638/5286/23
Провадження № 2-с/638/318/24
20 грудня 2024 року суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Цвірюк Д.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, виданого за заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з теплопостачання, -
встановив:
Адвокат Дзюба Інна Михайлівна звернулась до Дзержинського районного суду м.Харкова в інтересах ОСОБА_1 із заявою, в якій просить скасувати судовий наказ по справі №638/5286/23, виданий 05 червня 2023 року Дзержинським районним судом м.Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованості за послуги з теплопостачання за період з 01 лютого 2021 року до 31 січня 2022 року у розмірі 20028,20 грн., інфляційних втрат у розмірі 6732,60 грн., 3 % річних у розмірі 996,25 грн та судового збору у розмірі 268,40 гривень.
В обгрунтування поданої заяви посилається на те, що з виданим судовим наказом боржник не згодна та заперечує проти стягнення з неї заборгованості з підстав необґрунтованості вимог, бо вона не є власником квартири АДРЕСА_1 , а є лише зареєстрованою особою, котра ніколи не проживала в даній квартирі та відповідно до ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» не має обов'язку сплачувати повну суму заборгованості за послуги з теплопостачання. Відповідно до норм вищевказаного закону дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача користуються нарівні зі споживачем усіма житлово - комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово - комунальних послуг. Судом стягнуто з боржника ОСОБА_1 повну заборгованість, що суперечить нормам закону. Власником спірної квартири є ОСОБА_2 , яким було сплачено послуги з теплопостачання за період з 01 лютого 2021 року по 31 січня 2022 року в повному обсязі, а тому, як зазначено представником, існує спір щодо періоду та суми заборгованості.
Разом із заявою про скасування судового наказу адвокатом Дзюба І. М. подано до суду клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про скасування судового наказу, в якому адвокат зазначає, що боржник ОСОБА_1 не мала можливості подати заяву про скасування судового наказу у встановлений законом строк через те, що судовий наказ вона не отримувала, бо після вторгнення рф на територію України та активних бойових дій на території міста Харкова вимушена була виїхати зі своїми дітьми за кордон, де перебуває і зараз, що підтверджується відміткою про перетинання кордону 02.08.2022 року в її паспортному документі, з цього часу вона не проживає в спірній квартирі та на території м.Харкова, електронний кабінет у підсистемі Електронний суд у неї відсутній. Дізналася про існування судового наказу лише 11.12.2024 року від виконавця Шевченківського ВДВС у місті Харкові Стадник С.О., якою було винесено постанову про арешт коштів боржника від 11.12.2024 року та арештовано її рахунок.
Суддя, перевіривши матеріали справи, вважає, що заява про скасування судового наказу підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.3 ст. 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Судом встановлено, що 05 червня 2023 року у цивільній справі №638/5286/23 Дзержинським районним судом м.Харкова виданий судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованості за послуги з теплопостачання за період з 01 лютого 2021 року до 31 січня 2022 року у розмірі 20028,20 грн., інфляційних втрат у розмірі 6732,60 грн., 3 % річних у розмірі 996,25 грн. та судового збору у розмірі 268,40 гривень.
Під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
З матеріалів справи вбачається, що між стягувачем та боржником існує спір про наявність заборгованості, виходячи з того, що боржник заперечує проти стягнення всієї суми заборгованості з теплопостачання з неї, як зареєстрованої особи, а не в солідарному порядку також з власника майна, та заперечує сам факт наявності заборгованості.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23.12.2012 наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Виходячи з того, що наказне провадження є безспірним, тобто, в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право та при цьому закон не зобов'язує перевіряти наявні матеріали справи, то відповідна заява боржника є єдиною підставою для скасування судового наказу.
Відповідно до ч.1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до частини 5 статті 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додається, зокрема, клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
Згідно з ст. 120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (статті 55 Конституції України).
Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження «остаточного судового рішення» є порушенням принципу res judicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці Європейського суду з прав людини.
Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Враховуючи, що боржником копія судового наказу не була отримана, з 02.08.2022 року вона проживає за межами України, про існування судового наказу дізналась лише 11.12.2024 року, суд вважає наведені причини пропуску боржником процесуального строку поважними, а строк таким, що підлягає поновленню.
Враховуючи те, що заява про скасування судового наказу та матеріали справи містять достатні підстави для його скасування, оскільки вбачається спір про право, а зазначені у заяві про скасування судового наказу доводи боржника можуть бути перевірені судом лише під час розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд приходить до висновку, що заява про скасування судового наказу є обґрунтованою, з огляду на що підлягає задоволенню, а судовий наказ від 05 червня 2023 року у цивільній справі №638/5286/23 підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 171 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Визнати поважними причини пропуску процесуального строку та поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на подання заяви про скасування судового наказу.
Заяву адвоката Дзюба Інни Михайлівни в інтересах ОСОБА_1 про скасування судового наказу - задовольнити.
Судовий наказ від 05 червня 2023 року виданий Дзержинським районним судом м. Харкова у цивільній справі №638/5286/23 Дзержинським районним судом м.Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заборгованості за послуги з теплопостачання за період з 01 лютого 2021 року до 31 січня 2022 року у розмірі 20028,20 грн., інфляційних втрат у розмірі 6732,60 грн., 3 % річних у розмірі 996,25 грн. та судового збору у розмірі 268,40 гривень, - скасувати.
Роз'яснити заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Д.В.Цвірюк