23 грудня 2024 р. Справа № 440/13185/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Любчич Л.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10.10.2023, головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 10.10.23 по справі № 440/13185/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі- позивач, ОСОБА_1 , апелянт) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області), в якому просила:
- визнання протиправними дії ГУ ПФУ у Полтавській області щодо зменшення розміру її пенсії у період з липня 2021року по лютий 2022 року на 2000,00 гривень щомісяця, шляхом вирахування суми доплати в розмірі 2000,00 гривен, установленої Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021року № 713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» (далі- Постанова № 713), з суми доплати, яка утворилася внаслідок перерахунку її пенсії, здійсненого на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2021 року у справі №440/11663/21, та у здійсненні їй виплати пенсії з 01.03.2022 без щомісячної доплати в розмірі 2000,00 гривень, установленої Постановою № 713;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату їй з 01 липня 2021 року щомісячної доплати у розмірі 2000,00 гривен, установленої Постановою №713.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10.10.2023 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.03.2022 доплати до пенсії згідно з Постановою №713.
Зобов'язано ГУ ПФУ в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.03.2022 щомісячну доплату відповідно до Постанови №713 з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 536,80 грн.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивачкою подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, вона просила скасувати судове рішення та ухвалити нове судове рішення; прийняти рішення щодо відшкодування понесених нею витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги та за подання позову.
Апеляційна скарга позивачки мотивована тим, що суд не врахував доводи позовної заяви про те, що відповідачем при здійсненні перерахунку пенсії на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.12.2021 у справі №440/11663/21 було проведено зменшення розміру її пенсії у період з липня 2021 року по лютий 2022 року на 2000 гривень щомісяця, шляхом не нарахування (вирахування-утримання) суми доплати в розмірі 2000 грн, передбаченої Постановою №713, з суми доплати, яка утворилась внаслідок перерахунку її пенсії, здійсненого на виконання судового рішення у справі №440/11663/21. Внаслідок цього виплачена їй доплата в сумі 16 000 грн відповідно до Постанови № 713, була вирахувана із суми заборгованості по її пенсії за період з 01.07.2021 по 28.02.2022, що утворилась при здійсненні перерахунку пенсії на виконання судового рішення у справі № 440/11663/21, що є доказом того, що нарахування доплати до пенсії було припинено відповідачем саме з 01.07.2021.
Вважає, що зменшення розміру доплати згідно з Постановою №713 відбулося з дня призначення цієї доплати.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги послалась на правові висновки Верховного Суду, зроблені ним у постановах: від 08.112022 у справі №420/2473/22, від 02.03.2023 у справі № 600/870/22-а, від 12.09.2023 №580/5107/22.
Відповідач правом на подання відзиву на апеляцію не скористався.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в її межах, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального та матеріального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено обставини, які не оспорено сторонами.
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області та отримує пенсію на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992 ( далі- Закон № 2262-ХІІ).
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.12.2021 у справі №440/11663/21 зобов'язано ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 1 квітня 2019 року з урахуванням грошового забезпечення, визначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22 липня 2021 року №9/1/4337/фп73819 про розмір грошового забезпечення, у розмірі 90% грошового забезпечення з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, з урахуванням виплачених сум.
Згідно з перерахунком пенсії ОСОБА_1 , з 01.07.2021 їй була встановлена щомісячна доплата до 2000 грн відповідно до Постанови №713.
На виконання рішення суду у справі №440/11663/21 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивачки з 01.04.2019. Загальний розмір пенсії з надбавками внаслідок перерахунку з 01.03.2022 склав 6123,15 грн. У цьому перерахунку відсутня доплата до 2000 грн відповідно до Постанови №713.
Згідно з перерахунком пенсії ОСОБА_1 , який було зроблено на виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 01.03.2023, доплата до 2000 грн відповідно до Постанови №713 відсутня.
Отже, починаючи з 01.03.2022, позивачу не виплачується щомісячна доплата в сумі 2000 грн відповідно до Постанови №713.
Листом відповідача від 03.05.2023 № 1600-0203-8/32577 позивачці відмовлено у здійсненні щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн, із посиланням на те, що на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.12.2021 у справі №440/11663/21 здійснено перерахунок її пенсії, розмір якої збільшився на понад 2000,00 грн, а тому підстав для доплати, передбаченої Постановою №713 , немає.
Вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ в Полтавській області щодо не нарахування та не виплати щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови №713 з 01.07.2021, позивачка звернулась до суду з цим позовом.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, посилаючись на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 08.11.2022 у справі № 420/2473/22 зазначив, що перерахунок пенсії позивачки, проведений ГУ ПФУ в Полтавській області на виконання судового рішення з метою усунення її порушеного права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у неї виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. У зв'язку з викладеним, позивачка має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн , відповідно до Постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття цієї постанови: поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018. Суд зобов'язав відповідача нарахувати та виплатити позивачці щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн з моменту припинення її виплати після перерахунку пенсії позивачки за судовим рішенням : з 01.03.2022.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом № 2262-XII, Постановою № 713.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон №2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення частини третьої статті 43 та статті 63 Закону № 2262-XII.
Згідно з ч.1 ст.63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
14.07.2021 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №713, пунктом 1 якої (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) передбачено встановлення з 1 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 01 березня 2018 року відповідно до Закону № 2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
Особам, зазначеним в абзацах 1 і 2 цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 року, щомісячна доплата, встановлена абзацами 1 і 2 цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом 1 цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року.
Відповідно до пояснювальної записки до проекту Постанови № 713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018, які мають місце після перерахунку пенсії.
Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону № 2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01.07.2021 зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2000 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000,00 - 2700,00 грн.
Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акту Уряду, з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018 було встановлено щомісячну доплату в сумі 2000 грн, виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.
Отже, з аналізу наведених норм права, а також мети прийняття Урядом України Постанови №713 вбачається, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом 3 пункту 1 Постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом на підставі нормативно-правого акту компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що на виконання рішення суду у справі № 440/11663/21 відповідачем проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, однак припинено доплату у сумі 2000,00 грн, яка була призначена з 01.07.2021.
Водночас перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у неї винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку зі зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Збільшення грошового забезпечення позивача на виконання рішення суду не є тією обставиною, з якою закон пов'язує припинення виплати 2000,00 грн.
Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивачки проведений відповідачем на виконання судового рішення з метою усунення порушення його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у неї виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивачка має право на щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000 грн відповідно до Постанови №713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття Постанови №713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд в постановах від від 04 квітня 2023 року у справі № 380/25987/21, від 06 вересня 2023 року у справі № 580/5732/22, від 17 жовтня 2023 року у справі № 580/5126/22.
Разом з тим, в своїй апеляційній скарзі позивачка зазначила, що відповідачем під час здійснення перерахунку її пенсії на виконання судового рішення від 30.12.2021 у справі №440/11663/21 було проведено зменшення розміру її пенсії у період з липня 2021 року по лютий 2022 року на 2000 гривень щомісяця, шляхом не нарахування (вирахування-утримання) суми доплати в розмірі 2000 грн, передбаченої Постановою №713, з суми доплати, яка утворилась внаслідок перерахунку її пенсії, здійсненого на виконання судового рішення у справі №440/11663/21. Внаслідок цього, виплачена їй доплата в сумі 16 000 грн відповідно до Постанови № 713, була вирахувана із суми заборгованості по її пенсії за період з 01.07.2021 по 28.02.2022, що утворилась при здійсненні перерахунку пенсії на виконання судового рішення у справі № 440/11663/21, що є доказом того, що нарахування доплати 2000 грн до її пенсії було припинено відповідачем саме з 01.07.2021.
Зазначене твердження апелянта спростовується розрахунком ГУ ПФУ в Полтавській області від 11.02.2022, який було зроблено на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.12.2021 у справі №440/11663/21, з якого вбачається, що під час здійснення пенсійним органом перерахунку пенсії позивачки на виконання цього судового рішення, жодних утримань з її пенсії проведено не було.
Колегія суддів зазначає, що незважаючи на встановлений ч. 2 ст. 77 КАС України обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності, позивач не звільняється від свого обов'язку, визначеного частиною 1 згаданої статті, щодо доведення тих обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Колегія суддів зауважує, що позивачка не надала суду жодних доказів утримання відповідачем щомісячної доплати в сумі 2000 грн з 01.07.2021 по 28.02.2022 із суми заборгованості по її пенсії з 01.07.2021 по 28.02.2022, яка виникла в результаті її перерахунку пенсійним органом на виконання судового рішення у справі № 440/11663/21.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги зазначені вище висновки не спростовують та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, позаяк не містять аргументованих доводів на спростування правомірності висновку суду першої інстанції у взаємозв'язку з обставинами справи, та не свідчать про порушення судом першої інстанції при розгляді справи норм матеріального або процесуального права.
Висновки Верховного Суду, зроблені ним у постанові від 08.11.2022 у справі №420/2473/22, не свідчать на користь доводів вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 , оскільки у справі №420/2473/22 інші фактичні обставини: позивач оскаржував відмову пенсійного органу у нарахуванні та виплаті йому доплати 2000 грн з 01.07.2021, а у справі, що розглядається, доплата 2000 грн виплачувалась позивачці з 01.07.2022 по 28.02.2022, а після перерахунку пенсії позивачки, зробленого на виконання судового рішення, відповідач припинив їй цю виплату з 01.03.2022.
Правові висновки Верховного Суду , зроблені ним у постанові від 02.03.2023 у справі №600/870/22-а , на які посилається позивачка, підтверджують правильність судового рішення у розглядуваній справі, оскільки у справі №600/870/22-а Верховний Суд також зобов'язав пенсійний орган відновити позивачу нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000 грн згідно з Постановою №713 з моменту припинення такого нарахування після перерахунку пенсії на підставі судового рішення, а не з 01.07.2021.
Висновки Верховного Суду, зроблені ним у постанові від 12.09.2023 у справі №580/5107/22, не свідчать на користь доводів вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 , оскільки у справі №580/5107/22 встановлено факт утримання з пенсії позивача пенсійним органом доплати 2000 грн після перерахунку його пенсії на підставі судового рішення. У справі, що розглядається, судом не було встановлено такого факту, тому висновки Верховного Суду у справі №580/5107/22 не є релевантними для справи, яка розглядається.
Таким чином, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 311, 315, 316, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року по справі № 440/13185/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін