23 грудня 2024 року справа №200/4607/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у справі № 200/4607/24 (головуючий І інстанції Духневич О.С.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - ГУДПС у Донецькій області, відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування облікових показників в інтегрованій картці платника податків інформаційно-комунікаційної системи ДПС України по КБК 71040000 ОСОБА_1 від 23.05.2024 року № 513/05-99-24-12, яким збільшено щоквартальні нарахування єдиного внеску по самозайнятій особі, що здійснює незалежну професійну діяльність в сумі 1836,12 грн.;
- скасувати борг (недоїмку) з єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування в сумі 1836,12 грн.;
- зобов'язати внести до інтегрованої картки платника ОСОБА_1 зміни щодо зменшення нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 1836,12 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23.09.2024 року позов задоволений частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Донецькій області про коригування облікових показників в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 від 23.05.2024 року № 513/05-99-24-12 яким збільшено щоквартальні нарахування єдиного внеску по самозайнятій особі, що здійснює незалежну професійну діяльність в сумі 1836,12 гривень;
- зобов'язано Головне управління ДПС у Донецькій області внести до інтегрованої картки платника ОСОБА_1 зміни щодо зменшення нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування по самозайнятій особі, що здійснює незалежну професійну діяльність на суму 1836,12 гривень;
- в решті позовних вимог - відмовлено.
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову, через неповне з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального, процесуального права.
Апелянт зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області на адресу ГУ ДПС у Донецькій області було направлено лист щодо перевірки актуальності інформації по ОСОБА_1 . При проведенні аналізу було встановлено не проведення в інтегрованій картці платника (далі - ІКП) по КБК 71040000 нарахувань єдиного внеску в автоматичному режимі на центральному рівні за травень-червень 2019 року.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за 2019 рік було надано 2 звіти:
- як фізичною особою - підприємцем від 13.08.2019 №8073, який зареєстрований в Реєстрі застрахованих осіб 13.08.2019 під номером 1801950, за період січень-липень 2019 на суму 6426,42 грн.;
- як самозайнята особа, що здійснює незалежну професійну діяльність від 07.04.2020 №17403900, який зареєстрований в Реєстрі застрахованих осіб 08.04.2020 під номером 1548469, за період травень-грудень 2019 на суму 7344,48 грн.
В ІКП ОСОБА_1 по КБК 71040000 наявні наступні нарахування єдиного внеску за 2019 рік:
- за І квартал 2019 року в автоматичному режимі на центральному рівні у сумі 2754,18 грн., терміном сплати 19.04.2019;
- за ІІ квартал 2019 року в автоматичному режимі на центральному рівні у сумі 2754,18 грн., терміном сплати 19.07.2019;
- за ІІІ квартал 2019 року, згідно поданого звіту від 13.08.2019 №8073, табл. 1 у сумі 918,06 грн. (за липень 2019 року), терміном сплати 13.08.2019;
- за ІІІ квартал 2019 року, в автоматичному режимі на центральному рівні, як самозайнятій особі, що здійснює незалежну професійну діяльність у сумі 2754,18 грн., терміном сплати 21.10.2019;
- за ІV квартал 2019 року, в автоматичному режимі на центральному рівні, як самозайнятій особі, що здійснює незалежну професійну діяльність у сумі 2754,18 грн., терміном сплати 20.01.2020;
- згідно поданого звіту за 2019 рік від 07.04.2020 №17403900, як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність у сумі 0,00 грн., терміном сплати 30.04.2020.
Таким чином, в ІКП платника згідно поданого звіту від 07.04.2020 №17403900 не відбулось нарахування єдиного внеску в автоматичному режимі на центральному рівні, як самозайнятій особі, яка провадить незалежну професійну діяльність за ІІ квартал 2019 року (травень, червень 2019) у сумі 1836,12 грн.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що зазначена справа зареєстрована через «ЄСІТС», тому в паперовому вигляді відсутня, електронну картку справи можна отримати, витребував справу з ЦБД КП «Діловодство спеціалізованого суду».
За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).
Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).
За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.
Апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».
Відповідно до ст. 311 КАС Украни справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення, виходячи з наступного.
Згідно інформаційної системи ДПС України позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області, ДПІ - 538 Мар'їнська державна податкова інспекція та зареєстрована як: фізична особа - підприємець з 20.03.2017 по 31.07.2019; самозайнята особа, що здійснює незалежну професійну діяльність з 13.05.2019 по теперішній час, що не заперечується учасниками справи.
В межах розгляду адміністративної справи № 200/2386/24 позивачу стало відомо, що відповідачем 23.05.2024 року прийнято рішення про коригування облікових показників в інтегрованій картці платника податків інформаційно-комунікаційної системи ДПС України по КБК 71040000 № 513/05-99-24-12, яким збільшено щоквартальні нарахування єдиного внеску по самозайнятій особі, що здійснює незалежну професійну діяльність в сумі 1836,12 грн. та нараховано борг (недоїмку) з єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування в сумі 1836,12 грн.
З метою отримання інформації про наявність боргу (недоїмку) з єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування позивач звернулася 11.06.2024 до відповідача із відповідною заявою.
Листом відповідача від 19.06.2024 року позивача повідомлено, що в ІКП по єдиному внеску згідно наданого звіту від 07.04.2020 року № 1743900 не відбулись нарахування єдиного внеску за II квартал 2019 року (травень та червень 2019 року) в сумі 1836,12 грн.
Рішенням в.о. начальника Головного управління ДПС у Донецькій області від 23.05.2024 року № 513/05-99-24-12 про коригування облікових показників в інтегрованій картці платника податків інформаційно-комунікаційної системи ДПС України по КБК 71040000 позивачу збільшено щоквартальні нарахування єдиного внеску по самозайнятій особі, що здійснює незалежну професійну діяльність, в сумі 1836,12 грн.
Позивач вважає рішення в.о. начальника Головного управління ДПС у Донецькій області від 23.05.2024 № 513/05-99-24-12 протиправним та таким що підлягає скасуванню, оскільки згідно квитанцій та довідки ОК-5 підтверджується сплата єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування в сумі 1836,12 грн. за період з травня по червень 2019 року.
Згідно п.п. 2, 3, 10 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон 2464-VI) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.
Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
За п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є: роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).
Згідно п. 5 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI до платників єдиного внеску відносяться також особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
За п. 63.2 ст. 63 ПК України взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків.
Взяття на облік у контролюючих органах юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, а також самозайнятих осіб здійснюється незалежно від наявності обов'язку щодо сплати того або іншого податку та збору.
За п. 63.5 ст. 63 ПК України всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.
Фізичні особи - підприємці та особи, які мають намір провадити незалежну професійну діяльність, підлягають взяттю на облік як самозайняті особи у контролюючих органах згідно з цим Кодексом.
Згідно п.п. 65.2, 65.3 статті 65 ПК України взяття на облік фізичних осіб - підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.
Для взяття на облік фізичної особи, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність, така особа повинна подати заяву та документи особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до контролюючого органу за місцем постійного проживання.
Згідно пп. 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПК України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб
За п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
Отже, адвокатська діяльність підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, оподаткування доходів від отримання якої регулюється статтею 178 ПК України, за умов, якщо така особа не є найманим працівником та не зареєстрована як фізична особа-підприємець відповідно до вимог законодавства.
Згідно п.п. 4 п. 6.7 Розділу VI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588, якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа провадить незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується у контролюючих органах як фізична особа - підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
Позивачка була зареєстрована як фізична особа-підприємець з 20.03.2017 року по 31.07.2019 року, в період з 13.05.2019 року по теперішній час - самозайнята особа, що здійснює незалежну професійну діяльність.
За правовим висновком Верховного Суду в постанові від 19.06.2024 року у справі № 560/4161/18 Законом № 2464-VI не передбачено порядку обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності.
Спірним періодом щодо нарахування позивачу, як самозайнятій особі, що здійснює незалежну професійну діяльність, єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування в сумі 1836,12 грн. є травень-червень 2019 року.
Відповідач зазначає, що в ІКП платника згідно поданого звіту від 07.04.2020 року №17403900 не відбулось нарахування єдиного внеску в автоматичному режимі на центральному рівні, як самозайнятій особі, яка провадить незалежну професійну діяльність за ІІ квартал 2019 року (травень - червень 2019) у сумі 1836,12 грн.
З наданих відповідачем на виконання ухвали суду від 12.09.2024 року звітів, судом встановлено, що позивачем 13.08.2019 року подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску форми № Д5 (річна) за період з 01.01.2019 року по 31.07.2019 року, як фізична особа-підприємець.
Згідно Таблиці № 1 нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 було нараховано єдиний внесок в січні 2019 року - 918,06 грн., в лютому 2019 року - 918,06 грн., в березні 2019 року - 918,06 грн., в квітні 2019 року - 918,06 грн., в травні 2019 року - 918,06 грн., в червні 2019 року - 918,06 грн., в липні 2019 року - 918,06 грн.
03.04.2020 позивачем подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску форми № Д5 (річна) за період з 01.05.2019 по 31.12.2019 як самозайнята особа, яка провадить незалежну професійну діяльність.
Згідно Таблиці № 1 нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування ОСОБА_1 було нараховано єдиний внесок в травні 2019 року - 918,06 грн., в червні 2019 року - 918,06 грн., в липні 2019 року - 918,06 грн., в серпні 2019 року - 918,06 грн., в вересні 2019 року - 918,06 грн., в жовтні 2019 року - 918,06 грн., в листопаді 2019 року - 918,06 грн., в грудні 2019 року - 918,06 грн.
Аналізуючи вказані звіти судом встановлено, що ОСОБА_1 було сплачено єдиний внесок за ІІ квартал 2019 року - як фізична особа-підприємець (квітень - червень 2019 року) в загальній сумі 2754,18 грн., та як самозайнята особа, яка провадить незалежну професійну діяльність (травень - червень 2019 року) в загальній сумі 1836,12 грн.
Також, інтегрованою карткою платника підтверджується.сплата єдиного внеску за ІІ квартал 2019 року, як самозайнятою особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, тому доводи відповідача про те, що за ОСОБА_1 наявний борг (недоїмка) з єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування в сумі 1836,12 грн. за період (травень - червень 2019 року) спростовуються матеріалами справи.
Крім того, листом Головного управління ДПС у Донецькій області від 11.01.2024 року № 125/6/05-99-24-20 повідомлено позивача, що станом на 27.12.2023 року заборгованість з єдиного внеску згідно даних інтегрованої картки платника податків інформаційно-комунікаційної системи ДПС України по КБК 71040000 ОСОБА_1 - відсутня.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Донецькій області про коригування облікових показників в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 від 23.05.2024 року № 513/05-99-24-12 яким збільшено щоквартальні нарахування єдиного внеску по самозайнятій особі, що здійснює незалежну професійну діяльність в сумі 1836,12 гривень.
Щодо вимоги про внесення до інтегрованої картки платника ОСОБА_1 зміни щодо зменшення нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 1836,12 грн., суд враховує наступне.
Згідно п.п. 19-1.1.10 п. 19.1 ст. 19 ПК України контролюючі органи забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску.
Наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 року № 5 затверджено порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок № 5), яким визначено правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згіно цього Порядку відповідальними за ведення інтегрованої картки є територіальні підрозділи Державної податкової служби України.
За п.п. 1 п. 1 розділу ІІ Порядку № 5 з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
На переконання суду, відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відомості, внесені податковим органом до баз даних, є податковою інформацією, що повинна відповідати принципу достовірності та відображати дійсний стан розрахунків платника з бюджетом.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 20.12.2023 по справі № 813/2689/17, від 17.01.2024 по справі № 440/1460/19.
Наявність в інтегрованій картці платника неправомірно облікованого податкового боргу дає право контролюючим органам застосовувати положення статті 87 Податкового кодексу України, відповідно до якої поточна сплата платником податків його самостійно нарахованих податкових зобов'язань зараховується в рахунок сплати податкового боргу.
Таким чином, в інтегрованій картці платника одночасно погашається податковий борг, який обліковується протиправно, а також виникає новий борг за самостійно нарахованими платником податковими зобов'язаннями, що в подальшому може привести до застосування штрафних санкцій за їх несвоєчасну сплату та нарахування пені. Отже, неправомірне відображення в інтегрованій картці платника сум грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, має безпосередній вплив на господарську діяльність платника у зв'язку із потенційним понесенням ним додаткових витрат.
За правовою позицією Верховного Суду в постанові від 20.01.2022 року у справі № 480/1390/19 у платника податків наявний матеріально правовий інтерес в тому, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, реальну структуру податкових вигод та податкових зобов'язань платника податків.
Суд враховує, що визнання протиправним та скасування рішення від 23.05.2024 року № 513/05-99-24-12, з однієї сторони, нівелює обов'язок платника податків зі сплати нарахованих грошових зобов'язань, а з іншої - виключає наявність правових підстав для відображення відповідних грошових зобов'язань в інтегрованій картці платника. Водночас, протиправне відображення грошових зобов'язань в інтегрованій картці платника без належних правових підстав, очевидно вказує на порушення прав платника податків та необхідність проведення коригування даних інтегрованої картки платника в цілях поновлення порушених прав.
Отже, через відображення в електронному кабінеті, інтегрованій картці та інших інформаційних системах ДПС інформації про наявність у платника податків грошового зобов'язання на підставі рішення від 23.05.2024 року № 513/05-99-24-12, що вважається скасованим, порушуються права платника податків.
Крім того, повноваження з внесення змін до інформаційних систем для цілей розгляду цієї справи за своєю сутністю не є дискреційними повноваженнями.
Згідно рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № К(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають їм можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох альтернативних варіантів управлінських рішень, кожен із яких є законним. При цьому повноваження державних органів не можуть визнаватися дискреційними за наявності лише одного правомірного та законно обґрунтованого варіанта поведінки суб'єкта владних повноважень.
Отже, передумовою виключення з електронного кабінету, інтегрованої картки та інших інформаційних систем ДПС інформації про наявність у платника податків грошового зобов'язання, є встановлення, зокрема, обставин, що вказують про скасування рішення від 23.05.2024 року № 513/05-99-24-12.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про зобов'язання Головне управління ДПС у Донецькій області внести до інтегрованої картки платника ОСОБА_1 зміни щодо зменшення нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування по самозайнятій особі, що здійснює незалежну професійну діяльність на суму 1836,12 гривень, оскільки збільшення щоквартальних нарахувань єдиного внеску по самозайнятій особі, що здійснює незалежну професійну діяльність в сумі 1836,12 грн. було нараховано ОСОБА_1 протиправно.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого підстави для скасування рішення суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у справі № 200/4607/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 23 грудня 2024 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: А.А. Блохін
Е.Г. Казначеєв