№ 11-кп/824/2844/2024 Головуючий у першій інстанції - ОСОБА_1
27 листопада 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 грудня 2023 року щодо ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №42022112200000063, -
Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 грудня 2023 року,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця російської федерації, громадянина російської федерації, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , російська федерація, т.в.о. начальника розвідки бригади, військовослужбовця НОМЕР_1 ОМБР (в/ч НОМЕР_2 ), капітана,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 438 КК України, та призначено йому покарання у виді довічного позбавлення волі. Строк покарання ухвалено обраховувати з моменту затримання обвинуваченого ОСОБА_8 . Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_8 , у виді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили залишено без зміни.
Судом визнано доведеним, що 03 березня 2022 року близько 11:00 год. громадянин російської федерації ОСОБА_8 , перебуваючи по вулиці Київська в с. Гавронщина Бучанського району разом з іншими невстановленими досудовим розслідуванням військовослужбовцями ЗС рф, погрожуючи застосуванням автоматичної зброї, яку мав при собі, достовірно розуміючи, що потерпілий ОСОБА_9 є цивільною особою, оскільки був одягнений у цивільний одяг, не мав ознак приналежності до будь-яких військових підрозділів, зупинив посеред вулиці потерпілого ОСОБА_9 шляхом віддання останньому наказу зупинитися, заборонив продовжувати рух, чим обмежив свободу пересування, що є порушенням статті 31 Конвенції.
У подальшому ОСОБА_8 з метою подавлення волі та спроможності потерпілого ОСОБА_9 до опору направив на нього автоматичну зброю та, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, спрямованого на жорстоке поводження з цивільним населенням, застосовуючи фізичну силу, прикладом автоматичної зброї, яку мав при собі, наніс удар потерпілому у щелепу, від чого ОСОБА_9 упав на живіт.
Після нанесення удару, розуміючи, що потерпілий ОСОБА_9 не має змоги чинити опір, в силу свого віку, фізичного стану та внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, ОСОБА_8 , продовжуючи реалізацію свого умислу, спрямованого на жорстоке поводження з цивільною особою, маючи на меті вчинити вбивство, здійснив три постріли з вогнепальної автоматичної зброї в область тулуба потерпілого ОСОБА_9 , що є порушенням статей 31 та 32 Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, ратифікованої Указом Президії Верховної Ради Української РСР «Про ратифікацію Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року про захист жертв війни» від 03.07.1954.
Смерть потерпілого ОСОБА_9 настала від вогнепальних численних проникаючих поранень тіла, ушкоджень внутрішніх органів, перелому щелепи справа та правової плечової кісти, крововиливів в місцях ушкоджень та крововтрати, що свідчить про наявність прямого причинового зв'язку між отриманими ушкодженнями та настанням смерті потерпілого ОСОБА_9 .
Вказаними діями, обвинувачений ОСОБА_8 вчинив жорстоке поводження з цивільним населенням, що виразилось у незаконному затриманні та завданні тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , поєднане з умисним його вбивством, чим порушив вимоги ст.ст. 3, 27, 31, 32, 147 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949 року та ст.ст. 43, 44, 51, 75 додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12.08.1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І).
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_8 вчинив жорстоке поводження з цивільним населенням, поєднане з умисним вбивством, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 438 КК України.
Не погодившись з вироком суду першої інстанції, захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 грудня 2023 року скасувати, кримінальне провадження закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, мотивуючи тим, що вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню через невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
На переконання сторони захисту, судом не встановлено переконливих доказіввинуватості ОСОБА_8 в інкримінованому правопорушенні. Суд як на доказ послався на протокол слідчого експерименту від 05.08.2022 за участю свідка ОСОБА_10 , який був очевидцем події, і якому військові рф також наносили тілесні ушкодження.
Отже свідок ОСОБА_10 фактично є потерпілою стороною, оскільки він отримав побої з боку обвинуваченого, а тому його показання не є об'єктивними, оскільки він є зацікавленою особою.
Також слідчий експеримент за участю свідка ОСОБА_11 , під час якого вона вказала, що чула постріли, однак не бачила, як це відбулося.
Крім того, матеріали справи не містять протоклу огляду місця події. Протокол огляду речей та документів від 28.06.2022 року та відеозапис від 26.08.2022 року складений оперуповноваженим без відповідних доручень слідчого або прокурора, що є порушенням ст. 237 КПК України, а відтак є недопустимим доказом. Висновок СМЕ №407 від 21.04.2022 року не містить даних щодо часу настання смерті потерпілого та ймовірного часу спричинення тілесних ушкоджень, що судом залишено без належної оцінки.
Дане кримінальне провадження проводиться «in absentia».
Повістка про виклик обвинуваченого у судове засідання опубліковано у газеті «Урядовий кур'єр».
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі; позицію прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги сторони захисту; колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Згідно вимог ч. 1 ст. 404 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто вирок має ґрунтуватися на зібраних доказах, повністю та всебічно досліджених та правильно оцінених судом, а висновки про подію кримінального правопорушення, про винуватість або невинуватість обвинуваченого у вчиненні злочину та інші істотні питання, які виникли у кримінальному провадженні, мають з достовірністю випливати з матеріалів провадження.
Згідно ст. 84 КПК України доказами у кримінальній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність або відсутність суспільно-небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 94 КПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд першої інстанції визнав ОСОБА_8 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 438 КК України.
З таким висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджуються зібраними, перевіреними та належно оціненими судом першої інстанції доказами, а саме:
- даними рапорту оперуповноваженого СРЗВ ВКП Бучанського РУП ГУНП в Київській області від 15.04.2022 за №9573 про те, що в ході відпрацювання території с. Гавронщина Бучанського району Київської області виявлено тіло ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ознаками насильницьких дій, а саме: кульовими пораненнями;
- даними протоколу огляду від 15.04.2022 з фототаблицею до нього, згідно якого при огляді трупа виявлено зі спини ушкодження отримані в результаті кульового поранення;
- даними протоколу огляду трупа ОСОБА_9 від 20.04.2022, з фототаблицею до нього, в ході якого виявлено ушкодження: на нижній щелепі справа рана У-подібної форми з довжиною променів 1 см, 1 см та 1,5 см, із нерівними кровонапливними засадненими краями, нерівними стінками, глибиною до 0,5 см. В проекції рани темно-червоного кольору крововилив. Відмічається багато уламковий перелом тіла нижньої щелепи справа в проекції рани на нижній щелепі із зубчастими краями перелому по зовнішній поверхні та рівними по внутрішній поверхні; на задній поверхні грудної клітини зліва в області тіла лівої лопатки розташована по довжині згідно 10-4 годинам умовного циферблата годинника рана № 1 веретеноподібної форми розміром 1,3х0,4 см із нерівними кровонапливними засадненими краями, нерівними стінками, з наявністю дефекту «мінус тканина» (при зведенні країв по кінцях з'являються складки, що знаходиться на висоті 143 см, від якої йде рановий канал ззаду наперед, зверху вниз та зліва направо і проникає в ліву плевральну порожнину. На задній поверхні грудної клітини зліва у середній третині трохи лівіше від хребта рана № 2 аналогічна вищеописаній майже горизонтально розташована, що знаходиться на висоті 132 см вище рівня підошовної поверхні стоп, від якої йде рановий канал ззаду наперед, зліва направо та майже горизонтально і проникає в ліву плевральну порожнину; в поперековій області зліва рана № 3 округлої форми діаметром 0,4-0,5 см, із нерівними кровонапливними засадненими краями, нерівними стінками, з наявністю дефекту «мінус тканина» (при зведенні країв по кінцях з'являються складки), що знаходиться на висоті 119 см вище рівня підошовної поверхні стоп, від якої рановий канал зверху вниз, спереду назад та трохи зліва направо; на передній поверхні шиї справа над внутрішньою третиною ключиці рана № 4 лінійної форми довжиною 1,8 см, із нерівними кровонапливними краями, розташована по довжині згідно 11-5 годинам умовного циферблата годинника і знаходиться на висоті 145 см вище рівня підошовної поверхні стоп, від якої йде рановий канал спереду назад, зверху вниз та трохи зліва направо і проникає в праву плевральну порожнину; на передній поверхні грудної клітини справа в 2 міжребер'ї аналогічного характеру рана № 5 лінійної форми довжиною 2 см, майже горизонтально розташована і знаходиться на висоті 139 см вище рівня підошовної поверхні стоп, від якої йде рановий канал спереду назад, зверху вниз та трохи зліва направо і проникає в праву плевральну порожнину; на передній поверхні грудної клітини справа у нижній третині рана № 6 лінійної форми довжиною 2 см, із нерівними кровонапливним краями, розташована по довжині згідно 10-4 годинам умовного циферблата годинника, та знаходиться на висоті 122 см вище рівня підошовної поверхні стоп, від якої йде рановий канал спереду назад, зверху вниз та трохи ліва направо і проникає в праву плевральну порожнину; знайдено багатоуламковий перелом шийки лівої плечової кістки з численними кістяними уламками та гострими краями по всім поверхням;
- даними висновку судово-медичного експерта № 407 від 21.04.2022, згідно з якими смерть ОСОБА_9 настала від вогнепальних численних проникаючих поранень тіла з ушкодженням внутрішніх органів та крововтратою, що вказують вхідні вогнепальні рани на тулубі, хід ранових каналів розташованих в різних напрямках, ушкодження внутрішніх органів, крововиливи в місцях ушкоджень. Виявлені тілесні ушкодження, у ОСОБА_9 , спричинені вогнепальною зброєю, що мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, є небезпечне для життя, і перебувають у прямому зв'язку з настанням смерті потерпілого. Крім ушкоджень, від яких настала смерть, виявлено рану на обличчі справа, переломи нижньої щелепи справа та правої плечової кістки з наявністю темно-червоних крововиливів. Описані ушкодження заподіяні тупими предметами і мають ознаки ушкоджень середньої тяжкості;
- даними, що містяться у матеріалах виконаного доручення від 29.06.2022 за № 1270/46-2022вс Департаменту захисту інтересів суспільства і держави НП України, згідно з яким ОСОБА_8 ідентифіковано як військовослужбовця, причетного до вчинення протиправних дій щодо ОСОБА_9 ;
- даними, що містяться у матеріалах виконаного доручення від 02.09.2022 СУ/4188 ГУ СБ України, згідно якого ОСОБА_8 ідентифіковано як одного з військовослужбовців, причетних до вчинення протиправних дій щодо ОСОБА_9 ;
- даними протоколу огляду речей та документів від 28.06.2022 року та огляду відеозапису від 26.08.2022 року, в ході складання яких оглянуто сторінку офіційного сайту Головного управління розвідки Міністерства оборони України та встановлено, що у списках особового складу НОМЕР_1 окремої мотострілецької бригади НОМЕР_3 загальновійськової армії значиться старший лейтенант ОСОБА_8 ;
- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.06.2022, проведеному за участю свідка ОСОБА_10 , з доданою довідкою до протоколу, в ході якого свідок впізнав ОСОБА_8 , який 03.03.2022 рокув с. Гавронщина Київської області по вул. Шевченка в напрямку центру села близько 10:20 год. здійснив постріли в ОСОБА_9 в область голови, після чого останній помер. Даний чоловік являється військовослужбовцем збройних сил російської федерації;
- даними протоколу слідчого експерименту від 05.08.2022 року за участю свідка ОСОБА_10 з фототаблицею до слідчого експерименту та додатком до нього, згідно яким свідок повідомив, що 03.03.2022 року перебував в с. Гавронщина, приблизно 10:00-10:20 год. цього ж дня вийшов з автобази по АДРЕСА_2 та вирушив в магазин до центру селища, по дорозі між вулицями Миколаївська та Київська. Рухаючись до магазину по вказаній дорозі попереду нього за кроків 15-20 в тому ж напрямку йшов чоловік літнього віку з сивим волоссям, одягнутий в темний одяг. В подальшомуОСОБА_10 побачив як з центру села по вказаній дорозі назустріч бігли 4-5 російських військових з білими пов'язками і автоматичною зброєю та кричали «Лежать! На землю!». Чоловіка, який йшов попереду нього, один із російських військових вдарив автоматом у щелепу та після чого вистрілив в нього зі зброї. До нього ( ОСОБА_10 ) підбігли інші російські військові та почали бити його. В подальшому ОСОБА_10 повели до магазину в центрі села по вул. Київській, де продовжили бити тазмусили стати біля стіни. ОСОБА_10 зазначив, що біля магазину його знову били російські військові. В цей момент він добре зміг запам'ятати як виглядав російський військовий, який вистрелив у вище зазначеного чоловіка. Окрім того, ОСОБА_10 зазначив, що, на його думку, цей російський військовий був офіцером (командиром), оскільки на його формі були «зірки», проте ОСОБА_10 не може вказати йоговійськове звання. Також, ОСОБА_10 зазначив, що російські військові грабували магазин та після певного проміжку часу залишили його біля магазину і вирушили у невідомому напрямку, а він підійшов до тіла чоловіка, який лежав на проїзді між вулицями Миколаївська та Київська, перевірив пульс чоловіка, після чого зрозумів, що той мертвий;
- даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.11.2022 за участю ОСОБА_10 з довідкою до протоколу, про те, що свідок серед представлених на фотознімках упізнав ОСОБА_9 , якого 03.03.2022 року було вбито з автоматичної зброї офіцером ЗС рф;
- даними протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 02.08.2022 за участю свідка ОСОБА_11 з довідками до протоколу, яка серед пред'явлених на фотознімках осіб впізнала ОСОБА_8 , який здійснив постріли з автомата.
Наведені докази судом першої інстанції, відповідно до ст. 94 КПК України, належним чином перевіреніз точки зору належності, допустимості, достовірності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення та обґрунтовано покладено в основу вироку, а тому посилання захисника в апеляційній скарзі на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам, оскільки не знайшли свого підтвердження дослідженими доказами, - є неспроможними.
Доводи сторони захисту про наявність суперечностей щодо визначення часу й місця вчинення кримінального правопорушення, а також про те, що протоколи слідчого експерименту та впізнання за участю свідків не містять достатніх даних, які вказували би на те, що кримінальне правопорушення вчинено саме обвинуваченим ОСОБА_8 , є безпідставними, позаяк спростовуються дослідженими доказами.
Судом першої інстанції встановлено, що злочин, який інкримінують обвинуваченому ОСОБА_8 , містить усі елементи складу закінченого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 438 КК України, у тому числі об'єктивну сторону (час, місце) та суб'єкт злочину (обвинувачений ОСОБА_8 ).
Також, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_8 покарання, у повній мірі дотримався положень ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, ступінь суспільної небезпеки, наслідки, які настали від даного кримінального правопорушення, поведінку обвинуваченого під час вчинення злочину та обстановку його вчинення, дані про особу вбитого, який був цивільною особою літнього віку, та обґрунтовано призначено обвинуваченому ОСОБА_8 максимальне покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 438 КК України, у виді довічного позбавлення волі.
Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги захисника та вважає за необхідне залишити оскаржуване рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418 КПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 грудня 2023 року щодо ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 438 КК України, - без зміни.
Касаційна скарга на дану ухвалу суду може бути подана до Верховного суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді: _______________ ______________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4