№ 11-кп/824/2076/2024 Головуючий у 1-ій інстанції: ОСОБА_1
11 грудня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченої ОСОБА_8 ,
у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою зі змінами прокурора на вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_8 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
Вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2020 року,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Берегово, Закарпатської області, мадярки, громадянки України, без освіти, непрацюючої, заміжньої, маючої на утриманні дитину 2015 р.н., зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої:
- вироком Печерського районного суду міста Києва від 09 грудня 2015 року за ч. 1 ст. 185 КК України призначено покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн;
- вироком Солом'янського районного суду міста Києва від 13 жовтня 2017 року за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі строком 2 роки 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком 2 роки; 14.02.2018 року Апеляційним судом міста Києва ОСОБА_8 звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі на підставі ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2016 році»,
визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком 2 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнено від призначеного покарання з випробовуванням з іспитовим строком 2 роки. На підставі ст. 76 КК України ОСОБА_8 зобов'язано: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_8 , маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, 01 березня 2018 року приблизно о 18 годині 15 хвилин ОСОБА_8 , перебуваючи біля будинку №112-А, за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, реалізуючи свій злочинний умисел, скориставшись тим, що ОСОБА_9 не звертає на неї увагу, а також тим, що за її діями ніхто не спостерігає, розстібнула рюкзак, звідки таємно, повторно викрала майно ОСОБА_9 , а саме: гаманець сірого кольору фірми «REACCESSORIES», вартістю 166 гривень 67 копійок, в якому знаходилися: грошові кошти в сумі 660 грн; дві банківські картки банку «СБЕРБАНК», які матеріальної цінності для потерпілої не представляють; банківську картку банку «ПУМБ», яка матеріальної цінності для потерпілої не представляє; дисконтні картки у кількості 12 штук, які матеріальної цінності для потерпілої не представляють, а всього, ОСОБА_8 таємно, повторно викрала чуже майно, яке належить ОСОБА_9 на загальну суму 826 гривень 67 копійок.
Прокурор подав апеляційну скаргу зі змінами, в якій просить вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2020 року скасувати; кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 185 КК України закрити у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння відповідно до ст. 5 КК України, п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Заслухавши суддю-доповідача; доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу зі змінами, пояснення обвинуваченої ОСОБА_8 та її захисника ОСОБА_7 , які просили вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2020 року скасувати, а провадження закрити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги у зв'язку із декриміналізацією її діяння, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга зі змінами прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, 09 серпня 2024 року набув чинності Закон України 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від (далі - Закон № 3886-IX), яким було внесено зміни до статті 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).
Відповідно до ст. 58 Конституції України, ст. 5 КК України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують кримінальну відповідальність особи, у такому разі вони поширюються на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання такими законами чинності.
Законом №3886-IX від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів щодо посилення за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» викладено у новій редакції ст. 51 КУпАП України та змінено розмір дрібного викрадення чужого майна з 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як убачається із матеріалів кримінального провадження, інкриміноване ОСОБА_8 кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 185 КК України, яким завдано потерпілій ОСОБА_9 шкоди на суму 826,67 грн, вчинено 01 березня 2018 року.
Згідно з діючим на момент вчинення злочину законодавством, прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 становив 1762 грн., відповідно податкова соціальна пільга та неоподатковуваний мінімум доходів громадян становили 881 грн.
Таким чином, кримінальна відповідальність за крадіжку з врахуванням змін, внесених Законом №3886-IX, настає за вчинення крадіжки на суму 1762 грн.
Позаяк ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні крадіжки на суму 826,67 грн, кримінальне провадження стосовно неї підлягає закриттю.
Закон України № 3886-IX в частині визначення розміру вартості майна, за викрадення якого передбачена адміністративна відповідальність, як наслідок, вплинув на розмір вартості майна, за викрадення якого передбачена кримінальна відповідальність, має зворотну силу в часі і підлягає застосуванню у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до положень п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Згідно зі ст. 417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок і закриває кримінальне провадження.
З огляду на викладене, на думку колегії суддів кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 підлягає закриттю.
Керуючись ст. 58 Конституції України, ст. 5 КК України, ст.ст. 403, 407, 417 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора зі змінами задовольнити.
Вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2020 року щодо ОСОБА_8 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, скасувати.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 185 КК України закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той же строк з дня вручення копії судового рішення.
Судді: _______________ ______________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4