19 листопада 2024 року м. Київ
Справа № 753/18123/24
Провадження: № 33/824/5256/2024
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Невідома Т. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Речиця Віталія Вікторовича
на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 15 жовтня 2024 року, винесену під головуванням судді Заруби П. І.,
про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АДД№031637 від 02 вересня 2024 року, о 00-й годині 01 хвилина 02 вересня 2024 року в м. Києві, Харківське шосе, 121, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Кіа Сід» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, від огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 15 жовтня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Не погодившись із таким судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Речиць В.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив скасувати постанову Дарницького районного суду м. Києва від 15 жовтня 2024 року та закрити провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що доказів порушення правил дорожнього руху у матеріалах справи немає, а тому відсутня підстава для зупинки. Також вказує на те, що ОСОБА_1 не було роз'яснено його права та обов'язки. Окрім того, у ОСОБА_1 були відсутні ознаки алкогольного сп'яніння, також під час проведення огляду не було залучено свідків.
В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Речиць В. В. не з'явились. Адвокат Речиць В. В. 19 листопада 2024 року подав клопотання про розгляд справи без його участі та участі ОСОБА_1 .
Згідно ч. 6 ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.
Ураховуючи наведені обставини, вважаю за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Речиця В. В. відповідно до ч. 6 ст. 294 КУпАП.
Дослідивши письмові матеріали справи, відтворивши відеозаписи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, доходжу висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 130 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Постанова суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам.
Як убачається із матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи судом першої інстанції було достатньо повно, об'єктивно та всебічно досліджено наявні письмові матеріали та суд дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Крім того, п.2.9 А Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Разом із цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Абзацами другим та четвертим частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з положеннями статті 52 цього Закону одним із таких органів державного контролю є Національна поліція.
Відповідно до абзацу третього частини другої статті 16 вказаного Закону водій зобов'язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах його компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами.
Отже, водій зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» іПравилами дорожнього руху, зокрема,виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним з таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Дотримання водієм транспортного засобу процедури проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння на вимогу працівників поліції є його обов'язком.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 031637 від 02 вересня 2024 року, о 00-й годині 01 хвилина в м. Києві, Харківське шосе, 121, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Кіа Сід» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, від огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
В матеріалах справи міститься направлення ОСОБА_1 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02 вересня 2024 року. У результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, поведінка, яка не відповідає обстановці.(а. с. 2).
Також в матеріалах справи наявні відеозаписи із нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 130 КУпАП 02 вересня 2024 року щодо ОСОБА_1 (а. с. 6).
На долучених до матеріалів справи відеозаписах зафіксовано, що працівниками поліції було названо причину зупинку автомобіля. Після цього працівник поліції запитав чи вживав ОСОБА_1 алкогольні напої, на що останній відповів, що ні. Працівники патрульної поліції запропонували пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. ОСОБА_1 відповів, що пройде з радістю, після того як нададуть докази правопорушення. Потім знову працівник поліції ще три рази пропонують пройти огляд, однак ОСОБА_1 сказав наступні фрази: «Дайте мені сказати» та « Пройду лише після того, коли ви мені надасте докази правопорушення». Працівники повторно роз'яснили підстави зупинки. ОСОБА_1 зазначив: «Я служу у ВСП. Я знаю закон».
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Будь-яких зауважень чи заперечень щодо змісту складеного протоколу в ньому не зазначено.
Доводи скаржника про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, судом оцінюється критично, оскільки встановлено, що працівником поліції неодноразово було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд як на місці зупинки, так і в медичному закладі, однак він ухилявся постійно від відповіді, що свідчить про відмову від проходження такого огляду.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не було роз'яснено права та обов'язки, апеляційний суд сприймає критично, оскільки особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, реалізувала свої права, передбачені ст. 268 КУпАП, під час розгляду справи в суді та скористався ними шляхом представлення своїх інтересів в суді адвокатом. Окрім того із відеозапису убачається, що ОСОБА_1 зазначив, що він знає закон.
Також не знайшли свого підтвердження і доводи скаржника, що під час проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відсутні були свідки, адже відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху», ч. 2 ст. 266 КУпАП викладена у новій редакції: зокрема, зазначено, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Отже, правопорушення фіксувалось на бодікамеру працівника поліції та відеореєстратор, відповідно свідки не були потрібні.
За наслідками перевірки судового рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, судом першої інстанції належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, яким суд надав належну оцінку та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в оскаржуваній постанові, і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, скаржником не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Враховуючи наведене, доходжу висновку, що постанова Яготинського Дарницького районного суду м. Києва від 15 жовтян 2024 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Речиця В. В. слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 284, 294 КУпАП, суддя
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Речиця Віталія Вікторовича залишити без задоволення.
Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 15 жовтня 2024 рокузалишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т. О. Невідома