Справа №: 398/2512/22
провадження №: 2/398/510/24
Іменем України
"10" грудня 2024 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Стручкової Л.І.,
з участі секретаря судового засідання Семенової Є.Р.,
позивача ОСОБА_1 та її представника - адвоката Ісмайлової А.В.,
представника відповідача - адвоката Бугайченко Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Олександрії в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки в натурі із майна, що є спільною частковою власністю, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про приведення у відповідність до фактичного розміру часток в праві спільної часткової власності на нерухоме майно, виділ частки в натурі із майна, що є спільною частковою власністю,
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Ісмайлова А.В., звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про виділ частки в натурі із майна, що є спільною частковою власністю, а саме виділити рахунок належних їй 7/10 часток житлового будинку АДРЕСА_1 : з житлового будинку «А,а»: кімнату №1-1 площею 6,1 кв.м., кімнату №1-3 площею 6,1 кв.м., кімнату №1-4 площею 8,6 кв.м., кімнату №1-5 площею 9,1 кв.м., кімнату №2-5 площею 14,69 кв.м.; сарай «Б»; вбиральню «В»; погріб «пд»; колодязь «Г»; водовід «Е»; каналізацію «к»; замощення І; огорожу №1. В обґрунтування позову позивач вказує на те, що їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом належить 7/10 часток житлового будинку АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку «А,а», сараю «Б», вбиральні «В», погрібу «пд», погрібу «Ж», вбиральні «З», колодязю «Г», водопроводу «Е», замощення І, огорожі №1, каналізації «к». Інші 3/10 частки належать відповідачу на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом. Земельна ділянка під будинком не приватизована. Позивач в усній формі звернулася до відповідача з пропозицією укласти договір про поділ житлового будинку, на що остання погодилась. Однак, після виготовлення висновку щодо технічної можливості здійснити поділ, відповідач відмовилася укладати таку угоду. Позивач не може дійти домовленості з відповідачем щодо поділу житлового будинку, а тому просить поділити його в судовому порядку відповідно до варіанту, відображеному у висновку щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна №02/2022.
17.04.2023 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області ухвалено заочне рішення №398/2512/22 (провадження №2/398/708/23) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки в натурі із майна, що є спільною частковою власністю.
Ухвалою суду від 08.08.2023 року вказане заочне рішення було скасовано за заявою відповідача та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
19.09.2023 року відповідачем ОСОБА_2 подано зустрічний позов до ОСОБА_1 про приведення у відповідність до фактичного розміру часток в праві спільної часткової власності на нерухоме майно, виділ частки в натурі із майна, що є спільною частковою власністю. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що сторони є учасниками спільної часткової власності на житловий будинок і господарські споруди за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до технічного паспорту від 27.03.2017 року вказаний житловий будинок має загальну площу - 69,4 кв.м.; житлову площу - 36,3 кв.м.; з господарсько-побутовими будівлями: сарай літ. «Б», вбиральня літ «В», погріб літ. «пд», сарай літ. «Д», погріб літ «Ж», вбиральня літ. «З», колодязь літ «Г», водопровід літ «Е», замощення І, огорожа літ № 1, каналізація літ «к». Частка ОСОБА_2 в праві спільної власності, набута нею на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.03.2017 року, становить 3/10 частки вказаної нерухомості. ОСОБА_1 є власником 7/10 частки майна на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.10.2017 року. Фактично нерухоме майно утворюють дві окремі квартири, оснащені окремими входами, порядок користування якими був визначений за домовленістю співвласників з 1989 року. Реальні частини нерухомого майна, що перебувають у фактичному користуванні кожного із учасників права спільної власності становлять: ОСОБА_2 - 57/100 частки, ОСОБА_1 - 43/100 і не відповідають тим часткам, що зазначені у правовстановлюючих документах на житло. Вказана обставина підтверджується договором купівлі продажу від 24.04.1989 року, відповідно до умов якого ОСОБА_3 (мати ОСОБА_4 ) продала, а ОСОБА_5 (дядько ОСОБА_2 ) купив 3/10 частини будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , який розташований на присадибній земельній ділянці розміром 600 кв.м. Згідно умов вказаного договору, в користування покупця переходить: 1-4 = 19,9м.кв. ;1-5 =7,8 м.кв.; 1-6= 5,5 м.кв. Вказані обставини також підтверджуються копією технічного паспорту на житловий будинок від 31.07.1991 року. Отже, ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу фактично став власником частини будинку із загальною площею 33,2 м2. Водночас у фактичному користуванні ОСОБА_3 залишилось 29,9 м.кв. загальної площі будинку. Після смерті ОСОБА_5 (дядька ОСОБА_2 ) належне йому майно успадкувала ОСОБА_6 (мати ОСОБА_2 ), зокрема і 3/10 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.09.2003 року № 1475. За життя ОСОБА_6 (матері ОСОБА_2 ) до належних їй 3\10 частин спірного будинку було прибудовано коридор та ванну кімнату, які і у технічному паспорті від 27.03.2017 року і згідно висновку експерта, наданого ОСОБА_1 , позначені як № 2-1 та № 2-6, загальною площею 5,7 м.кв. Також нею було побудовано сарай, який згідно технічного паспорту від 27.03.2017 року позначений літ. «Д». Зазначені приміщення були збудовані за згоди матері ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , що підтверджується копією її заяви від 29.10.2003 року. Відповідно до акту Державної технічної комісії від 06.11.2003 року збудовані ОСОБА_6 веранда і сарай були прийняті в експлуатацію. Рішенням виконкому Олександрійської міської ради Кіровоградської області від 13.11.2003 року № 891 було затверджено акт приймальної комісії від 06.11.2003 року на веранду до житлового будинку та господарські будівлі, збудовані ОСОБА_6 по АДРЕСА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 успадкувала після смерті своєї матері, ОСОБА_6 3/10 частки житлового будинку, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом. Загальна площа успадкованої частки будинку становить 39,5 м2, житлова - 27,2 м.кв. Отже, фактично загальна площа спірного житлового будинку становить 69,4 м.кв., з яких у користуванні ОСОБА_2 перебуває 39,5 м.кв., а у користуванні ОСОБА_1 - 29,9 м.кв. Житловий будинок розташований на присадибній земельній ділянці загальною площею 917,8 м.кв. Вважає, що наведене переконливо свідчить про невідповідність визначених в правовстановлюючих документах часток співвласників будинку фактичним часткам, які перебувають у власності та користуванні сторін по справі, тому просить привести у відповідність з реальними ідеальні частки співвласників у праві спільної часткової власності на вказаний житловий будинок, встановивши, що реальний розмір часток співвласників у праві спільної часткової власності на житловий будинок становить: за ОСОБА_2 57/100 частки, за ОСОБА_1 43/100. Виділити в натурі ОСОБА_2 в рахунок 57/100 частки, що належить їй на праві власності в «А,а» кімнату 2-1 площею 3,5 м.кв., 2-2 площею 6,6 м.кв., 2-3 площею 7,8 м.кв., 2-4 площею 10,7 м.кв., 2-5 площею 8,7 м.кв., 2-6 площею 2,2 м.кв. А також господарсько-побутові будівлі та споруди: «Д» сарай, «Ж» погріб, «Г» колодязь. Виділити ОСОБА_2 у користування присадибну земельну ділянку площею 523,15 м2 призначену для обслуговування житловому будинку АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 02.10.2023 року зустрічний позов ОСОБА_2 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 та об'єднано в одне провадження.
Ухвалою суду від 02.11.2023 року за клопотанням представника відповідача ОСОБА_2 у справі призначено комплексну будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу. Провадження у справі зупинено.
Ухвалою суду від 13.12.2023 року провадження у справі відновлено, призначено підготовче засідання для розгляду клопотання експерта.
Ухвалою суду від 20.12.2023 року надіслано матеріали даної цивільної справи, а також оригінал технічного паспорту на домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , виготовлений 27.03.2017 року, до Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи за ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області №398/2512/22 від 02.11.2023 року. Провадження по цивільній справі на час проведення експертизи зупинено.
27.02.2024 року до суду повернулася ухвала №398/2512/22 від 02.11.2023 рокупро призначення комплексної будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи без виконання в зв'язку з несплатою рахунку за проведення експертизи.
Ухвалою суду від 05.03.2024 року провадження у справі відновлено, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 08.04.2024 року підготовче провадження закрито та справу призначено до судового розгляду.
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити. Позивач ОСОБА_1 посилаючись на обставини викладені в позові, додатково суду пояснила, що має намір розпорядитись своєю часткою нерухомого майна. Звернулась до відповідача з пропозицією укласти договір про поділ житлового будинку, на що остання погодилась. В грудні 2021 року вони почали консультації у нотаріуса. В ході консультації нотаріус пояснила, що при вирішенні питання про поділ спільного майна, він бере до уваги частки вказані в свідоцтвах про право на спадщину сторін. Попередній договір купівлі-продажу укладений в 1989 році між ОСОБА_3 , її матір'ю, та ОСОБА_5 , дядьком ОСОБА_2 , до уваги не береться. Кімната 1-6, зображена на а.с.198 зараз виглядає як зображено на а.с.197 і фактично перебуває у користуванні ОСОБА_2 . Погоджується здійснити переміщення простінку за власний кошт. Зустрічні позовні вимоги не визнає. Наполягає на тому, що визначальним в даному спорі є розмір часток, зазначений в свідоцтвах про право на спадщину сторін.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася.
Її представник - адвокат Бугайченко Т.А. в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала. Зустрічний позов підтримала. Посилаючись на обставини викладені в ньому просила задовольнити. Наполягає на тому, що при вирішенні даного спору необхідно виходити з умов договору купівлі продажу від 24.04.1989 року, відповідно до яких ОСОБА_3 , мати ОСОБА_4 , продала ОСОБА_5 , дядьку ОСОБА_2 , частину будинку, що складається з кімнат: 1-4 = 19,9м.кв. ;1-5 =7,8 м.кв.; 1-6= 5,5 м.кв. Вказані обставини відображені в технічному паспорті на житловий будинок від 31.07.1991 року. Отже, ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу став власником частини будинку із загальною площею 33,2 м2, яка в подальшому була успадкована ОСОБА_2 . Водночас ОСОБА_4 не може успадкувати частку будинку, більшу за 29,9 м.кв. від загальної площі будинку, а лише в межах прав власності спадкодавця ОСОБА_3 .
Вислухавши пояснення присутніх учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та надані суду докази, суд встановив таке.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 уклали договір купівлі-продажу, посвідчений державним нотаріусом Першої олександрійської державної нотаріальної контори 24.04.1989 року, зареєстровано в реєстрі за №2-1794 (а.с.11) згідно умов якого ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_5 купив 3/10 частини будинку, що знаходиться в АДРЕСА_2 , який розташований на присадибній земельній ділянці розміром 600 кв.м.
Згідно умов вказаного договору, в користування покупця переходить: 1-4 = 19,9м.кв. ;1-5 =7,8 м.кв.; 1-6= 5,5 м.кв.
Фактично ОСОБА_5 на підставі вказаного договору купівлі-продажу став власником частини будинку із загальною площею 33,2 м2. Водночас у фактичному користуванні ОСОБА_3 залишилось 29,9 м.кв. загальної площі будинку.
Вказані обставини також підтверджуються копією технічного паспорту на житловий будинок від 31.07.1991 року (а.с.133).
В подальшому позивач ОСОБА_1 успадкувала 7/10 часток житлового будинку АДРЕСА_3 , після смерті матері ОСОБА_3 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується світлокопією свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Олександрійської міської державної нотаріальної контори №1 Кіровоградської області 24.10.2017 року, зареєстровано в реєстрі за №1-667 (а.с.8).
Право власності позивача на вказаний об'єкт нерухомості зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.10.2017 року (а.с.9).
В свою чергу, після смерті ОСОБА_5 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на 3/10 часток спірного будинку успадкувала його сестра ОСОБА_6 , що підтверджується світлокопією свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Першої олександрійської міської державної нотаріальної контори 23.09.2003 року, зареєстровано в реєстрі за №1475 (а.с.136).
В подальшому відповідач ОСОБА_2 успадкувала 3/10 часток житлового будинку АДРЕСА_3 , після смерті матері ОСОБА_6 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується світлокопією свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Олександрійської міської державної нотаріальної контори №1 Кіровоградської області 29.03.2017 року, зареєстровано в реєстрі за №3-170 (а.с.13).
Право власності відповідача на вказаний об'єкт нерухомості зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 29.03.2017 року (а.с.14).
Сторонами надано копії технічних паспортів на спірний будинок від 31.07.1991 року (а.с.133), від 04.09.2003 року (а.с.138), від 27.03.2017 року (а.с.130), з яких вбачається, що спірна кімната площею 19,9м.кв., за договором купівлі-продажу від 24.04.1989 року перейшла у власність ОСОБА_5 та в подальшому успадкована відповідачем ОСОБА_2 та перебуває у її фактичному користуванні.
З технічного паспорту на житловий будинок від 27.03.2017 року та архівної довідки №1026 виданої КП «ОМБТІ» (а.с.10, 130) вбачається, що домоволодіння складається: з житлового будинку «А, а» загальною площею - 69,4 кв.м., житловою площею 36,3 кв.м., з господарсько-побутовими будівлями та спорудами - сарай «Б», вбиральня «В», погріб «пд», погріб «Ж», сарай «Д» вбиральня «З», колодязь «Г», водопровід «Е», замощення І, огорожа №1, каналізація «к».
ОСОБА_6 (матір відповідача ОСОБА_2 ) за життя до належних їй частин спірного будинку прибудувала коридор та ванну кімнату, які і у технічному паспорті від 27.03.2017 року позначені як № 2-1 та № 2-6, загальною площею 5,7 м.кв., а також сарай літ. «Д». Зазначені приміщення були збудовані за згоди матері позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , що підтверджується копією її заяви від 29.10.2003 року (а.с.137).
Відповідно до акту Державної технічної комісії від 06.11.2003 року збудовані ОСОБА_6 веранда і сарай були прийняті в експлуатацію. Рішенням виконкому Олександрійської міської ради Кіровоградської області від 13.11.2003 року № 891 було затверджено акт приймальної комісії від 06.11.2003 року на веранду до житлового будинку та господарські будівлі, збудовані ОСОБА_6 по АДРЕСА_2 (а.с.132).
Також з наданих копій технічних паспортів вбачається, що спірна кімната площею 19,9м.кв., яка в кінцевому результаті перейшла у власність відповідача ОСОБА_2 , в технічному паспорті на спірний будинок від 31.07.1991 року позначена №1-4 площею 19,9 кв.м. (а.с.134). В технічному паспорті на спірний будинок від 04.09.2003 року позначена №2-4 площею 19,9 кв.м. (а.с.139).
З пояснень сторін та їх представників, наданих в судовому засіданні з'ясовано, що відповідач ОСОБА_2 здійснила перебудову спірної кімнати площею 19,9 кв.м.
Тож в технічному паспорті від 27.03.2017 року (а.с.131) спірна кімната вже поділена на два приміщення відображена як №2-4 площею 10,7 кв.м. та №2-5 площею 8,7 кв.м. (а.с.131).
Обидві сторони бажають виділити належну їй частку в об'єкті спільної часткової власності, тобто фактично провести поділ нерухомого майна на два окремі об'єкти.
Відповідно до положень ч.1 ст.355, ч.1 ст.356 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві власності (спільне майно). Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності (ст. 358 ЦК України). За відсутності згоди співвласників про поділ спільного майна це питання вирішується судом.
Згідно зі ст.364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Відповідно до ст.367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Виходячи з положень ст.ст.183, 367 ЦК України та роз'яснень, що містяться в пп. 6, 7, 8 Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок», виділ частки в натурі (поділ будинку) може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартири), яка відповідає розміру їх часток у приватній власності або наявності технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири. Якщо виділ технічно можливий, але з відступленням від розміру часток кожного власника, суд з урахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв'язку з цим ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась. Різні господарські будівлі (літні кухні, сараї тощо) є підсобними будівлями і складають з будинком одне ціле.
Ураховуючи те, що після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, при виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об'єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України.
Розглядаючи позовні вимоги ОСОБА_1 про виділ її частки в натурі із майна, що є спільною частковою власністю, а саме виділити рахунок належних їй 7/10 часток житлового будинку АДРЕСА_1 : з житлового будинку «А,а»: кімнату №1-1 площею 6,1 кв.м., кімнату №1-3 площею 6,1 кв.м., кімнату №1-4 площею 8,6 кв.м., кімнату №1-5 площею 9,1 кв.м., кімнату №2-5 площею 14,69 кв.м.; сарай «Б»; вбиральню «В»; погріб «пд»; колодязь «Г»; водовід «Е»; каналізацію «к»; замощення І; огорожу №1, суд дійшов до наступного висновку.
На підтвердження заявлених позовних вимог позивачем ОСОБА_1 надано суду висновок щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна №02/2022 від 24.02.2022 року (а.с.195-202), на два самостійних об'єкта з присвоєнням окремих адрес.
Експертом запропоновано єдиний варіант поділу в натурі об'єкту нерухомості з виділом в рахунок належних ОСОБА_1 7/10 часток нерухомого майна по АДРЕСА_1 :
- з житлового будинку «А,а» кімнату №1-1 площею 6,1 кв.м., кімнату №1-3 площею 6,1 кв.м., кімнату №1-4 площею 8,6 кв.м., кімнату №1-5 площею 9,1 кв.м., кімнату №2-5 площею 14,69 кв.м., загальна площа 29,9 кв.м., житлова площа 9,1 кв.м.;
- господарсько-побутові будівлі та споруди - сарай «Б»; вбиральню «В»; погріб «пд»; колодязь «Г»; водовід «Е»; каналізацію «к»; замощення І; огорожу №1.
Співвласнику ОСОБА_2 в рахунок її 3/10 часток залишається: з житлового будинку «А,а» кімната №2-2 площею 6,6 кв.м., кімната №2-3 площею 7,8 кв.м., кімнату №2-4 площею 4,7 кв.м., господарсько-побутові будівлі та споруди погріб «Ж», вбиральня «З», замощення І, огорожа №1, каналізація «к».
При цьому до розрахунку часток не увійшли коридор № 2-6 площею 2,2 кв.м. та санвузол № 2-1 площею 3,5 кв.м.які збудовані за життя ОСОБА_6 (матір'ю відповідача ОСОБА_2 ), однак увійшов сарай літ. «Д».
В судовому засіданні експерт Макітренко Ю.О. пояснив, що на замовлення ОСОБА_1 виконав дослідження щодо можливості поділу об'єкта нерухомості, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Він здійснив виїзд на об'єкт, провів обстеження та фотофіксацію після чого надав висновок щодо технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна на два самостійних об'єкта з присвоєнням окремих адрес №02/2022 від 24.02.2022 року. При цьому частку об'єкта належну ОСОБА_2 оглянув візуально бо вдома господарів не було. Врахував розмір часток співвласників, які зазначені в правовстановлюючих документах.
Згідно ст.ст.1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).
Отже в судовому засіданні встановлено, що реальні складові часток нерухомого майна відображені у договорі купівлі-продажу, посвідченому державним нотаріусом Першої олександрійської державної нотаріальної контори 24.04.1989 року, зареєстрованому в реєстрі за №2-1794 (а.с.11), які на теперішній час перебувають у фактичному користуванні кожної із учасників права спільної власності не відповідають тим часткам, що зазначені у правовстановлюючих документах на житло.
Відповідач ОСОБА_2 успадкувала 3/10 часток житлового будинку АДРЕСА_3 , до яких фактично входять з житлового будинку «А,а» кімната №2-2 площею 6,6 кв.м., кімната №2-3 площею 7,8 кв.м., кімнату №2-4 площею 10,7 кв.м., кімнату №2-5 площею 8,7 кв.м. З яких до 2017 року кімнати №2-4 площею 10,7 кв.м. та №2-5 площею 8,7 кв.м. складали одну кімнату площею 19,9м.кв., яка у договорі купівлі-продажу, посвідченому державним нотаріусом Першої олександрійської державної нотаріальної контори 24.04.1989 року позначена як кімната 1-4.
Фактично позивач ОСОБА_1 просить позбавити відповідача ОСОБА_2 права власності на частину спірної кімнати площею 19,9м.кв, а саме площею 14,7 кв.м., яка згідно варіанту поділу за висновком експерта №02/2022 від 24.02.2022 року позначена за №1-6 (а.с.198), без належної грошової компенсації та не зазначаючи за чий рахунок повинно відбуватися переобладнання будинку. Останнє також не відображено у висновку експерта №02/2022 від 24.02.2022 року.
З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про виділ в натурі належних їй 7/10 часток житлового будинку за Варіантом запропонованим експертом у висновку №02/2022 від 24.02.2022 року, слід відмовити.
Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про приведення у відповідність з реальними ідеальні частки співвласників у праві спільної часткової власності на спірний житловий будинок, встановивши, що реальний розмір часток співвласників у праві спільної часткової власності на житловий будинок становить: за ОСОБА_2 57/100 частки, за ОСОБА_1 43/100, з виділом в натурі ОСОБА_2 в рахунок належних їй 57/100 часток в «А,а» кімнату 2-1 площею 3,5 м.кв., 2-2 площею 6,6 м.кв., 2-3 площею 7,8 м.кв., 2-4 площею 10,7 м.кв., 2-5 площею 8,7 м.кв., 2-6 площею 2,2 м.кв. А також господарсько-побутові будівлі та споруди: «Д» сарай, «Ж» погріб, «Г» колодязь, з виділом ОСОБА_2 у користування присадибної земельної ділянки площею 523,15 м2 призначену для обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 , суд дійшов до наступного висновку.
Під час вирішення спору між сторонами, суд окрім зазначених вище норм цивільного кодексу України, враховує роз'яснення, викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на житловий будинок».
Відповідно до вказаних роз'яснень, виходячи з того, що порядок користування спірною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, суд відповідно до ст.88 Земельного кодексу України бере до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на житловий будинок і для яких зазначена угода також є обов'язковою. Якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої (пункт21).
Відповідно, суб'єктом права власності або користування земельною ділянкою, наданою для будівництва та обслуговування жилого будинку, є тільки та особа, якій належить право власності на жилий будинок або його частину. У разі належності будинку на праві спільної часткової власності кільком особам, право на земельну ділянку визначається пропорційною їх часткам у будинку.
Для вирішення наявності технічної можливості поділу об'єкта нерухомого майна або виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна, встановлення порядку користування присадибною земельною ділянкою, на якій розташовано спірне нерухоме майно необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право.
Сторонами суду не надані відповідні висновки експертів із цих питань, тому суд позбавлений можливості дійти висновку, що запропонований ОСОБА_2 варіант приведення у відповідність з реальними ідеальних часток кожного із співвласників та виділу в натурі належної їй частки нерухомого майна технічно можливий та вірний.
Враховуючи викладене у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат понесених сторонами, суд на підставі ст.141 ЦПК України, вважає за необхідне залишити їх по фактично понесеним.
Керуючись ст. 364 ЦК України, ст.ст. 4, 10-13, 76-83, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки в натурі із майна, що є спільною частковою власністю - відмовити.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про приведення у відповідність до фактичного розміру часток в праві спільної часткової власності на нерухоме майно, виділ частки в натурі із майна, що є спільною частковою власністю - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення виготовлено 20.12.2024 року.
Суддя: Л.І. Стручкова