Справа № 175/17487/24
Провадження № 3/175/8733/24
06 грудня 2024 року смт Слобожанське
Суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Заборський В.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 4 ст. 156 КУпАП, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
21.09.2024 близько о 11-20 год. ОСОБА_1 знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 у ТРЦ «Караван», здійснював продаж електронних сигарет без марок акцизного податку, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.4 ст.156 КУпАП.
Будучи повідомленим належним чином про час та місце розгляду справи ОСОБА_1 до суду не з'явився, заяву про відкладення розгляду справи не надав, у зв'язку із чим вважаю за можливе розглянути справу за його відсутності з огляду на положення частини 2 ст.268 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступного.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Адміністративним правопорушенням передбаченим ч.4 ст.156 КУпАП вважаються дії, передбачені ч.1 чи ч.3 ст.156 КупАП вчинені особою, яку протягом року було піддано до адміністративного стягнення за такі ж порушення.
Диспозиція частина 1 статті 156 КУпАП передбачає, що адміністративна відповідальність настає за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Частина 1 статті 156 КУпАП є бланкетною нормою і при кваліфікації дій правопорушника за цією статтею необхідно керуватися спеціальними законами, зокрема Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 здійснював продаж електронних сигарет без марок акцизного податку.
Статтею 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» визначено, що тютюновими виробами є сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання, жування чи вдихання без горіння шляхом нагрівання.
Терміни «електронна сигарета», «рідини, що використовуються в електронних сигаретах» вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Податковому кодексі України.
Відповідно до пункту 14.1.56-3 статті 14 Податкового кодексу України електронна сигарета - виріб, який може бути використаний для споживання (вдихання) парів, що утворюються внаслідок нагрівання компонентами такого виробу рідин, що містять або не містять нікотин.
Згідно з пунктом 14.1.56-4 цієї ж статті, рідини, що використовуються в електронних сигаретах - це рідкі суміші хімічних речовин, що містять або не містять нікотин, використовуються для створення пари в електронних сигаретах та містяться, зокрема, в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях.
Згідно з пунктом 215.1 статті 215 Податкового кодексу України, до підакцизних товарів належать, у тому числі, рідини, що використовуються в електронних сигаретах.
Відповідно до вимог статті 226.11 Податкового кодексу України, ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку рідин, що використовуються в електронних сигаретах забороняється.
Пунктом 23 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251, з наступними змінами, для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, передбачено наклеювання марки на ємності (упаковки) з рідиною, що використовуються в електронних сигаретах, у такий спосіб, щоб марки обов'язковий розривалися під час відкривання.
Отже, з системного аналізу законодавства слідує, що електронні сигарети не відносяться до підакцизних товарів та не підлягають маркуванню марками акцизного податку, а тому роздрібна або оптова торгівля електронними сигаретами без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку не є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути доказом доведеності вини, не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не є сукупністю достатньо переконливих, чітких, і не спростованих фактів.
Суд наголошує, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08), суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У справі «Барбера, Мессегу і Джабардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.156 КУпАП, а тому вважає, що провадження в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за продаж електронних сигарет без марок акцизного податку слід закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно із ст. 265 КУпАП, вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей реалізують.
Зазначений перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Як видно із протоколу про адміністративне правопорушення та протоколу огляду речей від 21.09.2024 у ОСОБА_1 вилучено електронні сигарети.
Враховуючи, що провадження за ч. 4 ст. 156 КУпАП відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, вилучені у електронні сигарети підлягають поверненню їх володільцеві.
На підставі вищенаведеного, керуючись статями 247, 280, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 156 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити, за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Вилучене у ОСОБА_1 майно, згідно протоколу огляду речей від 21.09.2024 - повернути останньому.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.О. Заборський