Справа № 205/7119/23
Провадження № 1-в/175/200/24
19 грудня 2024 року смт Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Дніпровського районного відділу м.Дніпра філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області ОСОБА_4 про приведення судового рішення відносно ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року №3886-ІХ, -
До суду надійшло подання начальника Дніпровського РВ м.Дніпра філії ДУ «Центр пробації» у Дніпропетровській області про приведення вироку Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 14.08.2023 відносно ОСОБА_5 у відповідність до вимог чинного законодавства та звільнення останнього від призначеного покарання за ч.4 ст.185 КК України у зв'язку з декриміналізацією вчиненого ним діяння на підставі ч.2 ст.74 КК України.
В судове засідання представник Дніпровського РВ м.Дніпра філії ДУ «Центр пробації» у Дніпропетровській області та засуджений ОСОБА_5 не з'явилися, будучи повідомленими належним чином.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення подання.
Дослідивши матеріали подання, заслухавши прокурора, суд вважає подання таким, що підлягає задоволенню, з таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу (у даному випадку місцевий суд, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок), має право вирішувати питання в тому числі про звільнення від покарання у випадку, передбаченому ч. 2 ст. 74 КК України.
Згідно частини 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
09.08.2024 набув чинності Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-ІX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким було внесено зміни до ст. 51 КУпАП (дрібне викрадення чужого майна).
Згідно цього Закону, за ч. 1 ст. 51 КУпАП України передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Частиною 2 ст. 51 КУпАП встановлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч. 1 ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 вироком Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 14.08.2023 було засуджено за ч.3 ст.357 КК України у вигляді обмеження волі строком на 1 (один рік); за ч.4 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років. На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_5 , за сукупністю кримінальних правопорушень, остаточне покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.
На момент вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 завдана матеріальна шкода становила 2066,67 грн, тобто не перевищувала 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи вищенаведене та беручи до уваги, що з 09 серпня 2024 року втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, за вчинення якого було засуджено ОСОБА_5 , а саме в частині засудження за ч. 4 ст. 185 КК України, у зв'язку із усуненням караності діяння, суд приходить до висновку про необхідність звільнення останнього від призначеного йому покарання, на підставі ч.2 ст.74 КК України.
Водночас вироком Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 14.08.2023 ОСОБА_5 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України. Так як ч. 3 ст. 357 КК України не підпадає під декриміналізацію, тому ОСОБА_5 слід вважати засудженим згідно вироку Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 14.08.2023 за ч. 3 ст. 357 КК України до покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі із застосуванням ст. 75, 76 КК України.
Керуючись ст. 369, 376, 537, 539 КПК України, ч.1 ст.5, ч.2 ст.74 КК України суд,-
Подання начальника Дніпровського районного відділу м.Дніпра філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області - задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_5 від покарання, призначеного вироком Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 14 серпня 2023 року за ч.4 ст.185 КК України, у зв'язку з усуненням караності вчиненого ним діяння на підставі ч.2 ст.74 КК України.
Вважати ОСОБА_5 таким, що засуджений вироком Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 14 серпня 2023 року за ч.3 ст.357 КК України до покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі та на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки (з дати ухвалення вироку) із покладенням відповідно до пп. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України обов'язків, визначених вироком суду від 14 серпня 2023 року.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області протягом 7 днів з моменту її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1