Справа № 932/12428/24
Провадження № 1-кп/932/1017/24
12 грудня 2024 року м. Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
Головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 (у режимі відеоконференції),
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська клопотання прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_5 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №12024050000000531 від 13.08.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, -
У провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , підтримавши обґрунтування, правові підстави та ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що зазначені у раніше поданому клопотанні про продовження запобіжного заходу ОСОБА_4 .
Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Прокурор зазначив, що ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, є обґрунтованими, доведеними, такими, що продовжують існувати та не зменшилися, а також необхідними для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, у зв'язку із тим, що обвинувачений спроможний:
1) може переховуватись від суду, беручи до уваги, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за який, передбачено понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 7 років, у зв'язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватися від суду з метою уникнення понесення покарання (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України);
2) обвинувачений може вплинути на свідків, даний ризик підтверджується тим, що з метою зміни пояснень свідків на свою користь обвинувачений може шляхом їх підкупу, погроз, вмовляння чи застосування насильства здійснити на них незаконний вплив. Отже, до моменту фактичного допиту свідків у судовому засіданні даний ризик є реальним, актуальним та таким, що не зменшився (п. 3 ч. 1. ст. 177 КПК України).
3) вчинити інші кримінальні правопорушення підтверджується тим, що обвинувачений продовжить військову службу, виконувати бойові завдання та матиме доступ до зброї, а відтак зможе продовжити здійснення збуту вогнепальної зброї та боєприпасів. Крім того, розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі, обвинувачений може самовільно залишити місце служби, що утворює склад іншого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, а незаконні дії щодо свідків можуть зумовити вчинення злочинів проти життя та здоров'я особи (п. 5 ч.1 ст.177 КПК України).
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання із зазначених вище підстав та просив його задовольнити.
Обвинувачений у судовому засіданні зазначив, що має дозвіл на зберігання зброї, пункти дислокації знаходяться далеко від бойових дій, з військовослужбовцями завжди поруч знаходиться зброя та боєприпаси. ОСОБА_4 пояснив, що не переховувався від слідства та не відмовлявся від показань, не є агресивним, не створює загрози для оточуючих. Вважає, що доцільніше надати йому можливість продовжити проходити військову службу, у зв'язку із чим обвинувачений просив суд відправити його до військової частини під нагляд його безпосереднього керівника, оскільки це раціональніше, ніж тримання під вартою.
Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, дійшов висновку, що клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підлягає задоволенню, з таких підстав.
Згідно зі ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (частина друга статті 177 КПК України).
Відповідно до пункту третього частини першої статті 176 КПК України до запобіжних заходів відноситься тримання під вартою.
Ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що обвинувачений обов'язково здійснюватиме такі дії. Однак суду необхідно встановити, чи обвинувачений наразі має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України однією з підстав для продовження строку тримання під вартою особи є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
На даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме, питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинною у вчиненні злочину.
Вирішуючи питання продовження строку подальшого тримання особи під вартою, суд має встановити продовження існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки такої особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
Під час розгляду даного клопотання суд дійшов висновку, що ризики передбачені п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України продовжують існувати.
Кримінальне правопорушення, за яким обвинувачується ОСОБА_4 , згідно зі ст. 12 КК України, віднесено до тяжких злочинів проти громадської безпеки, що загрожує обвинуваченому, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, позбавленням волі на строк від трьох до семи років позбавлення волі, без обрання іншої, альтернативної міри покарання.
Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення кримінального правопорушення, як вони викладені в обвинувальному акті, дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений з метою уникнення покарання, враховуючи його тяжкість, спроможний переховуватись від суду. Окрім того, існує ризик впливу на свідків у кримінальному провадженні, оскільки на сьогоднішній день не допитані судом.
Окрім того, обвинувачений спроможний вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи те, що ОСОБА_4 є військовослужбовцем, а тому існує ймовірність вчинення останнім кримінального правопорушення, передбачених ст. 408 КК України, з метою уникнення відбування призначеного покарання, у разі доведення його вини за інкриміноване йому кримінальне правопорушення.
Отже, на сьогоднішній день ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені судом раніше не зменшилися, продовжують існувати та необхідні для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 .
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В даному аспекті суд зважає не лише на обсяг пред'явленого обвинувачення, а виходить і з тих позицій Європейського суду з прав людини, відповідно до яких розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так і під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою (рішення "Гафа проти Мальти" від 22.05.2018 № 54335/14).
Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи особу обвинуваченого, стадію судового провадження, ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на сьогоднішній день не зменшилися та продовжують існувати, а також раніше обраний запобіжний захід, який забезпечив належну процесуальну поведінку обвинуваченого, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та зумовити його належну процесуальну поведінку.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч. 3, 4 ст. 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на обвинуваченого такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду у провадженні якого перебуває кримінальне провадження; утримуватись від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Керуючисьст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 197, 369-372, 376, 395 КПК України, суд
Клопотання прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_5 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою з утриманням його в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 09 лютого 2025 року включно.
Установити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання ОСОБА_4 під вартою є 09 лютого 2025 року включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень) 00 коп.
Установити, що у разі внесення обвинуваченим ОСОБА_4 , або іншою фізичною чи юридичною особою, застави у розмірі 242 240 грн (двісті сорок дві тисячі двісті сорок гривень) 00 коп. ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти.
У разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_4 будуть покладені такі обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до суду у провадженні якого перебуває кримінальне провадження;
-утримуватись від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі нез'явлення його за викликом до суду без поважних причин чи неповідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення ним обов'язків, покладених на нього, застава звертається у дохід держави.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання копії.
Повний текст ухвали складено та проголошено 13 грудня 2024 року о 09 год. 35 хв .
Суддя ОСОБА_1