Справа № 757/45697/24-к Суддя в І-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/7434/2024 Суддя в 2-й інстанції ОСОБА_2
18 грудня 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:
ОСОБА_2 (головуючої),ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , подану в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2024 року,
Захисник підозрюваної ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій щодо розгляду клопотання від 20.09.2024 за вих. № 88, поданого у кримінальному провадженні № 62024000000000768 від 31.08.2024.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2024 року скаргу захисника ОСОБА_6 повернуто. Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що доданий ордер неможливо вважати ні електронною копією письмового (паперового) ордера (через відсутність власноручного підпису як обов'язкового реквізиту), ні створеним в електронній формі ордером (не сформований за допомогою засобів ЄСІТС або не підписаний як окремий документ кваліфікованим електронним підписом за допомогою іншого засобу підпису), а тому з огляду на відсутність в ордері такого обов'язкового реквізиту, як підпис, слідчий суддя вважає, що наданий ОСОБА_6 документ не може вважатися юридично значимим документом для цілей підтвердження його повноважень на представництво інтересів ОСОБА_7 у суді.
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій вказав про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказав, що оскаржувана ухвала винесена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, без об'єктивно з'ясованих обставин справи та без належного дослідження та оцінки доказів, оскільки долучений до матеріали скарги ордер підписаний за допомогою електронного підпису, про що свідчить відповідний протокол, більше того, скарга подавалася до суду в електронній формі через систему «Електронний суд», а тому всі документи автоматично підписуються електронним підписом користувача. Також зазначив, що за аналогічних обставин у цьому кримінальному провадженні слідчий суддя розглядав скарги захисту та задовольняв їх, при цьому не вказуючи про неналежність ордеру. За таких обставин просить суд оскаржувану ухвалу скасувати та направити матеріали скарги на новий розгляд до суду першої інстанції в новому складі суду. Крім того, просив поновити пропущений з поважних причин строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 08.10.2024 року, оскільки копію вказаної ухвали отримав лише 02.11.2024 року.
Захисник ОСОБА_6 до суду апеляційної інстанції не з'явився, був повідомлений про дату та час розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не направляв.
Уповноважена особа Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань до суду не з'явилась, були повідомлені про дату та час розгляду справи, причини неявки не повідомили, будь-яких заяв від них до суду не надходило.
Неявка учасників, відповідно до вимог ч. 4 ст. 405 КПК України, не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 , колегія суддів приходить до наступного висновку.
Клопотання захисника ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2024 року колегією суддів не розглядається, оскільки вказана ухвала була постановлена слідчим суддею без виклику особи, яка її оскаржує, а копію судового рішення ОСОБА_6 отримав в системі «Електронний суд» лише 02.11.2024 року, що підтверджується матеріалами справи. Крім того, як вбачається з долучених до матеріалів апеляційної скарги додатків, ухвала слідчого судді від 08.10.2024 року підписана ЕЦП ОСОБА_1 02.11.2024 року, що також підтверджує доводи захисникаОСОБА_6 про отримання ним копії оскаржуваної ухвали лише 02.11.2024 року та, відповідно, ознайомлення зі змістом цієї ухвали лише з цього часу.Апеляційну скаргу адвокат ОСОБА_6 подав через систему «Електронний суд» 07.11.2024 року, яка прийнята та зареєстрована судом 08.11.2024 року, а отже строк на подачу апеляційної скарги не є пропущеним.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 про незаконність та необґрунтованість ухвали Печерського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2024 року, колегія суддів зазначає наступне.
Рішення про необхідність повернення скарги захисника ОСОБА_6 слідчий суддя мотивував тим, що наданий захисником ОСОБА_6 документ, а саме ордер, не може вважатися юридично значимим документом для цілей підтвердження його повноважень на представництво інтересів ОСОБА_7 у суді, оскільки він не містить такого обов'язкового реквізиту, як підпис (ані власноручного, ані кваліфікованого електронного).
Разом з тим, вказані висновки слідчого судді не ґрунтуються ні на матеріалах провадження, ні на вимогах кримінального процесуального закону та погодитись із ними неможливо.
Право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, керівника слідчого органу, слідчого є однією із найважливіших гарантій захисту громадянами своїх прав та свобод від їх порушення як з боку органів, що здійснюють розслідування та судовий контроль у кримінальному провадженні, так і з боку інших осіб, що беруть участь у ньому. Стаття 24 КПК також гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК, що прямо узгоджується з приписами статті 55 Конституції України.
Як вбачається з матеріалів провадження, 02.10.2024 року до Печерського районного суду м. Києва через систему «Електронний суд» захисник ОСОБА_6 подав скаргу в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій щодо розгляду клопотання від 20.09.2024 за вих. № 88, поданого у кримінальному провадженні № 62024000000000768 від 31.08.2024. До матеріалів поданої скарги, окрім іншого, захисником ОСОБА_6 було долучено в якості додатка ордер серії АІ № 1697162, протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (назва файлу з підписом: ОСОБА_7 _ордер) від 06.09.2024 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 5638/10 від 28.04.2016 року, протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (назва файлу з підписом: Свідоцтво адвоката від 28.04.16_5638_10) від 06.09.2024 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 КПК України процесуальні документи в електронній формі можуть подаватися учасниками кримінального провадження до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремих підсистем (модулів) у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
Європейський суд з прав людини зауважив, що «зобов'язання використовувати електронний зв'язок для звернення до апеляційного суду має на меті гарантувати належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності шляхом прискорення, полегшення та підвищення надійності процедурних обмінів. Усвідомлюючи бум дематеріалізації правосуддя в державах-членах і виклики, пов'язані з цим, Суд переконаний, що цифрові технології можуть сприяти кращому відправленню правосуддя і бути поставленим на службу правам, гарантованим статтею 6 § 1 Конвенції тому Суд погоджується, що така мета є законною» (CASE OF XAVIER LUCAS v. FRANCE, 15567/20 § 46, ЄСПЛ, від 09 червня 2022 року).
Так, згідно з п. 25-27 Рішення ВРП № 1845/0/15-21 від 17.08.2021 року «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи» документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов'язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.
Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
З огляду на вищевказані положення, колегія суддів вважає помилковими висновки слідчого судді про відсутність на поданому ордері підпису, оскільки у разі подання документів в електронній формі з використанням підсистеми «Електронний суд», такі електронні документи підписуються кваліфікованим електронним підписом його підписувача та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС, а тому копія ордеру захисника ОСОБА_6 серії АІ № 1697162, яка долучена як додаток до поданої через систему «Електронний суд» скарги скріплена електронним підписом.
Більше того, як вбачається з матеріалів справи, долучений захисником ОСОБА_6 ордер серії АІ № 1697162 окремо підписаний за допомогою кваліфікованого електронного підпису відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», про що свідчить протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (назва файлу з підписом: ОСОБА_7 _ордер) від 06.09.2024 року.
Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року № 36 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення РАУ № 162 від 04 серпня 2017 року» викладено пункт 2, Положення у новій редакції: «9. Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).» та доповнено пункт 12 Положення новим підпунктом 12.15 наступного змісту: «12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об'єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер».
За таких обставин слідчий суддя дійшов помилкового висновку, що скарга підлягає поверненню захиснику ОСОБА_6 з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.304 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2024 рокупро повернення скарги захисника ОСОБА_6 підлягає скасуванню, а скарга захисника ОСОБА_6 - поверненню до суду першої інстанції для виконання вимог ст.ст. 306, 307 КПКУкраїни.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , подану в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2024 року скасувати.
Матеріали за скаргою захисника ОСОБА_6 повернути до суду першої інстанції для виконання вимог ст.ст. 306, 307 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4