Справа № 757/45313/24-к Суддя в І-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/7421/2024 Суддя в 2-й інстанції ОСОБА_2
18 грудня 2024 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:
ОСОБА_2 (головуючої),ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар - ОСОБА_5
за участю захисника підозрюваної ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , подану в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2024 року,
Захисник підозрюваної ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій щодо розгляду клопотання від 17.09.2024 за вих. № 77, поданого у кримінальному провадженні № 62024000000000768 від 31.08.2024.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2024 року скаргу захисника ОСОБА_7 повернуто. Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що доданий ордер неможливо вважати ні електронною копією письмового (паперового) ордера (через відсутність власноручного підпису як обов'язкового реквізиту), ні створеним в електронній формі ордером (не сформований за допомогою засобів ЄСІТС або не підписаний як окремий документ кваліфікованим електронним підписом за допомогою іншого засобу підпису), а тому з огляду на відсутність в ордері такого обов'язкового реквізиту, як підпис, слідчий суддя вважає, що наданий захисником ОСОБА_7 документ не може вважатися юридично значимим документом для цілей підтвердження його повноважень на представництво інтересів ОСОБА_6 у суді.
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій вказав про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказав, що оскаржувана ухвала винесена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, без об'єктивно з'ясованих обставин справи та без належного дослідження та оцінки доказів, оскільки долучений до матеріали скарги ордер підписаний за допомогою електронного підпису, про що свідчить відповідний протокол, більше того, скарга подавалася до суду в електронній формі через систему «Електронний суд», а тому всі документи автоматично підписуються електронним підписом користувача. Також зазначив, що за аналогічних обставин у цьому кримінальному провадженні слідчий суддя розглядав скарги захисту та задовольняв їх, при цьому не вказуючи про неналежність ордеру. За таких обставин просить суд оскаржувану ухвалу скасувати та матеріали за скаргою направити на новий розгляд до суду першої інстанції в новому складі суду.
Уповноважена особа Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань до суду не з'явилась, були повідомлені про дату та час розгляду справи, причини неявки не повідомили, будь-яких заяв від них до суду не надходило, однак їх неявка, відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, думку захисника ОСОБА_7 , який вимоги поданої ним апеляційної скарги підтримав та просив їх задовольнити;
перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Рішення про повернення скарги захисника ОСОБА_7 слідчий суддя мотивував тим, що наданий захисником ОСОБА_7 документ, а саме ордер, не може вважатися юридично значимим документом для цілей підтвердження його повноважень на представництво інтересів ОСОБА_6 у суді, оскільки він не містить такого обов'язкового реквізиту, як підпис (ані власноручного, ані кваліфікованого електронного).
Разом з тим, вказані висновки слідчого судді не ґрунтуються ні на матеріалах провадження, ні на вимогах кримінального процесуального закону та погодитись із ними неможливо.
Право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, керівника слідчого органу, слідчого є однією із найважливіших гарантій захисту громадянами своїх прав та свобод від їх порушення як з боку органів, що здійснюють розслідування та судовий контроль у кримінальному провадженні, так і з боку інших осіб, що беруть участь у ньому. Стаття 24 КПК також гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК, що прямо узгоджується з приписами статті 55 Конституції України.
Як вбачається з матеріалів провадження, 28.09.2024 року через систему «Електронний суд» захисник ОСОБА_7 подав скаргу в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій щодо розгляду клопотання від 17.09.2024 за вих. № 77, поданого у кримінальному провадженні № 62024000000000768 від 31.08.2024. До матеріалів поданої скарги, окрім іншого, захисником ОСОБА_7 було долучено в якості додатка ордер серії АІ № 1697162, протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (назва файлу з підписом: ОСОБА_6 _ордер) від 06.09.2024 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 5638/10 від 28.04.2016 року, протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (назва файлу з підписом: Свідоцтво адвоката від 28.04.16_5638_10) від 06.09.2024 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 КПК України процесуальні документи в електронній формі можуть подаватися учасниками кримінального провадження до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремих підсистем (модулів) у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
Європейський суд з прав людини зауважив, що «зобов'язання використовувати електронний зв'язок для звернення до апеляційного суду має на меті гарантувати належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності шляхом прискорення, полегшення та підвищення надійності процедурних обмінів. Усвідомлюючи бум дематеріалізації правосуддя в державах-членах і виклики, пов'язані з цим, Суд переконаний, що цифрові технології можуть сприяти кращому відправленню правосуддя і бути поставленим на службу правам, гарантованим статтею 6 § 1 Конвенції тому Суд погоджується, що така мета є законною» (CASE OF XAVIER LUCAS v. FRANCE, 15567/20 § 46, ЄСПЛ, від 09 червня 2022 року).
Так, згідно з п. 25-27 Рішення ВРП № 1845/0/15-21 від 17.08.2021 року «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи» документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов'язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд», якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.
Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
З огляду на вищевказані положення, колегія суддів вважає помилковими висновки слідчого судді про відсутність на поданому ордері підпису, оскільки у разі подання документів в електронній формі з використанням підсистеми «Електронний суд», такі електронні документи підписуються кваліфікованим електронним підписом його підписувача та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС, а тому копія ордеру захисника ОСОБА_7 серії АІ № 1697162, яка долучена як додаток до поданої через систему «Електронний суд» скарги скріплена електронним підписом.
Більше того, як вбачається з матеріалів справи, долучений захисником ОСОБА_7 ордер серії АІ № 1697162 окремо підписаний за допомогою кваліфікованого електронного підпису відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», про що свідчить протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (назва файлу з підписом: ОСОБА_6 _ордер) від 06.09.2024 року.
Крім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що рішенням Ради адвокатів України від 08 червня 2024 року № 36 «Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої допомоги та до рішення РАУ № 162 від 04 серпня 2017 року» викладено пункт 2, Положення у новій редакції: «9. Ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).» та доповнено пункт 12 Положення новим підпунктом 12.15 наступного змісту: «12.15. Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об'єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер».
За таких обставин слідчий суддя дійшов помилкового висновку, що скарга підлягає поверненню захиснику ОСОБА_7 з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст. 304 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2024 рокупро повернення скарги захисника ОСОБА_7 підлягає скасуванню, а скарга захисника ОСОБА_7 - поверненню до суду першої інстанції для виконання вимог ст.ст. 306, 307 КПКУкраїни.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , подану в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 жовтня 2024 року скасувати.
Матеріали за скаргою захисника ОСОБА_7 повернути до суду першої інстанції для виконання вимог ст.ст. 306, 307 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4