Справа № 752/9251/24 Головуючий у 1 інстанції: Ольшевська І. О.
Провадження № 22-з/824/1790/2024 Доповідач: Шебуєва В.А.
20 грудня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Шебуєвої В.А.,
суддів Кафідової О.В., Оніщука М.І.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву адвоката Шиліна Володимира Анатолійовича, який діє від імені та в інтересах Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», про ухвалення додаткового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди внаслідок пошкодження транспортного засобу,-
В квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО» (далі - ПрАТ «СК «ВУСО»), ОСОБА_2 про відшкодування шкоди внаслідок пошкодження транспортного засобу. Просив стягнути з ПрАТ СК «ВУСО» страхове відшкодування в сумі 51 175,48 грн., з ОСОБА_2 - моральну шкоду в сумі 10000,00 грн.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 28 червня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «СК «ВУСО» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування в розмірі 51 175,48 грн. та суму судових витрат у розмірі 3 522,67 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 3 000,00 грн. та суму судових витрат у розмірі 206,35 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, адвокат Шилін В.А., який діє від імені та в інтересах ПрАТ «СК «ВУСО», подав апеляційну скаргу. Просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення на користь ОСОБА_1 суми страхового відшкодування, відмовивши у задоволенні цих позовних вимог.
Постановою Київського апеляційного суду від 25 листопада 2024 року апеляційну скаргу адвоката Шиліна В.А., який діє від імені та в інтересах ПрАТ «СК «ВУСО», задоволено частково. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 28 червня 2024 року змінено в частині визначення розміру шкоди та судових витрат, які підлягають стягненню з ПрАТ «СК «ВУСО» на користь ОСОБА_1 . Стягнуто з ПрАТ «СК «ВУСО» на користь ОСОБА_1 майнову шкоду у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу SubaruLegacy, д.н.з. НОМЕР_1 , в розмірі 42 509,48 грн.Стягнуто з ПрАТ «СК «ВУСО» на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті автототварознавчого дослідження в розмірі 3000,00 грн., 835,73 грн. судового збору за подання позовної заяви.В іншій частині рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 28 червня 2024 року залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «ВУСО» 247,08 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, та 680,00 грн. витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
27 листопада 2024 року адвокат Шилін В.А., який діє від імені та в інтересах ПрАТ «СК «ВУСО», подав заяву про ухвалення додаткового рішення - стягнення витрат ПрАТ «СК «ВУСО» на правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 8000,00 грн.
29 листопада 2024 року ОСОБА_1 подав заперечення на заяву представника ПрАТ «СК «ВУСО» про ухвалення додаткового рішення. Зазначає, що спір виник з вини відповідача ОСОБА_2 , тоді як він є потерпілою особою. Крім того, він є інвалідом другої групи і отримує лише пенсію. Заявлений до стягнення розмір витрат на правничу допомогу є необґрунтованим та неспівмірним із заявленими вимогами.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що заява представника ПрАТ «СК «ВУСО» про ухвалення додаткового рішення суду не підлягає задоволенню.
Відповідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача;2) у разі відмови в позові - на позивача;3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 133 ЦПК Україна правнича допомога є складовою судових витрат.
Частинами 2-4 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
Представник ПрАТ «СК «ВУСО» порушив питання про відшкодування понесених витрат на правову допомогу на стадії розгляду справи в суді першої інстанції. На підтвердження витрат надав копію договору про надання правової допомоги від 12 червня 2020 року, де визначено розмір фіксованого гонорару за надання правничої допомоги, представництво інтересів в даній справі в розмірі 8000,00 грн.
Але матеріали справи не містять доказів надання адвокатом Шиліним В.А. правничої допомоги ПрАТ «СК «ВУСО» в суді першої інстанції.
З справи вбачається, що після відкриття провадження в справі адвокат Шилін В.А. через систему «Електронний суд» направив суду першої інстанції лише заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (а.с. 43-45).
В подальшому адвокат Шилін В.А. не подав до суду жодних процесуальних документів по суті спору, а не заявив про витрати на правничу допомогу ПрАТ «СК «ВУСО» та їх орієнтовний розмір. Адвокат Шилін В.А. не з'явився в судове засідання, у зв'язку з чим рішення суду за результатом розгляду справи було ухвалене за відсутності учасників справи.
Відповідно, у задоволенні заяви адвокатаШиліна В.А., який діє від імені та в інтересах ПрАТ «СК «ВУСО», про ухвалення додаткового рішення суду про стягнення на користь ПрАТ «СК «ВУСО» витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 8000,00 грн. слід відмовити
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд, -
Відмовити в задоволенні заяви адвоката Шиліна Володимира Анатолійовича, який діє від імені та в інтересах Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО», про ухвалення додаткового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди внаслідок пошкодження транспортного засобу.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач Шебуєва В.А.
Судді Оніщук М.І.
Кафідова О.В.