Справа № 362/2036/24 Головуючий в суді І інстанції - Сухарева О.В.
Провадження № 33/824/5908/2024 Головуючий - Олійник В.І.
18 грудня 2024 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Олійник В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Олексієнка Михайла Михайловича - захисника ОСОБА_1 на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.124 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -
Постановою судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2024 року провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, відносно ОСОБА_2 закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Згідно постанови судді та як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, 14.03.2024 року о 18.40 год на а/д М-05 Київ-Одеса 59 км + 600 м, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Mitsubishi (державний номерний знак НОМЕР_1 ) в порушення п.п.2.3б, 12.1, 12.3 ПДР, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не обрав безпечної швидкості руху та при появі перешкоди попереду у виді автомобіля Nissan (державний номерний знак НОМЕР_2 ) під керуванням водія ОСОБА_1 , не вжив всіх заходів аж до зупинки автомобіля, внаслідок чого відбулось зіткнення і автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Не погоджуючись з постановою, адвокат Олексієнко М.М. - захисник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі просить скасувати постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2024 року та винести нову постанову, якою визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та закрити провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
В обґрунтування скарги зазначає, що якщо водій ОСОБА_2 рухався зі швидкістю 110 км/год. = 30,55 м/сек., а відстань до автомобіля «Нісан» складала 30 метрів, який зі слів ОСОБА_2 створив небезпеку для його руху, то точка зіткнення повинна була бути в лівій смузі руху і удар прийшовся би повністю передньою частиною автомобіля ОСОБА_2 , а не дотичною, як було насправді.
Автомобіль «Нісан» рухався зі швидкістю 40-50 км/год = 11,1....13.9 м/с.
За 1 сек. водій ОСОБА_2 долає 30,55 метри, а водій ОСОБА_1 долає 11.1...13.9 м/с.
Враховуючи, що відстань була 30 метрів в момент виникнення небезпеки, то авто «Нісан» проїхало вперед на 11.1... 13.9 метри, тобто загальна відстань стала 41.1...43.9 метри. Водій ОСОБА_2 їде в 2.5 рази швидше за ОСОБА_1 , то йому, щоб її наздогнати і отримати зіткнення треба 1,4 сек. (43.9 : на 30.55).
Враховуючи, що відповідно до Методики проведення автотехнічних експертиз час реакції водія на небезпеку та час спрацювання механізмів складає 1,45 сек. Тобто, тільки через цей час автомобіль ОСОБА_2 починає гальмувати.
Враховуючи зазначені факти, водій ОСОБА_2 наздогнав би автомобіль ОСОБА_1 в другій смузі руху і там би відбулося зіткнення. транспортних засобів. Однак, дані обставини спростовуються схемою ДТП, а також характером пошкоджень. Різниця швидкостей складає 110 - 40 = 70 км/год.
В момент контакту удар би був дуже сильний і були б суттєві пошкодження на автомобілі «Ніссан» по версії водія ОСОБА_2 . Однак, пошкодження на автомобілі «Нісан» утворилися по дотичній, так само як і на автомобілі «Мітсубіші» з правого боку. Капот у нього не загнутий назад від перпендикулярного і дуже потужного удару на швидкості 70 км/год (різниця швидкостей).
Зазначає, що точка зіткнення знаходиться в смузі для розгону, з якою погодився водій ОСОБА_2 . Жодних заперечень в письмовій форму в своїх письмових поясненнях він не мав. Навіть до судового експерта він звернувся з даною схемою ДТП, яку досліджував приватний експерт. Водій ОСОБА_2 не каже, що застосував відворот ліворуч і потім в смузі для розгону сталося ДТП. Він каже, що не встиг загальмувати і відбувся удар, після чого машину відкинуло у відбійник.
Якщо брати схему ДТП до уваги, зокрема першу точку зіткнення по напрямку їх руху, яка позначена під №3, то автомобіль ОСОБА_2 повинен був бути в момент контакту повністю в смузі руху для розвороту, але такого механізму ДТП він не зазначає.
Отже, вважає, що версія водія ОСОБА_2 є такою, яка не відповідає фактичним обставинам справи.
По-четверте, наявний в матеріалах справи висновок експерта не відображає всієї картини пригоди і проведений без повного дослідження і навіть уявлення зазначеного механізму ДТП. Судовий експерт ОСОБА_3 не має спеціалізації «Трасологічні дослідження» які вивчають кут зіткнення, характер пошкодження, якими частинами контактували, тощо. А просто написав, що нібито водій ОСОБА_2 не мав технічної можливості уникнути зіткнення та не врахував вищенаведеного, що спростовує висновки експерта. Для встановлення дійсних обставин, стороною потерпілої було подане клопотання про призначення судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи. Васильківським міськрайонним судом Київської області була винесена постанова про призначення у справі судової експертизи. Від судового експерта КНДЕКЦ МВС України надійшло клопотання про надання додаткових вихідних даних.
У відповідь на клопотання експерта були надані додаткові дані, які можливо було взагалі стороні надати, однак їх було недостатньо для проведення експертизи і судовий експерт надав заяву про неможливість проведення судової експертизи.
При цьому, зазначає, що в судовому засідання був допитаний пасажир ОСОБА_1 , який зазначив про механізм ДТП, який узгоджується з поясненнями потерпілої ОСОБА_1 .
Також, висновок автотехнічного дослідження, проведеного на замовлення ОСОБА_2 , просили критично оцінити, оскільки він проведений необ'єктивно і без всіх необхідних вихідних даних, зокрема тих, які повинні були бути надані судовому експерту.
У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції апелянт та її захисник підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, а ОСОБА_2 заперечував щодо доводів апеляційної скарги, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2024 року без змін.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
За змістом ст.252 КУпАП суддя має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи та протоколу про адміністративне правопорушення 14.03.2024 року о 18.40 год на а/д М-05 Київ-Одеса 59 км + 600 м, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Mitsubishi (державний номерний знак НОМЕР_1 ) в порушення п.п.2.3б, 12.1, 12.3 ПДР, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не обрав безпечної швидкості руху та при появі перешкоди попереду у виді автомобіля Nissan (державний номерний знак НОМЕР_2 ) під керуванням водія ОСОБА_1 , не вжив всіх заходів аж до зупинки автомобіля, внаслідок чого відбулось зіткнення і автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що відсутні докази, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, а відтак зазначив, що згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Апеляційний суд з такими висновками суду першої інстанції погоджується.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).
Відповідно до п.2.3 «б» Правил дорожнього руху України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно з пунктом 12.1 Правил дорожнього руху України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
За п.12.3 Правил дорожнього руху України, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Відповідальність за ст.124 КУпАП настає у випадку порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на пояснення учасників ДТП щодо приблизних відстаней, швидкостей здійснив власний розрахунок, та припущення щодо обставин ДТП. Однак, суд апеляційної інстанції не може врахувати вказані розрахунки так як адвокат не є спеціалістом, або ж експертом в галузі автотехнічних досліджень та з цього приводу робити будь які арифметичні висновки не уповноважений, а тому такі висновки суд не приймає як доказ.
В матеріалах справи наявний лист експерта про неможливість проведення судової експертизи в зв'язку із недостатніми вихідними даними, тому зробити висновок щодо механізму ДТП, дій обох водіїв у даній ДТП, наявність можливості уникнути зіткнення, а також встановити причинний зв'язок між діями водіїв і ДТП, не представляється можливим.
Разом з тим, адвокат Олексієнко М.М. - захисник ОСОБА_1 не звертався через суд з клопотанням щодо постановки питань перед працівниками поліції, а так само перед експертною установою з метою виїзду експерта на місце події із залученням працівників поліції та виїзду їх на місце події.
За таких обставин доводи апеляційної скарги про те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, на думку суду апеляційної інстанції, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а отже є необґрунтованими.
Таким чином, судом першої інстанції було всебічно, повно та об'єктивно з'ясовано всі обставини скоєння ДТП, розгляд справи здійснено з дотриманням вимог ст.ст.251, 280 КУпАП та правильно зроблено висновок про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.
Таким чином, суд апеляційної інстанції, проаналізувавши в сукупності наявні в матеріалах справи докази, вважає, що постанова судді є законною і підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Олексієнка Михайла Михайловича - захисника ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду В.І. Олійник