1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 16 грудня 2024 року, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2024 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , в м. Київ, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2,3 ст. 307 КК України,-
за участі: прокурора захисника в режимі відеоконференцзв'язку підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ОСОБА_6 ,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_9 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави, строком до 13 грудня 2024 року.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив, скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із покладенням обов'язку носити електронний засіб контролю або визначити розмір застави відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини.
Захисник зазначає, що повідомлення про підозру є необґрунтованим та складено відносно невстановленої особи ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , при цьому підозрюваний народився 1997 року, вказані обставини слідчим суддею не взято до уваги.
Вважає, що повідомлення про підозру ґрунтується на припущеннях, спотворених домислах та необ'єктивних даних з ознаками фальсифікації.
Також вважає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України є недоведеними.
Крім того, слідчим суддею не надано оцінку незаконності затримання ОСОБА_6 , зокрема, з протоколу затримання від 15 жовтня 2024 року вбачається, що фактичний час затримання особи зазначено 15 год. 10 хв. за адресою: м. Київ, вул. Я. Коласа. Однак, вказаний час не відповідає дійсності, оскільки підозрюваного затримано приблизно о 10 год. 00 хв. ранку за адресою: м. Ірпінь, вул. Університетська, буд. 2/1.
Звертає увагу на те, що під час затримання до ОСОБА_6 застосовано надмірну фізичну силу, нанесено безліч ударів, в результаті чого він зазнав ушкоджень.
На переконання захисника, слідчим суддею порушено вимоги Європейської конвенції з прав людини, оскільки у кримінальному провадженні безпідставно не визначено розмір застави.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 12 грудня 2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023110000001053, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч.ч. 1, 2, 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 310, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311 КК України.
15 жовтня 2024 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
16 жовтня 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 307 КК України та того ж дня його повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 , 3 ст. 307 КК України.
17 жовтня 2024 року старший слідчий СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_9 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2024 року клопотання слідчого задоволено.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам в тому числі переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування до ОСОБА_6 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою перевірено при розгляді клопотання. При цьому, допитано підозрюваного ОСОБА_6 , заслухано думку прокурора та позицію захисника, з'ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Слідчим суддею, перевірено доводи та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2, 3 ст. 307 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні, зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 з інкримінованими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає можливість вважати, що підозра ОСОБА_6 є обґрунтованою, та дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
Окрім того, слідчий суддя всупереч доводам сторони захисту обґрунтовано встановив, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Зокрема, органом досудового розслідування доведено, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати речі та документи, які мають доказове значення для кримінального провадження; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється; іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Слідчий суддя, з урахуванням обґрунтованості підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих йому злочинів, доведених стороною обвинувачення ризиків, відомостей щодо особи підозрюваного, дійшов обґрунтованого висновку, що на даному етапі кримінального провадження, застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості даного кримінального провадження.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого, оскільки він в повному обсязі довів обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_6 на свободу. Таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваної, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Також, слідчим суддею з урахуванням положень, передбачених п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначено розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_6 підозрюється в особливо тяжкому злочині у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів. З таким висновком погоджується колегія суддів.
Доводи захисника щодо необгрунтованності підозри, колегія суддів вважає непереконливими. Сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу. Оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Крім того, колегією суддів враховано те, що строк дії оскаржуваної ухвали закінчився та ОСОБА_6 продовжено раніше застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 15 січня 2025 року із визначенням застави.
Відтак, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали.
Істотних порушень вимог КПК України, які могли б стати безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді у даному провадженні не встановлено.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 184, 194, 376 404, 405, 418, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 17 жовтня 2024 року відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 ,- без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12
Єдиний унікальний № 759/21690/24 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_13
Провадженя № 11сс/824/7158/2024 Доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст.183 КПК України