1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 16 грудня2024 року, апеляційні скарги захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 та підозрюваної ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 16 листопада 2024 року, відносно,
ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участі: прокурора захисника в режимі відеоконференцзв'язку підозрюваної ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 та застосовано до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 діб, тобто до 12 січня 2025 року, одночасно визначено заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 грн., та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 та підозрювана ОСОБА_6 , кожен окремо, подали апеляційні скарги, в яких просили, скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваної запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Захисник вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необгрунтованною, через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам провадження.
Зазначає, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України недоведені. Зокрема, підозрювана має постійне місце проживання у м. Києві, а відтак підстави вважати, що вона буде переховуватися, відсутні.
На думку захисника, запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту забезпечить виконання підозрюваною, покладених на неї обов'язків.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваної, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів судового провадження, СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 14 листопада 2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, під № 12024100070002526, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
15 листопада 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
16 листопада 2024 року слідчий СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 звернувся до Подільського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 16 листопада 2024 року клопотання слідчого задоволено та застосовано до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 12 січня 2025 року, одночасно визначено заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 грн., та покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування запобіжного заходу.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини зазначені у ч.1 ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, вік та стан здоров'я підозрюваної, наявність постійного місця роботи або навчання, її репутацію, наявність судимостей та інше.
Перевіряючи доводи та обставини, на які посилався слідчий у клопотанні, колегія суддів вважає, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваної ОСОБА_6 з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у провадженні доказами, які доводять обґрунтованість підозри, що дає підстави для застосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання підозрюваної під вартою, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що підтверджується наданими до клопотання доказами, тяжкість злочину, особу підозрюваної, та наявність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, органом досудового розслідування доведено, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Окрім того, згідно практики Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечувати не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, вважає обрати міру запобіжного заходу у виді взяття під варту, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відтак, слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність застосування відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, в межах строку досудового розслідування.
Крім того, у відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Встановлюючи розмір застави для ОСОБА_6 , слідчий суддя врахував конкретні обставини кримінального провадження, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, майновий, сімейний стан та інші дані, які характеризують особу підозрюваної, а також те, щоб розмір застави міг у повній мірі забезпечити його належну процесуальну поведінку, у зв'язку з чим дійшов до висновку, про необхідність визначення застави в межах 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560 грн., яка зможе забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків. З таким висновком погоджується колегія суддів.
Водночас, враховуючи доведені прокурором обставини, у випадку внесення застави слідчий суддя вважав за необхідне покласти на підозрювану обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Доводи апеляційної скарги захисника з приводу відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є необґрунтованими, оскільки, наявність існування вказаних ризиків підтверджується матеріалами провадження.
Крім того, колегією суддів враховано те, що відносно ОСОБА_6 на розгляді у Подільському районному суді м. Києва перебувають інші кримінальні провадження за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а у даному кримінальному провадженні 29 листопада 2024 року обвинувальний акт скеровано до суду для його розгляду по суті.
Посилання в апеляційній скарзі на дані, що характеризують особу підозрюваної, не є підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки не переважають можливих ризиків неправомірної її поведінки.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено, відтак ухвала слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 16 листопада 2024 року є законною та обґрунтованою.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 194, 376 404, 405, 418, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 16 листопада 2024 року, відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційні скарги захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 та підозрюваної ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11
Унікальний номер справи 758/14629/24 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_12
Провадження № 11сс/824/7590/2024 Доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст.183 КПК України