справа №752/17235/24 Головуючий у І інстанції - Вдовиченко О.О.
апеляційне провадження №33/824/5426/2024 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.
25 листопада 2024 року суддя Київського апеляційного суду Приходько К.П. переглянув справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10 вересня 2024 року, якою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина
України, проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та на якого накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.,-
установив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №968579від 25 липня 2024 року, водій ОСОБА_1 25 липня 2024 року о 18 год 10 хв керуючи автомобілем «Lexus», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в м. Києві на перехресті вул. Васильківська та вул. Маричанська (вул. Васильківська 20), рухався по смузі громадського транспорту, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «Skoda», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який закінчував маневр повороту ліворуч на перехресті.
В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 12.1, 13.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність ст.124 КУпАП.
Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10 вересня 2024 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн.
Не погодившись з вказаною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10 вересня 2024 року скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження відносно нього за ст.124 КУпАПзакрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що відносно водія іншого транспортного засобу - ОСОБА_2 було також складено протокол про адміністративне правопорушення від 25 липня 2024 року серії ААД №968580, згідно з яким вищевказана ДТП сталася у зв'язку із порушенням водієм автомобіля SKODA д.н.з. НОМЕР_2 , який при повороті ліворуч не надав переваги в русі автомобілю Lexus NX300 д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався в зустрічному напрямку та скоїв з ним зіткнення, вимог п. 2.3б, 16.6 ПДР України.
Отже, складаючи протокол від 25 липня 2024 серії ААД №968580, поліцейський також встановив наявність причинно-наслідкового зв'язку ДТП із порушенням водієм автомобіля SKODA д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_2 вимог п. 2.3б, 16.6 ПДР України.
З наявних у нього фото з місця ДТП можна встановити, що характер ушкоджень автомобілів SKODA та Lexus NX300 не вказують на те, що швидкість останніх була значною.
Відсутність гальмівного шляху у автомобіля Lexus NX300 вказує на те, що автомобіль SKODA з'явився перед ним не очікувано.
Більш того, автомобіль Lexus NX300 обладнаний функцією PCS (Система попередження зіткнення), яка в разі надзвичайно високої імовірності фронтального зіткнення автоматично застосовує аварійне гальмування.
Таким чином, характеру ДТП та відсутності гальмівного шляху стверджує, що така система не спрацювала, у зв'язку з надто раптовим виїздом автомобіля SKODA перед автомобілем Lexus NX300.
Наголошує, що саме якщо б водій ОСОБА_2 був уважним та не порушував ПДР України, пропустив би при виконанні повороту ліворуч автомобіль Lexus NX300, який рухався в зустрічному напрямку прямо через перехрестя - ДТП не сталося би.
Вказує, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, про наявність в його діях вини, оскільки він не порушував п. 12.1 ПДР України і в його діях, щодо обрання швидкості руху відсутній причинно-наслідковий зв'язок із ДТП.
Апелянт просить також поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10 вересня 2024 року, посилаючись на те, що вона була виготовлена лише 16 вересня 2024 року.
23 вересня 2024 року адвокатом Кучерявим Д.В., в його інтересах, було вперше подану апеляційну скаргу на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 10 вересня 2024 року, проте постановою Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року, скаргу його захисника було повернуто по тій причині, що останнім не надано належних документів на підтвердження повноважень на надання правничої.
Постанова Київського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень була опублікована 31 жовтня 2024 року.
06 листопада 2024 року ним вдруге подано апеляційну скаргу.
Перевіривши причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду, передбаченого ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає можливим поновити ОСОБА_1 пропущений строк, оскільки пропущений він був з поважних причин.
В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності та потерпілий, не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши постанову суду в межах поданої апеляції, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Так, за положеннями ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Нормами ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Детально вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що повністю доведена вина ОСОБА_1 в тому, що він25 липня 2024 року о 18 год 10 хв рухаючись на перехресті вул. Васильківська та вул. Маричанська (вул. Васильківська 20)у м. Києві, керуючи автомобілем «Lexus», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «Skoda», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який закінчував маневр повороту ліворуч на перехресті.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 12.1, 13.1 ПДР України.
Відповідно до п. 12.1Правил дорожнього руху України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Відповідно до п. 13.1 Правил дорожнього руху України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Як вбачається з матеріалів адміністративного провадження, ОСОБА_1 рухався по смузі громадського транспорту, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем «Skoda», який закінчував маневр, повертав ліворуч, на перехресті.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбачено ст.124 КУпАП підтверджується матеріалами справи, а саме:
-відомостями, зазначеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 968579 від 25 липня 2024 року;
-схемою ДТП;
-письмовими поясненнями учасників ДТП та свідка ОСОБА_3 .
Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 в порушенні п.п. 12.1, 13.1ПДР Україниє правильний, кваліфікація його дій за ст. 124 КУпАП вірна.
Доводи, за яких ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування чи зміни судового рішення, не встановлено.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що постанова судді є законною та обґрунтованою, відсутні підстави для її скасування, в зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді - без змін.
Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
постановив:
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10 вересня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду К.П. Приходько