Справа № 2-5194/10
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
09 листопада 2010 року Ровеньківський міський суд Луганської області
у складі головуючого судді : Ібадової Н.П.
при секретарі Коновалової Н.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ровеньки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Ровеньки Луганської області, « Про визнання незаконними дій управління Пенсійного Фонду України в місті Ровеньки з відмови в проведенні перерахунку та виплати , передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни » -
Позивач звернувся до Ровеньківського міського суду з позовом , в якому вказав, що він народився 02 квітня 1938 року, відповідно до статті 1 Закону України № 2195- IV від 18 листопада 2004 року "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни. Згідно ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни" № 2195-ГУ від 18.11.2004 року він має право на отримання щомісяця 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як підвищення до пенсії.
Згідно ч. І прикінцевих положень Закону України „ Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ГУ від 18.11.2004 року цей Закон набирає чинності з 1 січня 2006 року.
Таким чином, він має право на отримання виплат, передбачених ст. 6 Закон України „ Про соціальний захист дітей війни" з 1 січня 2006 року.
З 1 січня 2006 року та до теперішнього часу відповідних виплат у повному обсязі йому не проводилося.
На його письмове звернення до відповідача з проханням виплатити йому суми підвищення до пенсії, виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком він отримав відповідь в формі рішення про відмову в задоволенні його заяви.
Відповідач в обґрунтування своєї відмови у виплаті сум за ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни" послався на те, що розмір мінімальної пенсії за віком, передбачено лише ст. 28 Закону України „ Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", але застосування цієї статті неможливо для визначення розміру підвищення до пенсії за ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист «Дітей війни» з посиланням на ч. З ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»
Також, відповідач у своєму листі з відмовою в задоволенні його заяви зазначив те, що визначення величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для підвищення пенсії особам, яким встановлено статус „ дитина війни" має бути вирішено у законодавчому порядку, а фактичне підвищення пенсії відбудеться після прийняття відповідного законодавчого акту.
З відмовою Управління пенсійного фонду України в Антрацит Луганської області, викладеною в рішенні незгоден у зв'язку з наступним :
Розмір мінімальної пенсії за віком, згідно до ч. З ст. 46 Конституції України, ст. ст. 1.2 Закону України „ Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966 - XII повинен бути не нижче прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Так. частиною 3 ст. 46 Конституції України передбачено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Ст. 2 Закону України „ Про прожитковий мінімум" від 15.07.1999 р. №966 - XII, що прийнятий на виконання ч. З ст. 46 Конституції України передбачає, що прожитковий мінімум застосовується в тому числі для визначення мінімальної пенсії за віком.
Частина. 1 ст. 28 Закону України „ Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачає визначення розмір мінімальної пенсії за віком на рівні прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Таким чином, розмір мінімальної пенсії за віком для осіб пенсійного віку повинен дорівнювати прожитковому мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму в період з 2006 по 2009 роки затверджувався законами про Державний бюджет України на відповідний рік.
Вказав, що він з відповідачем не перебуває в договірних або якихось подібних їм відносинах, при призначенні йому щомісячної надбавки до пенсії посадові особи відповідача повинні були виконувати свій обов'язок відповідно до Закону України „ Про соціальний захист дітей війни" та ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином у нього не було жодних сумнівів щодо правильності дій відповідача при виконанні ним Закону України „ Про соціальний захист дітей війни".
Позивач вважає порушенням його прав, щодо отримання виплат, передбачених ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни" № 2195-ГУ від 18.11.2004 р. за 2006 -й 2009 роки, та рішень Конституційного суду України від 09.07.2007 р.. від 22.05.2008р.. та 28.11.2008р., якими було визнано неконституційним пункт 12 ст. 71 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни".
Тобто, обмеження передбачене в Законі України „ Про Державний Бюджет України на 2007 рік" скасоване вперше і лише на 2007 рік.
В 2006 році Конституційний суд України не розглядав питання відповідності Конституції України норм Закону про Державний бюджет України на 2006 рік, яким спочатку було зупинено дію ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни", а потім, в зв'язку з прийняттям Закону України „ Про внесення змін до Закону України „ Про державний бюджет України на 2007 рік" від 19 січня 1996 року № З 367-УІ викладено ст. 110 Закону України „ Про державний бюджет України на 2007 рік" в новій редакції, згідно якої пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6-у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету". Дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не була зупинена чи змінена Законом України «Про державний бюджет України на 2009 рік» тому починаючи з 01.01.2009року йому теж потрібно сплачувати підвищення до пенсії, виходячи з розміру ЗО % мінімальної пенси за віком
Просив суд зобов'язати управління Пенсійного Фонду України в м. Ровеньки Луганської області нарахувати та виплатити йому суми у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком, передбачені ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни № 2195-ІУ від 18.11.2004 року за період з 09.07. 2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року , з 1.01.2010 року до прийняття рішення судом, а також наперед кожного місяця 30% від мінімальної пенсії за віком, передбачені ст. 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни» , з урахуванням виплачених сум, судові витрати стягнути з відповідача.
Позивач у судовому засіданні свій позов до Управління Пенсійного Фонду України в місті Ровеньки Луганської області, « Про визнання незаконними дій управління Пенсійного Фонду України в місті Ровеньки з відмови в проведенні перерахунку та виплати , передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни », підтримав та просив суд задовольнити його.
Представник відповідача у судовому засіданні вимоги позивача не визнала, прохала суд відмовити за необґрунтованістю і суду пояснила, що статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Саме цим зумовлено застосування норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», яким було зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Статтею 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» передбачено що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Після того, як норми цієї статті були визнані Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України, жодним нормативним актом не було передбачено, з якого розміру необхідно розраховувати підвищення дітям війни.
Після визначення Конституційним Судом України норм Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік т про внесення змін до деяких законодавчих актів України» неконституційними , розміри надбавок дітям війни були визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530. управління виплачує надбавку саме в таких розмірах.
Визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише в статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Так, частиною першою цієї статті встановлено, що при наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу мінімальний розмір пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому, частиною третьою цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим Законом.
Таким чином, застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при розрахунку підвищення, передбаченого статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є безпідставним. А іншого розміру мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення дітям війни, законодавчо не встановлено. Вважає, що вимоги позивача безпідставні, суперечать чинному законодавству та просить суд у задоволенні позову відмовити.
Суд , вислухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню , з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1, та роком його народження (а.с.4).
Позивач звернувся до Управління Пенсійного Фонду України в м. Ровеньки, з проханням виплатити йому суми підвищення до пенсії, виходячи з розміру 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але отримав відповідь про відмову в задоволенні його заяви.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії , підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 р. «Про Державний бюджет України на 2006 рік». Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році.
Згідно ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих. на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до п. 12 ст. 71 цього Закону, з метою приведення окремих норм законів у відповідність з цим Законом, зупинена на 2007 рік дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
09 липня 2007 року Конституційним Судом України (у справі №1-29/2007 справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення №6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема пункт 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», приписи якого втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Пунктом 5 наведеного Рішення визначено про те, що Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Виходячи із зазначеного за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року «діти війни» мали право на отримання підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, тому вимоги позивача, про нарахування та виплату підвищеної пенсії, як дитині війни , є обґрунтованими.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», від 28 грудня 2007 року, №107-17 , внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме, текст статті 6 викладений в такій редакції: « Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
Відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України, №10-рп , від 22 травня 2008року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв'язку з прийняттям нової редакції статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (підпункт 2 пункту 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), редакція зазначеної статті що існувала до 1 січня 2008 року втратила свою чинність.
На підставі Рішення Конституційного Суду України, №10-рп, від 22 травня 2008 року втратила чинність і нова редакція статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внаслідок чого відновлена попередня редакція закону.
28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни, до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48,10 гривні, з 1 липня - 48,20 гривні та з 1 жовтня - 49,80 гривні.
Таким чином, підвищення дітям війни виплачуються органами Пенсійного фонду , відповідно до зазначеної Постанови, а не Закону, внаслідок чого є наявними правові підстави для визнання протиправними дій, бездіяльності управління ПФУ в м. Ровеньки Луганської області, в порушенні права позивача, на отримання підвищеного розміру пенсії з 22 травня 2008 ріку, відповідно до статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни».
Вимоги позивача про нарахування та виплату підвищеної пенсії, як дитині війни , у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 рік, включно, щомісячно, з урахуванням отриманих сум,є обґрунтованими.
Суд вважає, що вимоги позивача про нарахування та виплату підвищеної пенсії, як дитині війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за 2009 рік та 2010 рік по день прийняття рішення судом, є обґрунтованими, оскільки Законами України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та «Про Державний бюджет України на 2010 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не зупинено та не скасовано, в цій частині положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» неконституційними не визнано, тобто положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2009 році та у 2010 році на момент прийняття судом рішення є чинними та підлягають застосуванню.
Суд вважає, що відповідач зобов'язаний був перерахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по день прийняття рішення судом з урахуванням фактично отриманих сум.
Керуючись ст.ст. 7,10, 214, 215, 218, 294 ЦПК України, статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суд -
Вимоги ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Ровеньки Луганської області « Про визнання незаконними дій управління Пенсійного Фонду України в місті Ровеньки з відмови в проведенні перерахунку та виплати , передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни » задовольнити частково.
Зобов'язати Управління ПФУ в м. Ровеньки Луганської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підвищення до пенсії, як «дитині війни» , за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року , з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 рік, з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 09 листопада 2010 року включно, щомісячно, з урахуванням фактично отриманих сум, відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Стягнути з Управління ПФУ в м. Ровеньки Луганської області на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, витрати пов'язані з розглядом цивільної справи, а саме судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп. та інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37 грн. 00 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити за необґрунтованістю
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано , набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним Судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти дні з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Н.П. Ібадова