Справа № 686/33645/24
Провадження № 2/686/8276/24
про залишення позовної заяви без руху
20 грудня 2024 року м. Хмельницький
Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Чевилюк З.А., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням шляхом виселення та вселення, -
17 грудня 2024 року представник позивача ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням шляхом виселення та вселення.
Однак, вказана заява підлягає залишенню без руху, оскільки вона подана з порушенням вимог ст.177 ЦПК України.
Згідно з ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається з поданої заяви, представником позивача заявлено п'ять вимог немайнового характеру: 1) про усунення перешкод позивачу шляхом вселення; 2) виселення ОСОБА_3 ; 3) виселення ОСОБА_4 ; 4) виселення ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1 ; 5) визнання недійсним укладеного ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договору оренди житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 10.09.2023 року.
Відповідно до Постанови Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 18 вересня 2023 року у справі № 758/5118/21 (провадження № 61-5554сво23) касаційний суд зробив наступні висновки: у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру; до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці; під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці; норми ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» не містять норм, які б дозволяли зробити висновок, що законодавець хоче встановити більш сприятливі наслідки у вигляді сплати судового збору у меншому розмірі для випадків, коли позивач об'єднує вимоги до кількох відповідачів в одному позові.
Об'єднана палата Касаційного цивільного суду Верховного Суду зазначила, що доцільно вважати самостійними вимоги щодо кожного з відповідачів.
Таким чином, під час тлумачення терміну поняття «вимога» в такому разі має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб'єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Отже, навіть за умови пред'явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача слід визначати окремо.
Згідно п.п.2 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подачу до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір в розмір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, позивачкою заявлено п'ять вимог немайнового характеру, отже до сплати підлягає судовий збір в розмірі 1211,20 грн.*5=6056 грн.
При цьому, згідно квитанції від 04.12.2024, яка долучена до позовної заяви позивачем сплачено судовий збір за подання вказаного позову 2422,40 грн.
Таким чином, позивачу на виконання вищевказаних положень чинного законодавства необхідно усунути вищевикладені недоліки, доплатити суму судового збору у розмірі 3633,60 грн. та надати оригінал квитанції про сплату судового збору.
Крім того, позивачем у позовній заяві не зазначено місце проживання чи перебування відповідача ОСОБА_5 .
Відповідно до вимог статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) сторін.
Відповідно до частини 9 ст.28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).
Отже, позивачу необхідно надати відомості про місце проживання або перебування відповідача ОСОБА_5 .
Згідно ст.185 ч.1, ч.2 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене, подальший рух позовної заяви неможливий і позивачу слід надати термін для усунення вказаних недоліків, тобто для долучення оригіналу квитанції про сплату судового збору, надати відомості про місце проживання або перебування відповідача ОСОБА_5 .
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням шляхом виселення та вселення - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Позивачу необхідно усунути недоліки, надавши суду оригінал квитанції про сплату судового збору 3633,60 грн., надати відомості про місце проживання або перебування відповідача ОСОБА_5 .
У випадку не усунення недоліків у встановлений строк, суд залишає за собою право повернути позовні матеріали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: