465/9932/24
2-о/465/435/24
Іменем України
18.12.2024 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Марків Ю.С.,
з участю секретаря судового засідання Мучинської Ю.О.,
заявниці ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису, за участю заінтересованої особи - ОСОБА_2 .
В обґрунтування заяви зазначає, що вона проживає разом з дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ними проживає ОСОБА_2 , шлюб з яким рішенням Франківського районного суду м.Львова від 06.11.2024 розірвано. Зазначає, що ОСОБА_2 регулярно вчиняє щодо неї та її дітей домашнє насильство протягом тривалого часу, зловживає алкоголем, після чого стає агресивним та неконтрольованим. Після повернення з бойових дій поведінка чоловіка ще погіршилась - він систематично влаштовує скандали, ображає, принижує її та дітей, застосовує фізичне насильство до неї та сина. Окрім цього, ОСОБА_2 часто приходить до заявниці на роботу, де влаштовує скандали та заважає працювати та під час останньої такої сварки кинув телефон їй в голову. Вказує, що ОСОБА_2 часто влаштовує сварки через безпідставні ревнощі, та під час одного з таких випадків кинув тарілку об стіну, яка розбилась на малі куски, один з яких розсік їй голову. Вказує, що через поведінку ОСОБА_2 вона перебуває у постійному стресі, що шкодить її здоров'ю, як ментальному, так і фізичному. Окрім цього, ОСОБА_2 також може кричати на дітей, а також неодноразово застосовував до сина фізичне насильство, за що притягувався до адміністративної відповідальності та щодо нього відкрито кримінальне провадження за ч.1 ст.122 КК України. Неодноразові звернення до поліції у зв'язку з вчиненням ОСОБА_2 не дали жодного результату та не змінили його поведінки, а відтак видача обмежувального припису, на думку заявниці, є єдиним та дієвим способом захистити її від насильства з боку ОСОБА_2 .
Окрім цього, зазначає, що ОСОБА_2 погрожував застосувати зброю та інші предмети, які можуть спричинити шкоду життю та здоров'я їй та дітям; душив її та передавлював горло; залякує, переслідує та здійснював напади на заявницю за межами домашнього середовища; безпосередньо впливає на її безпеку та безпеку її дітей; має фінансові проблеми; порушував заходи тимчасового обмеження прав кривдника; притягувався до кримінальної відповідальності за спричинення тілесних ушкоджень. Відтак, вважає, що є законні підстави для оцінки високого рівня небезпеки.
Враховуючи вищевикладене, просить видати обмежувальний припис строком на 6 місяців, яким вжити заходів тимчасового обмеження прав ОСОБА_2 покладенням на нього ряду обов'язків.
Заявниця в судовому засіданні заяву підтримала, просила таку задоволити. Зазначила, що її колишній чоловік систематично вчиняє відносно неї психологічне та фізичне насильство. Окрім цього, вказала, що ОСОБА_2 зловживає алкогольними напоїми та після вживання таких приниження та фізичне насильство зростає. Щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 вказала, що така перебуває у її власності.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.
Зокрема, судова повістка про виклик до суду на 16.12.2024 року скеровувалась SMS - повідомленням на його контактний номер телефону, яка ним отримана 13.12.2024 року, про що свідчить довідка про доставку повідомлення у додаток "Viber" від 12.12.2024 року.
Про судове засідання 18.12.2024 року ОСОБА_2 повідомлявся шляхом надсилання судової повістки про виклик до суду SMS - повідомленням на його контактний номер телефону, яка ним отримана 16.12.2024 року, про що свідчить довідка про доставку повідомлення у додаток "Viber" від 16.12.2024 року.
Також, про судове засідання 18.12.2024 здійснено спробу повідомити ОСОБА_2 засобами телефонного зв'язку, однак внаслідок відсутності зворотнього зв'язку з абонентом зробити це не виявилось можливим, про що свідчить складена телефонограма від 16.12.2024.
Окрім цього, повістка про виклик до суду ОСОБА_2 завчасно - 16.12.2024 року була розміщена на офіційному веб-сайті Франківського районного суду м.Львова.
Відповідно до ч.9 ст.128 ЦПК України суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Згідно із ч.11 ст.128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Враховуючи вимоги щодо повідомлення особи у справах про видачу обмежувального припису, визначені ч.9,11 ст.128 ЦПК України, а також здійснення судом усіх можливих заходів щодо повідомлення ОСОБА_2 у судове засідання, суд вважає, що останній був повідомлений належним чином, визнає його неявку з неповажних причин та вважає за можливе проводити розгляд справи за даної явки осіб у судове засідання та за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч.1 ст.350-5 ЦПК України неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.
Заслухавши пояснення заявниці, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень глави 13 Розділу IV ЦПК України справи про видачу і продовження обмежувального припису розглядаються судами в порядку окремого провадження.
Згідно з п.1 ч.1 ст.350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
За змістом п.п. 2, 3, 6, 7, 8 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дитина, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала дитина), - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства. Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі. Обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Частиною 2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - подружжя, батьки (мати, батько) і дитина (діти).
За змістом ч.2 ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Згідно вимог ч.3 ст.26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи).
Пунктом четвертим частини першої статті 18 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що до завдань у сфері запобігання домашньому насильству належать: формування в суспільстві нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед постраждалих дітей, усвідомлення домашнього насильства як порушення прав людини.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 10 Закону України «Про охорону дитинства» держава здійснює захист дитини від усіх форм домашнього насильства та інших проявів жорстокого поводження з дитиною, експлуатації, включаючи сексуальне насильство, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють.
Згідно положень статті 1 Закону України «Про охорону дитинства» будь-які форми фізичного, психологічного, сексуального або економічного насильства над дитиною, зокрема домашнього насильства, визнаються жорстоким поводженням з дитиною. А дитина, яка потрапила в умови, що негативно впливають на її життя, стан здоров'я та розвиток у зв'язку жорстоким поводженням, зокрема домашнім насильством, має статус дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах.
При розгляді справи встановлено, що 02 серпня 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, який зареєстровано Франківським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис №289.
За час шлюбу в подружжя народились діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 16.09.2009) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 25.02.2014), батьком яких є заінтересована особа - ОСОБА_2 ; матір'ю - заявниця ОСОБА_1 .
Рішенням Фрнаківського районного суду м.Львова від 06.11.2024 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - розірвано.
Квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Судом встановлено, що стосовно заінтересованої особи ОСОБА_2 застосовувалися термінові заборонні приписи за вчинення 31.03.2024 року, 17.08.2024 року, 31.08.2024 року та 13.10.2024 року домашнього насильства відносно заявниці ОСОБА_1 та її сина ОСОБА_4 (серії АА №342385 від 31.03.2024 року; серії АА №342385 від 31.03.2024 року; серії АА №428193 від 17.08.2024 року; серії АА №428194 від 17.08.2024 року; серії АА №428362 від 31.08.2024 року; серії АА №448469 від 13.10.2024 року), яке полягало у здійсненні за місцем проживання психологічного та фізичного насильства.
Постановою Франківського районного суду м.Львова від 10.11.2023 року у справі №465/6471/23 (3/465/3152/23) ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченрого ч.2 ст.173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у зв'язку з тим, що 12.08.2023 о 23:00 год. за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство стосовно свого неповнолітнього сина ОСОБА_4 , 2009 року народження, а саме висловлював в його сторону нецензурні образи, чим вчинив психологічне домашнє насильство щодо останнього, а також штовхав потерпілого за одяг, вчиняв над останнім фізичне насильство.
Згідно Результату рентгенологічного обстеження №92524 від 24.11.2023 у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діагностовано перелом 4-ї п'ястної кістки правої кисті із задовільним стоянням фрагментів.
Також, судом встановлено, що до Франківського районного суду м.Львова скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023142370000417 від 24.11.2023 року про обвинувачення ОСОБА_2 за ч.1 ст.122 КК України, розгляд по якому не завершено.
Згідно Висновку психолога ОСОБА_8 від 06.12.2024 за результатами психологічної консультації ОСОБА_1 виявлено ознаки високого рівня тривоги (Шкала тривоги Бека), а також в результаті домашнього насильства зі сторони її чоловіка спостерігається значне зниження рівня якості життя (згідно з критеріями ВООЗ), а саме: часта втома, фізичний дискомфорт та апатія.
Відповідно до Довідки №12 від 25.11.2024, виданої ФОП ОСОБА_9 , ОСОБА_1 працює у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 на посаді продавця-консультанта. Місцезнаходження робочого місця - м.Львів, вул.Кульпарківська, буд.131.
Відтак, з урахуванням встановлених фактичних обставин та за наслідками оцінки ризиків в їх сукупності, суд вважає, що вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства носить тривалий та систематичний характер та в подальшому існує ризик можливого продовження таких дій ОСОБА_2 , а тому заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а саме слід видати обмежувальний припис строком на шість місяців з метою захисту заявниці та її неповнолітніх дітей від домашнього насильства, і запобігання можливим повторним спробам вчинення такого з боку ОСОБА_2 . Вказане грунтується також на тому, що ОСОБА_2 вчиняє домашнє насильство як відносно заявниці ОСОБА_1 , так і відносно їх неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , який, як і неповнолітня донька - ОСОБА_3 , є постійними свідками вчинення домашнього насильства ОСОБА_2 .
Також, суд зважає і на те, що вжиттям заходів, про які йшлося обмежуються права ОСОБА_2 , зокрема, право на користування житлом, майном (зокрема, залишеним у квартирі), тощо.
Однак, такі заходи як вбачається із наведених вище норм закону та практики ЄСПЛ є виправданими, оскільки таких прав заінтересована особа не позбавляється, а такі лише законно тимчасово обмежуються з метою забезпечення реалізації та захисту прав постраждалих від домашнього насильства осіб, а саме прав на життя, здоров'я, безпеку, житло, свободу, тощо, що слід вважати мають у даному випадку пріоритет.
Такі заходи відповідно є законними, переслідують законну мету та слід вважати є пропорційними до мети, що переслідується (необхідними в демократичному суспільстві) та зважаючи на викладені вище обставини справи є виправданим у даному випадку та таким, що покликаний мінімізувати ризики негативної поведінки заінтересованої особи у майбутньому або і виправити таку його негативну поведінку.
Згідно правового висновку, зробленого Верховним Судом у справі № 756/3859/19 (провадження № 61-11564св19) обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях. Таким чином, видача обмежувального припису не ставиться в залежність від набрання постановою у справі про адміністративне правопорушення законної сили, оскільки захисна і превентивна функція такого припису покликані убезпечити потерпілу особу від можливого повторного вчинення щодо неї протиправних дій до часу прийняття відповідних остаточних рішень, зокрема і в адміністративних провадженнях.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, оскарження не зупиняє його виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 350-8 ЦПК України про видачу обмежувального припису суд не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.
В силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, слід віднести на рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 247, 350-1, 350-5, 350-6 ЦПК України, ст.ст.1, 18, 24, 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису задоволити.
Видати обмежувальний припис строком на 6 (шість) місяців стосовно ОСОБА_2 , яким:
- заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебувати в місці спільного проживання з постраждалими особами - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 ;
- заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , наближатися на відстань меншу, ніж 300 м., до місця проживання (перебування) постраждалих осіб - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 ;
- заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вести листування, телефонні переговори з постраждалими особами - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 або контактувати з ними через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб;
- заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , наближатися на відстань меншу, ніж 300 м., до місця роботи постраждалої особи ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_3 .
Копії рішення суду вручити учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Учасникам справи, які не були присутні у судовому засіданні, копія рішення суду надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення негайно, але не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення.
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районну адміністрацію за місцем проживання (перебування) заявника.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, віднести на рахунок держави.
Рішення суду підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_4 .
Повний текст рішення виготовлено 20.12.2024.
Суддя Марків Ю.С.